Перебор с удержанием
Иск, связанный с возмещением сумм, должен рассматриваться по месту жительства частного исполнителя. Такое заключение сделал ВС в постановлении №757/53167/18-ц, текст которого печатает «Закон и Бизнес».
Верховний Суд
Іменем України
Постанова
9 вересня 2020 року м.Київ №757/53167/18-ц
Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого — ЛУСПЕНИКА Д. Д.,
суддів: ВОРОБЙОВОЇ І.А., ГУЛЬКА Б.І. (суддя-доповідач), КОЛОМІЄЦЬ Г.В., ЛІДОВЦЯ Р.А. —
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Татарченка В.Г. на ухвалу Печерського районного суду м.Києва від 2.11.2018 та постанову Київського апеляційного суду від 20.11.2019,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2018 року Особа 1 звернулася до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Татарченка В.Г., третя особа — ТОВ «999», про стягнення безпідставно набутих коштів.
Позовна заява мотивована тим, що ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 10.05.2018 у справі №752/6147/18-ц її скаргу на дії та постанови приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Татарченка В.Г. задоволено частково, а саме: скасовано постанову приватного виконавця Татарченка В.Г. від 22.11.2017 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №55148861; скасовано постанову приватного виконавця Татарченка В.Г. від 20.11.2017 про арешт майна боржника в частині накладання арешту на кошти, що розміщені на рахунку для зарахування пенсій, відкритому 20.02.2016 на ім’я Особи 1 у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», а також у частині накладення арешту на кошти, розміщенні на рахунку, відкритому в АТ «Ощадбанк», для заходів соціальної підтримки за програмою «Карта киянина».
Постановою Апеляційного суду м.Києва від 17.07.2018 скаргу приватного виконавця Татарченка В.Г. задоволено частково, ухвалу Голосіївського районного суду м.Києва від 10.05.2018 змінено, а саме — абз.3 резолютивної частини ухвали після слів «у виконавчому провадженні №55148861» доповнено словами: «в частині накладання арешту: 1) на кошти, що розміщення на рахунку (для зарахування пенсії) у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на ім’я Особи 1; 2) на кошти, що розміщенні на рахунку в АТ «Ощадбанк» на ім’я Особи 1, для заходів соціальної підтримки за програмою «Карта киянина». У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Отже, постанова приватного виконавця Татарченка В.Г. від 22.11.2017 про арешт коштів боржника була скасована в частині накладання арешту на кошти на її пенсійних рахунках.
Згідно з випискою за її рахунком, наданою 6.08.2018 ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», та меморіальними ордерами від 20.12.2017, 12.02.2018, 21.03.2018 з її пенсійного рахунку на рахунок приватного виконавця Татарченка В.Г. на підставі виконавчого листа від 24.10.2017 було стягнуто кошти на загальну суму 17642,58 грн.
На виконання вказаних судових рішень постановою приватного виконавця Татарченка В.Г. від 23.05.2018 було знято арешт з коштів боржника.
Таким чином, постанова приватного виконавця Татарченка В.Г. про арешт коштів була скасована щодо її пенсійних рахунків, а тому відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу гроші, стягнуті за період дії арешту, а саме — з 22.11.2017 до 23.05.2018, вважаються такими, що набуті приватним виконавцем Татарченком В.Г. безпідставно.
Посилаючись на викладене, Особа 1 просила суд на підставі положень ст.1212 ЦК стягнути з приватного виконавця Татарченка В.Г. кошти в розмірі 17642,58 грн.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 2.11.2018 прийнято позовну заяву Особи 1 до приватного виконавця Татарченка В.Г., третя особа — ТОВ «999», про стягнення безпідставно набутих коштів та відкрито провадження у цивільній справі. Справу призначено до судового розгляду.
