Председатель Высшего антикоррупционного суда Елена Танасевич:

«Единственное, что препятствует ВАКС быть еще более эффективным, это малое количество часов в сутки и дней в неделе»

По данным Единого государственного реестра судебных решений, с момента начала работы Высшего антикоррупционного суда вынесено лишь 18 приговоров. Из них 8 — это утверждение соглашений о признании виновности и один — оправдательный. То есть, учитывая коллегиальное рассмотрение дел, каждый судья в среднем участвовал в вынесении 2 приговоров почти за год. Наверное, в обществе ожидали несколько иного, в частности, учитывая обещанные Президентом Владимиром Зеленским «посадки» с приходом весны. Как оценивают в самом ВАКС такие показатели работы и что может повысить ее эффективность? Об этом, а также других аспектах работы учреждения в интервью «ЗиБ» рассказала председатель Высшего антикоррупционного суда Елена ТАНАСЕВИЧ.

«Вироки повинні бути законними та обґрунтованими, а не ухваленими поспіхом, аби виправдати чиїсь очікування»

— Пані Олено, такі статистичні показники за перший рік роботи виправдовують утворення окремого суду для розгляду корупційних справ? Чи, може, варто «боротьбу з корупцією припинити, тим більше що це не боротьба і це не результат»?

— Якщо вже говорити про статистичні дані, то справедливо буде висвітлити повну картину. За період з 5 вересня минулого року і дотепер до ВАКС надійшло 272 кримінальні провадження для розгляду по суті пред’явленого обвинувачення. З них 58 направлені до інших судів як такі, що непідсудні ВАКС. Отже, решта 214 були розподілені поміж колегіями суддів — у середньому по 35 справ на кожну. За наведений період суд ухвалив 18 вироків.

Дійсно, окремі спостерігачі прискіпливо стежать за процесуальною діяльністю суду, оприлюднюють перелік прізвищ обвинувачених, щодо яких необхідно пришвидшити судовий розгляд, та навіть озвучують «справедливу» міру покарання. Хтось, навпаки, ще до початку дослідження доказів судом уже встановлює невинуватість окремих осіб. У цілому ж в очікуванні вироків не варто забувати, що ці вироки повинні бути законними та обґрунтованими, а не ухваленими поспіхом задля того, щоб виправдати чиїсь очікування або комусь догодити. 

Підсудні ВАКС справи здебільшого є об’ємними за своїм змістом, такими, що потребують багатогодинного прослуховування та перегляду наданих аудіо- та відеоматеріалів, оголошення чималої кількості письмових матеріалів, зокрема, здобутих за результатами міжнародного співробітництва, допиту свідків тощо. До того ж у ході розгляду суд обов’язково заслуховує доводи прокурора та захисників щодо кожного доказу на предмет їхньої належності та допустимості, розв’язує поточні клопотання. Тому процес безпосереднього дослідження доказів завжди потребує значного часу — рівно стільки, скільки необхідно для висновку про винуватість поза розумним сумнівом або невинуватість особи у пред’явленому їй обвинуваченні.

При цьому надати перевагу певній категорії справ, до прикладу, одноепізодним справам або тим, за якими спливають строки давності, чинний кримінальний процесуальний закон не дозволяє. Інакше кажучи, суд не може обрати на свій розсуд кілька справ та щодня їх розглядати, відклавши розгляд решти на невизначений час. Винятком є обов’язок суду першочергово розглянути провадження, в яких обвинувачений є неповнолітнім або тримається під вартою. Будь-яка пріоритетність з інших підстав не буде ґрунтуватись на вимогах закону, а тому неминуче викликатиме сумнів у неупередженості суду. Саме тому судове провадження в усіх кримінальних справах здійснюється паралельно у рівномірно розподілений час з урахуванням зайнятості адвокатів та прокурорів.

Що ж до суспільного та політичного запиту на «швидкі вироки», «посадки», то я не втомлююсь пояснювати, що суд не виконує нічиїх замовлень, не ставить собі за мету бути популярним у певних колах. ВАКС так само, як будь-який інший суд в Україні, здійснює правосуддя, застосовуючи до кожного учасника провадження належну правову процедуру.

— Повернімося до статистики. За цей самий час винесено майже 14 тис. процесуальних рішень. Можна припустити, що левова частка з них — це санкції на арешт, обшуки, негласні слідчі (розшукові) дії. Тобто фактично ВАКС зайнятий тим, що обслуговує діяльність НАБУ та САП, але на виході від цих органів маємо пшик. Чому в нас є гучні затримання, але фактично немає гучних вироків?

