Закон і Бізнес


Выдержать дистанцию

Готовы ли украинцы к трансформации из офисного планктона в домашних трудоголиков?


№42 (1496) 17.10—23.10.2020
Виктория ЯКУША
1840

Карантин продолжается, а с ним не теряют своей актуальности вопросы дистанционной работы и безопасности работников. Почему работодателям лучше следить за здоровьем работников и кто имеет право требовать дистанционный формат?


Капці замість офісу

Головний редактор The Page Андрій Юхименко, за карантинною традицією Асоціації правників України, провів онлайн-інтерв’ю з правниками. Цього разу зустріч присвятили питанням безпеки працівників під час пандемії.

Заступник голови комітету АПУ з трудового права Валерія Савчук розповіла про те, що до карантинних нововведень можна віднести можливість роботодавця в односторонньому порядку перевести працівника на дистанційну роботу. Для цього достатньо просто видати наказ. Раніше роботодавець не міг змусити працівника без його бажання змінити офісне крісло на домашній диван. І хоча нині карантин є адаптивним, у роботодавців все ще є можливість у будь-який момент перевести працівників на віддалену роботу без погодження з ними.

Щодо того, яким чином слід організувати дистанційну роботу, В.Савчук сказала, що це питання майже неврегульоване. З одного боку, це добре, адже працівник і роботодавець можуть самостійно погодити ці питання. У рамках такого погодження можна виписати положення чи укласти угоду про те, яким чином буде проходити дистанційна робота, у які години працівник має бути на зв’язку тощо.

Але є й інший бік медалі, і ті країни, які вже давно врегулювали аспекти дистанційної роботи у межах законодавства, стикнулися з тими проблемами, до яких може призвести свобода у дистанційному форматі роботи. До прикладу, комусь може бути зручно працювати ввечері або навіть вночі, і людина в цей час надсилає колегам повідомлення про робочі моменти, а працівники відповідають одразу після отримання таких повідомлень. Так стираються межі між приватним простором та часом, а також робочим часом та простором.

Поки що в Україні питання щодо часу «гарантованого відключення», тобто часового проміжку, коли працівник може просто виключити комп’ютер та месенджери і не відповідати на повідомлення з роботи, неврегульоване.

Підстави для змін

А от на процедуру звільнення карантин поки що ніяк не вплинув, і хоча карантин сам по собі не може бути підставою для звільнення, скорочення працівників чи зменшення їхньої заробітної плати, криза, спричинена карантином, породила масові звільнення не лише в Україні, але і за кордоном.

Але якщо криза суттєво вплинула, наприклад, на продажі компанії, то є так звана техніка економічного обґрунтування, і у разі виникнення судового спору щодо підстав звільнення або скорочення працівника потрібно буде надати конкретні цифри за передкарантинний період і аналогічний період під час карантину, аби це сприймалось як вагома підстава для скорочення штату. Те саме стосується вимушеного зменшення заробітної плати.

А от що робити особам, які бажають працювати дистанційно, а роботодавець відмовляє у цьому? Нині на це запитання законодавство не дає відповіді. Адже ініціатива може виходити тільки від роботодавця. Вимагати дистанційну форму роботи можуть лише вагітні жінки або жінки, що доглядають за дітьми. Тобто змінити офіс на домашні капці не так вже й легко, якщо це не входило у плани роботодавця.

В питанні про те, чи може роботодавець «змусити» працівника піти у відпустку за власний рахунок через карантин, все доволі непевно. Підстав на це у роботодавця немає, оскільки все, що стосується відпусток, має відбуватися з ініціативи працівника. Проте якщо роботодавець сказав, що потрібно написати заяву на відпустку і працівник це зробив, то тут вже ні про яке «змушення» не може йти мови.

Щеплення від вередливості

Голова комітету АПУ з медичного права Марина Слободніченко вважає, що невдовзі може бути прийнято закон щодо системи громадського здоров’я (проект «Про систему громадського здоров’я» №4142), і в ньому прописані норми щодо відсторонення від роботи працівника, який не зробив обов’язкові щеплення. Однак поки що не врегульовано, яким чином це має працювати.

Сьогодні визначені певні категорії працівників, які мають проходити обов’язкові щеплення відповідно до медичного календаря. Зокрема, працівники закладів охорони здоров’я.

Однак А.Юхименко поставив доречне запитання: як бути тим, хто займає активну позицію щодо щеплень або не може їх зробити через певні протипоказання? Але М.Слободніченко нагадала, що Верховний Суд недавно озвучив позицію, за якою інтереси суспільства превалюють над інтересами конкретної людини. Адже якщо людина не вакцинована з якихось причин, то вона не може піддавати небезпеці суспільні інтереси. Тобто зробити усі «щеплення від вередливості», передбачені у календарі, все ж доведеться, принаймні якщо ви підпадаєте під категорії працівників, для яких це є обов’язковим.

Нині немає чітко визначеного переліку, що саме повинен забезпечити роботодавець, дбаючи про здоров’я працівників. Однак він змушений організувати заходи, спрямовані на недопущення поширення інфекції.

Також роботодавець може виділити кошти на пакети медичного страхування або щеплення, на інформаційні матеріали та засоби захисту — рукавички, маски, дезінфектори. Все це значно зменшить вірогідність того, що потім йому доведеться компенсувати завдані збитки.