Судове рішення районного суду мотивоване тим, що позовну заяву слід розглядати в порядку цивільного судочинства й вона підсудна Печерському райсуду, оскільки позов пред’явлено за місцем провадження професійної діяльності приватного виконавця, тобто відповідача, а не за місцем його реєстрації як фізичної особи.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду з підстав порушення правил територіальної підсудності, приватний виконавець Татарченко В.Г. звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського АС від 20.11.2019 скаргу приватного виконавця Татарченка В.Г. залишено без задоволення, а ухвалу Печерського райсуду м.Києва від 2.11.2018 року — без змін.
Погоджуючись із висновками районного суду, апеляційний суд також зазначив, що подання позовної заяви до суду за зареєстрованим місцем проживання відповідача неможливе, оскільки така особа діє не як фізична особа, а як суб’єкт, уповноважений державою здійснювати незалежну професійну діяльність щодо примусового виконання судових рішень. Отже, у випадку, коли відповідачем у справі є приватний виконавець, позов подається за місцем провадження ним професійної діяльності, а не за місцем його зареєстрованого проживання чи перебування як фізособи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі приватний виконавець Татарченко В.Г., посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу направити для розгляду до Святошинського райсуду м.Києва.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга приватного виконавця Татарченка В.Г. мотивована тим, що судом було відкрито провадження у справі з порушенням правил територіальної підсудності, оскільки він є фізособою, приватним виконавцем, який не здійснює підприємницької діяльності, а тому позов у силу положень ст.27 ЦПК слід було пред’являти за його зареєстрованим місцем проживання (Святошинський район), а не за місцем професійної діяльності. Адресу його місця проживання суд міг з’ясувати, виконавши вимоги ч.6 ст.187 ЦПК <…>.
2. Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить ВС, та застосовані норми права
Відповідно до ст.27 ЦПК позови до фізособи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо іншого не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред’являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.
У ч.6 ст.187 ЦПК передбачено, що в разі, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізособа, яка не є суб’єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізособи.
У ч.9 цієї статті визначено, що, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, установленому в ст.31 цього кодексу.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідач у справі, яка переглядається, не є суб’єктом підприємницької діяльності, таких доказів у матеріалах справи немає, а є приватним виконавцем, який провадить незалежну професійну діяльність, тому суд повинен був отримати інформацію про зареєстроване його місце проживання та надіслати справу за належною територіальною підсудністю.
Висновки суддів про те, що приватний виконавець провадить професійну діяльність, а тому позов має бути пред’явлений за місцем цієї діяльності, є неправильним, а посилання на те, що в нормах ЦПК немає визначення територіальної підсудності у справах за позовами до приватних виконавців, тому слід застосовувати правила ч.1 ст.27 ЦПК, є неправильним її тлумаченням.
Процесуальна помилка судів полягає в тому, що вони не розрізнили підсудність справи за скаргою на дії/рішення державного/приватного виконавця, які подаються згідно з ч.1 ст.448 ЦПК до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції, від справи, пов’язаної з цивільно-правовим спором, а саме — відшкодуванням сум за нормами ЦК
Законом не передбачено іншого порядку подання позовів, як і не встановлено особливостей подання позовів до приватних виконавців, арбітражних керуючих чи інших осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
З огляду на викладене, а також те, що місце проживання відповідача зареєстровано за Адресою 1, що у Святошинському районні, справа підсудна Святошинському райсуду.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.409 ЦПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково й передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Судові рішення підлягають обов’язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції (п.6 ч.1 ст.411 ЦПК)
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити, оскаржувані судові рішення скасувати, а справу передати для розгляду до Святошинського райсуду.
Відповідно до ч.3 ст.406 ЦПК касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.6 ст.411 ЦПК підставою для скасування рішень суду першої та апеляційної інстанцій та направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Керуючись стст.400, 406, 409, 411, 416 ЦПК, ВС
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу приватного виконавця Татарченка В.Г. задовольнити.
Ухвалу Печерського районного суду м.Києва від 2.11.2018 та постанову Київського апеляційного суду від 20.11.2019 скасувати, справу передати для розгляд до Святошинського районного суду м.Києва за встановленою підсудністю.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.