— Діяльність слідчого судді не має жодного стосунку до, як ви висловились, обслуговування органу досудового розслідування. Це хибне твердження, яке обов’язково потребує спростування.

У кожному місцевому загальному, в апеляційних судах, а також у ВАКС слідчі судді здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Ця надважлива функція передбачає відшукання справедливого балансу між очевидним публічним інтересом, який полягає у викритті злочинної діяльності, та приватним інтересом щодо захисту від втручання в особисте і сімейне життя, забезпечення особистої недоторканності та недоторканності житла тощо. Інакше кажучи, законодавець уповноважив слідчого суддю в межах встановлених процедур визначати мінімально необхідний, тобто допустимий, ступінь втручання державних органів у приватне життя особи задля досягнення мети кримінального провадження.

Саме тому такі заходи забезпечення кримінального провадження та слідчі дії, як, до прикладу, відсторонення від посади, арешт майна, обрання запобіжного заходу, обшук, аудіо-, відеоконтроль особи або місця, моніторинг банківських рахунків тощо, застосовуються безпосередньо слідчим суддею або вчиняються з його дозволу. 

Крім того, слідчий суддя розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування. До речі, з озвучених вами 14 тис. рішень майже 2,5 тис. ухвалені не за клопотаннями сторони обвинувачення, а за результатами розгляду звернень підозрюваних, їхніх захисників та заявників.

При цьому кількість звернень до слідчого судді залежить виключно від кількості проваджень, стратегії та тактики досудового розслідування, активності слідчих, детективів, потерпілих, підозрюваних, їхніх захисників. Тоді як слідчий суддя зобов’язаний розглянути та вирішити кожне таке звернення.

Окремо зауважу, що до предметної підсудності ВАКС належать 24 склади кримінальних правопорушень, з яких тільки 11 віднесені до підслідності Національного антикорупційного бюро України, решта підслідні слідчим органам Національної поліції, органам безпеки та Державного бюро розслідувань.

А якщо до кількості органів досудового розслідування додати, що юрисдикція ВАКС поширюється на всю територію України, то суттєва чисельність звернень до слідчих суддів видається цілком логічною. 

— 3 вироки стосувалися суддів, які відмовилися від отримання ЄЦП і, як наслідок, були обвинувачені в тому, що подали декларації у паперовому вигляді. Згодом Касаційний кримінальний суд в аналогічній справі став на захист суб’єкта декларування, і ВАКС, спираючись на цю позицію, останнього обвинуваченого виправдав. Але у першій справі, в якій ви були головуючою, суддя позбувся за це посади і мав сплатити штраф у розмірі 51 тис. грн. Чи не вважаєте ви сьогодні, що той перший вирок ВАКС виявився за традицією «глевким»? Чи не вплинув на новоспечених суддів острах починати роботу з виправдання колеги?

— Оскільки я брала участь в розгляді цієї справи по суті пред’явленого обвинувачення, то необхідність давати будь-які коментарі щодо ухваленого вироку відсутня. Адже всі мотиви ретельно та послідовно викладені в оприлюдненому тексті цього вироку.

Щодо «глевких» вироків нагадаю, що оцінка судовому рішенню надається виключно шляхом апеляційного та касаційного перегляду. Вирок, який набрав законної сили, є обов’язковим і підлягає виконанню на всій території України.

Острахи перед ухваленням виправдувальних вироків також відсутні. Перш ніж ухвалити вирок, колегія суддів об’єктивно та всебічно досліджує всі докази сторін кримінального провадження, дає оцінку на предмет належності, достовірності та допустимості кожного доказу окремо, а також їхній сукупності з погляду достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Якщо суд дійде висновку щодо недоведеності події, відсутності складу кримінального правопорушення в діях обвинуваченого або щодо його вчинення іншою особою, то обов’язково ухвалить виправдувальний вирок. І, навпаки, за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи суд ухвалить обвинувальний вирок.       

«Метою покарання є виправлення засудженого, а не піар судової установи»

— Загалом для вас виправдувальний вирок є показником чого — сили сторони захисту чи слабкості обвинувачення?

— Як на мене, оцінка вироків суду в контексті сили чи слабкості сторін кримінального провадження недоречна. Сам процес доведення є надзвичайно складною інтелектуальною діяльністю, тому результат завжди залежить від багатьох чинників.

— І в цьому ж контексті: за вашими словами, судді ВАКС 9 разів зверталися до кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури щодо неналежної поведінки захисників у судовому засіданні. А скільки таких звернень було щодо представників прокуратури?

