Изменить прошлое

Судья усовершенствовала определение об аресте через три года после закрытия дела

Повернуть время вспять и внести правки в принятое решение попыталась служительница Фемиды. Однако ее стремление к совершенству не оценили ни апелляционный суд, ни дисциплинарный орган.

Правка ціною посади

Тетяна Величко зі Святошинського районного суду м.Києва стала об’єктом скарги адвоката, котрий захищав інтереси одного відомого столичного виробника ліків. Той вважає, що жінка допустила неналежну поведінку під час розгляду заяви іншого виробника ліків про виправлення описки в ухвалі.

Законниця була слідчим суддею в ході розслідування злочину у сфері господарської діяльності й наклала арешт на пакет акцій фармацевтичного заводу. Загалом під арешт потрапили 3100 акцій, що становлять більше ніж чверть статутного капіталу підприємства й належать територіальній громаді Києва. Дія ухвали тривала місяць, а після цього інший виробник ліків придбав спірні акції на підставі біржового контракту, укладеного з департаментом комунальної власності м.Києва.

З того часу минуло 4 роки, і раптом генеральний директор фармацевтичного заводу подав до суду заяву про виправлення описки в ухвалі. Посадовець забажав, щоб термін дії арешту не закінчувався через місяць. Т.Величко виправила описку, а саме — виключила згадку про строк дії ухвали. Нового власника акцій, які знову опинилися під арештом, ні про клопотання, ні про розгляд не повідомили.

Апеляційний суд скасував виправлення й повернув справу до першої інстанції на повторний розгляд. А Т.Величко повторно задовольнила заяву про виправлення «механічної помилки» в частині строку дії ухвали.

Скаржник наголосив, що протягом 2014—2018 років суддя неодноразово постановляла в інших справах ухвали про арешт майна із зазначенням строку їх дії — один місяць. Між іншим, кримінальне провадження, у контексті якого на акції було накладено арешт, давно закрили. Жінка фактично відновила дію арешту, накладеного на пакет акцій, майже через 3 роки після закриття кримінального провадження.

Колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що рішення слідчого судді постановлено з істотним порушенням вимог закону. Через це воно підлягає скасуванню. Крім того, колегія вважала переконливими доводи скарги про те, що скасування строку дії ухвали слідчого судді не є виправленням описки.

Коли апеляційний суд розглядав повторну скаргу, то констатував, що це не що інше, як зміна рішення слідчого судді.

Помилково застосований пункт

У своїх поясненнях Т.Величко написала, що не намагалася змінити суті рішення суду. Мовляв, вона тільки усунула неточності, «арешт майна як був накладений, так і залишився накладений». Зазначила, що встановлення строку дії ухвали про арешт майна в ст.173 Кримінального процесуального кодексу не передбачено. Жінка запевняла, що суд своїх висновків щодо ситуації не змінив, тому це не зміна рішення. Від її ухвали ніхто не постраждав, а апеляційний суд її скасував.

Утім, дисциплінарна палата дійшла висновку, що були підстави для притягнення її до відповідальності. «Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у рішенні, суд не вправі змінювати його зміст, а вправі лише усунути неточності щодо встановлених фактичних обставин справи, тобто дати події, номера й дати документа, найменування сторони, прізвища особи тощо. Отже, виправлення допущених у вироку чи ухвалі описок чи арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не змінюється суть судових рішень», — уважає дисциплінарний орган. Унесення змін у зміст резолютивної частини не є виправленням описки, про що також було зазначено в ухвалі апеляційного суду.

Крім того, ДП звернула увагу на те, що ніхто не повідомив про судове засідання нового власника акцій, долю яких мала вирішити служителька Феміди.

Суддя пояснила, що при виготовленні ухвали вона помилково застосувала п.7 ч.1 ст.164 КПК, помилково зазначила, що ухвала оскарженню не підлягає, тому з метою приведення її у відповідність до норм КПК задовольнила заяву про виправлення описки. Проте члени палати проаналізували інші ухвали про арешт того періоду й виявили, що скрізь жінка писала, що арешт має тривати місяць. Це було для неї усталеною практикою, то чому ж того разу вона вирішила зробити виправлення?

Разом з тим, виправляючи описку, Т.Величко не з’ясувала: триває досудове розслідування в цьому провадженні чи воно закрите. Якби вона поцікавилася цим, то дізналася б, що справу закрили ще у 2015-му.

Дії судді, на думку ДП, призвели до порушення законних прав фірми, яка придбала акції, володіти та розпоряджатися своїм майном, тобто до ситуації, коли підприємству знадобилися додаткові зусилля для захисту порушених прав.

Конституційний Суд неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід’ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства та держави. А невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

За зміни, які Т. Величко внесла у свою ухвалу, ДП запропонувала суддю звільнити.