— Кримінальний процесуальний закон уповноважує головуючого суддю вживати необхідних заходів для забезпечення порядку в судовому засіданні, керувати ходом судового засідання, забезпечувати послідовність вчинення процесуальних дій, дотримання процесуальних прав та виконання обов’язків, усувати із судового розгляду все те, що не має значення для кримінального провадження.

Крім того, законодавець наділяє суд правом з’ясувати причину неприбуття прокурора або захисника та дати оцінку цієї причини. Якщо причина неприбуття визнана неповажною, суд уповноважений, зокрема, порушити питання про дисциплінарну відповідальність прокурора або адвоката.

В абсолютній більшості судових засідань сторони добросовісно та професійно виконують покладені на них обов’язки. Тому в більшості випадків їхнього неприбуття суд зазвичай визнає причини неявки поважними або обмежується інформаційними листами на адресу САП та центрів безоплатної правової допомоги з вимогою щодо забезпечення явки конкретного учасника.

До того ж варто зауважити, що прокурор та захисник також мають право на звернення з дисциплінарною скаргою щодо дій суддів до Вищої ради правосуддя. До речі, з такими скаргами станом на початок вересня 2020 року звернулося 97 осіб.

Ці опції щодо можливості надання оцінки певним діям суддів та сторін кримінального провадження незалежними компетентними органами забезпечують збалансованість правових процедур та сприяють чистоті процесу.

— До речі, коли говорять про слідчі антикорупційні органи, то часто порівнюють видатки на їхню діяльність із грошима, які вони спромоглися повернути до бюджету. Чи може вартість конфіскованого у злочинців слугувати одним із показників ефективності спеціального антикорупційного органу? Чи головне — боротьба, а не її результат?

— Ця риторика видається дещо маніпулятивною. За своєю суттю суд не є суб’єктом, метою діяльності якого є отримання прибутку та наповнення бюджету, суд не повинен доводити свою економічну ефективність. Завданням кримінального провадження є захист особи та держави від кримінальних правопорушень, швидке та неупереджене розслідування і судовий розгляд з тим, щоб особа, яка вчинила правопорушення, була притягнута до відповідальності, а невинувата особа не була засуджена.

Коли ми обговорюємо практику правозастосування, то необхідно пам’ятати, що ті гасла, які позитивно сприймаються на рівні суспільного обговорення, є геть неприйнятними для обґрунтування судового рішення.

Звичайно, інститут цивільного позову в кримінальному процесі не випадковий, цей механізм покликаний забезпечити відшкодування завданої кримінальним  правопорушенням  шкоди якнайшвидше, але звернення з таким  позовом не є процесуальним обов’язком потерпілого. Тоді як за відсутності позову суд з власної ініціативи, навіть встановивши наявність збитків, не може ухвалити рішення про їхнє відшкодування винуватою особою.

Що ж до конфіскації як виду покарання та спеціальної конфіскації як заходу кримінально-правового характеру, то їх застосування також не є автоматичним. Для цього необхідно встановити цілу низку обставин та дотриматися багатьох обов’язкових умов, зокрема пропорційності та співмірності, адже йдеться про позбавлення особи права власності.

— Як ми бачимо, гучними «посадками» антикорупційним органам похвалитися важко. Що, на вашу думку, цьому перешкоджає? У прокуратурі вважають, що провина за це — на розробниках нового Кримінального процесуального кодексу, які дали захисту забагато можливостей, зокрема щодо визнання доказів недопустимими. Може, ліпше прибрати усі ці процедурні формальності?

— Я категорично не сприймаю слово «посадки» у кримінальній юстиції.  Коли йдеться про призначення покарання у вигляді позбавлення волі тим особам, які визнані винуватими у скоєнні злочину, інформування про це громадськості повинне відбуватися нейтрально, стримано, в гідний для державного органу спосіб, без сенсаційного забарвлення, жартів тощо. Метою покарання є виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, а не піар судової установи.

Крім того, я не можу змовчати про штучну класифікацію кримінальних справ на гучні та негучні. Для суду такої градації не існує — кожна справа найважливіша, адже вирішується доля людини. 

Що ж до «процедурних формальностей», як ви їх назвали, у питаннях допустимості доказів, то у кримінальній юстиції ці «формальності» є наріжним каменем справедливого провадження. Вони покликані убезпечити людину від необґрунтованого процесуального примусу та свавільного втручання державних органів у її приватне життя. Прибравши ці важливі запобіжники, доцільність застосування яких доведена роками правозастосовної діяльності та доленосними для багатьох людей судовими помилками, ми отримаємо жахливий репресивний механізм, що є абсолютно неприпустимим.

Тому, на мою думку, єдине, що перешкоджає ВАКС бути ще ефективнішим, — це замала кількість годин на добу та днів у тижні, але тут законодавець безсилий.

«Цілком очікувано, що з початком процесуальної діяльності суду дискусія щодо процедури створення ВАКС поглибилася»

— Ваше ставлення до подання щодо неконституційності окремих положень закону «Про Вищий антикорупційний суд». Як ви його сприймаєте: як загрозу своїй посаді чи як намір утвердити верховенство Конституції, попри всі негативні наслідки?

— У цілому, якщо в суспільстві є сумніви щодо відповідності положень певних законів Конституції, то саме з метою забезпечити верховенство Основного Закону функціонує компетентний орган конституційної юрисдикції.

Що ж до мого ставлення до подання 49 народних обранців, якими ініційовано перевірку положень закону «Про Вищий антикорупційний суд» на відповідність Конституції, то я утримаюсь від публічних висловлювань по суті наведених у ньому доводів з огляду на розгляд цього подання у Конституційному Суді, який ще не завершений.

— Ще рік тому на ВАКС покладалися дуже великі сподівання як на орган, який не дозволить корупціонерам уникнути покарання. Утім, уже і з боку громадських організацій, що підтримуються нашими іноземними партнерами, лунає критика у бік окремих суддів за те, що вони прийняли не те рішення, якого від них очікували. Чи відчуваєте ви тиск відповідальності перед суспільством? Адже невиправдані сподівання швидко перейдуть у розчарування.

— Сама по собі процедура створення ВАКС супроводжувалася гострою дискусією на всіх рівнях та на всіх фронтах. Думки щодо створення суду були діаметрально протилежними за своїм змістом — від палкої підтримки до жорсткої критики цієї ініціативи. Тому цілком очікувано, що з початком процесуальної діяльності суду дискусія поглибилася, тим більше що для окремих осіб вона набула особливого забарвлення.

Періодично в медіапросторі ми можемо спостерігати сплеск активності певних осіб, зокрема учасників кримінальних проваджень, політиків, представників громадських організацій, які не стільки прагнуть аналізувати зміст судових рішень або висвітлювати діяльність суду, скільки намагаються створити «потрібну» їм атмосферу для публічної дискусії. Із цією метою лунають образливі висловлювання, мають місце ганебні дописи в соціальних мережах на адресу суддів, відбувається відверта маніпуляція фактами, оприлюднюється перекручена інформація тощо.

Ці дії підривають авторитет судової влади та розпалюють ненависть до суддів. Але для мети правосуддя вони завжди є марними: суд за будь-яких обставин керується виключно законом, залишаючись об’єктивним та неупередженим. Саме в цьому проявляється відповідальність перед суспільством — у якісному та гідному виконанні функції держави щодо здійснення правосуддя, тобто в ухваленні не популярних, а законних та справедливих рішень.

— Для голови суду важливо, аби його установа отримувала належне фінансове забезпечення. Із цим, судячи з бюджетного розпису, у вас проблем немає. Проте вже другий рік суди першої та апеляційної інстанцій потерпають від недофінансування. Як ви сприймаєте таке особливе ставлення Уряду й парламенту до забезпечення діяльності саме ВАКС — як своєрідний хабар на майбутнє чи стимул до невідворотності покарання корупціонерів?

— З усіх запропонованих вами варіантів жоден не відповідає дійсності. Видатки, які законодавець щороку закладає до державного бюджету, зокрема для забезпечення діяльності судів першої та апеляційної інстанцій, Вищого антикорупційного та Верховного судів, не є привілеєм голів цих судів або суддів.

Кожна бюджетна гривня є предметом ретельного економічного обґрунтування, моніторингу та оцінки, які обов’язково передують ухваленню закону про державний бюджет на наступний рік та супроводжують бюджетні асигнування на кожному етапі витрачання кошів.

ВАКС, так само як ВС і Державна судова адміністрація, є головним розпорядником бюджетних коштів, а тому є самостійним учасником бюджетного процесу та відповідальним виконавцем бюджетних програм. Це означає, що в судовій системі всі наведені вище установи фінансуються з держбюджету за окремими, самостійними, тобто не пов’язаними між собою програмами.

Тема недостатнього фінансування судів першої та апеляційної інстанцій є нині топовою в суддівському середовищі. Обговорюються низький розмір заробітної плати працівників апарату, брак коштів на поштові відправлення, папір, тобто на забезпечення базових мінімальних потреб для здійснення правосуддя в місцевих та апеляційних судах. Така небезпечна фінансова ситуація неминуче призводить до порушення права громадян на розгляд їхніх звернень у розумні строки, а відтак — до порушення права на доступ до правосуддя, що є неприпустимим у демократичному суспільстві. А ще до відпливу із судової системи кваліфікованих кадрів, збільшення навантаження на суддів, що ще більше поглиблює кризу.

Тому питання додаткового фінансування судової системи необхідно вирішувати якнайшвидше, адже зволікання, без перебільшення, матиме катастрофічні наслідки. Щоправда, цю тему доцільно обговорювати з  ДСАУ, адже я не володію інформацією щодо результатів її участі в бюджетному процесі на наступний рік.

— У проекті бюджету-2021 тільки вашому та Верховному судам виділено майже по 200 млн грн. на так звані видатки розвитку. Це більш ніж по 5 млн на кожного суддю ВАКС. На що планується витратити ці кошти? Збираєтеся переїжджати до нового будинку?

— Дотепер ВАКС не забезпечений постійними приміщеннями. Наразі суд тимчасово розміщується в трьох приміщеннях на достатньо великій відстані одне від одного: на вул. Хрещатик та у пров. Хрестовому, де колись працював Печерський районний суд м.Києва; третя будівля розташована на просп. Перемоги та належить ДП «Антонов».

Нині триває процедура передання в управління ВАКС двох будівель для постійного розміщення установи. Проте обидві потребують капітального ремонту, значних витрат на будівництво та пристосування суттєвих за площею приміщень для здійснення правосуддя. Саме цими обставинами суд обґрунтовував потребу в бюджетних видатках із класифікацією «видатки розвитку».

Якщо ВАКС не використає цих коштів у 2021 році  або використає не в повному обсязі, то залишок наприкінці року буде повернутий до бюджету. До відома, наприкінці 2019-го суд повернув до бюджету близько 30 млн грн., а в цьому році фінансування суду було зменшено на 82 млн грн. унаслідок створення фонду боротьби з Covid-19. 

«Ті умови, в яких працюють судді, дійсно дещо нестандартні»

— Ви починали юридичну кар’єру як фахівець із трудового права. Принаймні цьому присвячена ваша дисертація. Чому змінили спеціалізацію, переорієнтувавшись на кримінальні справи? Чи вплинув на це той факт, що ваш батько працював у карному розшуку?

— Дійсно, я виконала дисертаційне дослідження за спеціальністю 12.00.05 «трудове право; право соціального забезпечення» на тему «Правове регулювання матеріальної відповідальності роботодавця за шкоду, спричинену порушенням трудових прав працівника». Але ця важлива для мене подія не обмежила моїх професійних інтересів однією галуззю права.

З 2012 до 2019 року працювала суддею загального місцевого суду, розглядала цивільні, зокрема трудові, сімейні, земельні спори, адміністративні справи, справи про адміністративні правопорушення, а також кримінальні справи по суті пред’явленого обвинувачення та була слідчим суддею. До того впродовж двох років працювала помічником судді Апеляційного суду Харківської області в судовій палаті з розгляду кримінальних справ. А ще раніше 5 років моєї кар’єри були присвячені приватній практиці в юридичній фірмі, де ми з колегами представляли інтереси клієнтів у судах усіх інстанцій та кожної юрисдикції.

— В одному з інтерв’ю «ЗіБ» наш співрозмовник застеріг, що суддям ВАКС буде дуже нелегко. Адже вони 24/7 перебуватимуть під пильним наглядом і суспільства, і правоохоронних органів. Як вам рік «життя за склом»? Не пошкодували щодо свого вибору?

— Мій вибір завжди свідомий та поміркований, а кожен крок погоджений з найближчими людьми, тому зазвичай я не жалкую про повороти долі, які є наслідком моїх дій. Ті умови, в яких працюють судді, дійсно дещо нестандартні, але така відкритість у цілому сприяє підвищенню кваліфікації та професійному зростанню. 

— До чого було найважче звикнути на новій посаді? Чи є у вас щось на кшталт «персня Соломона», який допомагає у важкі хвилини?

— Найважче звикнути до величезної кількості різноманітних обов’язків та хронічного браку часу. Ще — до київських заторів і неможливості спланувати тривалість поїздки. Тепер узгодження між собою всіх сфер мого життя та їхнє гармонійне співіснування можливі виключно в умовах довгострокового планування, а це вимагає жорсткої дисципліни та надзвичайно втомлює.

— 8 жовтня ми відзначали День юриста. Якому юристові варто мріяти про суддівську кар’єру?

— Тому, який без зайвого пафосу, свідомо та виважено готовий присвятити своє життя служінню верховенству права та здійсненню правосуддя.