Минюст меняет приоритеты
Вместо мам и детей теперь чиновники защищают должников по алиментам
Алексей СОЛОМКО, член Дисциплинарной комиссии частных исполнителей, адвокат ADER HABERДо недавнего времени одним из основных приоритетов в работе Министерства юстиции было обеспечение взыскания алиментов. Однако, как показывают последние новости из этого фронта, приоритеты в работе чиновников существенно изменились. Теперь в фокусе внимания — отстаивание интересов должников.
«Неслухняні» держвиконавці
Згідно з нововведеннями, запровадженими наказом міністра юстиції від 1.06.2020 №1825/5, тепер, щоб пред’явити виконавчий лист про стягнення аліментів, мати дитини повинна надати виконавцю документ, який підтверджує, що боржник дійсно проживає (перебуває) на території, де має здійснюватися виконання рішення суду.
Щоправда, як засвідчила практика, більшість державних виконавців вирішила цей наказ ігнорувати та не вимагати від мам додаткових довідок. Мабуть, моральні якості виконавців переважили боязнь покарання за непослух керівництву Мін’юсту. Принаймні інформація про притягнення за це до відповідальності держвиконавців нам не відома.
Ідеться саме про державних виконавців, бо, на відміну від приватних, вони мають монопольні повноваження впливати на боржника під час стягнення аліментів. Саме тому стягувачі з питань аліментів здебільшого звертаються до них.
Однак, коли за стягнення аліментів узявся приватний виконавець, Мін’юст вирішив реагувати швидко та жорстко.
Майстер-клас
Навіть із обмеженими повноваженнями приватні виконавці можуть показати пристойний результат, якщо до них надійде рішення суду про стягнення аліментів. Саме такий рівень показав приватний виконавець із Києва, який під час виконання рішення про стягнення аліментів зумів зробити неможливе — знайшов належний боржникові автомобіль BMW 5-ї серії, зареєстрований на «євроблясі».
Аби зрозуміти ступінь складності роботи щодо виявлення такого рухомого майна, слід згадати, що свого часу автомобілі на «євробляхах» спочатку реєструвались, а в подальшому знімалися з реєстрації під зобов’язання про зворотне вивезення. Зрозуміло, що назад автомобіль уже ніхто не вивозив, але формально виходило, що особа вже не є власником транспортного засобу. А тому виявити таку машину в боржника майже неможливо.
Проте приватному виконавцю вдалося його виявити та, більше того, вилучити в боржника. Це справжній майстер-клас!
Якщо не знати логіки
Коли боржник зрозумів, що може втратити свій BMW, він одразу звернувся по допомогу до Мін’юсту. Поставив питання: чи не було порушень у діях приватного виконавця під час опису автомобіля? І не помилився: у міністерстві відразу знайшли такі порушення.
Оскільки авто на «євроблясі» знято з обліку, то, на думку МЮ, він уже не належить боржникові. Тож і вилучати ТЗ для погашення боргу за аліментами вже не можна.
Але, якщо сам боржник у своїй скарзі стверджує, що автомобіль належить йому (не кажучи вже про інші докази, які зібрав сам виконавець), висновок Мін’юсту виглядає досить дивно. Аби його дійти, потрібно або забути закони логіки, або просто ніколи їх не знати.
Гнів головуючого
Не до кінця довіряючи МЮ, боржник вирішив додатково підстрахуватися та домігся скасування рішення про стягнення аліментів. Насправді з процесуальної точки зору це було зробити нескладно, оскільки те рішення було заочним. Як свідчить судова практика, тільки лінивий не добивається скасування заочних рішень судів. На жаль, наше процесуальне законодавство містить чимало обґрунтованих підстав для цього.
Поки стягувач отримував рішення суду про стягнення аліментів у позовному провадженні, наш боржник цілком законно повернув свій автомобіль (жодним чином не заперечуючи, що він належить саме йому). Після цього на радощах вирішив навіть відкликати з Мін’юсту скаргу на дії приватного виконавця, адже жодних претензій до нього вже не мав.
Однак радісні почуття боржника відверто розчарували чиновників. Про відкликання скарги стало відомо під час засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців, яке відбулося наприкінці вересня.
У комісії такі випадки виникали часто, й у разі надходження заяви про відкликання скарги ДКПВ завжди припиняла розгляд дисциплінарної справи. Проте цього разу головуючий (заступник міністра юстиції з питань виконавчої служби) вирішив іти до кінця та покарати приватного виконавця.
На запитання, за що ж він хоче притягнути до відповідальності виконавця, головуючий відверто повідомив: за те, що завдяки його діям особа значилася боржником за аліментами в Єдиному державному реєстрі боржників.
Результат був миттєвий — виконавець дістав дисциплінарне стягнення.
До речі, нині у Верховній Раді розглядається законопроект про зрівняння повноважень державних і приватних виконавців, щодо якого Мін’юст уже встиг висловити досить ревниву позицію. Зокрема, цей проект пропонує покінчити з монополією відомства, у тому числі у сфері виконання рішень про стягнення аліментів.
А до цього часу кожен приватний виконавець, який насмілиться виконувати рішення про стягнення аліментів, має пам’ятати про сумний досвід свого київського колеги, який спромігся занести одного з неплатників аліментів до ЄДРБ.
Агітація по-новому
Спостерігаючи за передвиборчими перегонами, які активно розгорнулися, можна відмітити одноманітність гасел усіх політичних сил — назустріч людям. Однак робота МЮ, принаймні у сфері виконання рішень судів, засвідчує пріоритет у захисті не мам і дітей, а боржників за аліментами.
Це можна стверджувати, спираючись не на заяви керівництва Мін’юсту, а на його реальні справи. Спочатку воно змусило мам нести якісь довідки для відкриття виконавчого провадження, а далі почало активно захищати боржників, які цих аліментів не сплачують.
Оскільки сьогодні міністерство також де-факто представляє одну з політичних сил, його спосіб «агітації» виглядає доволі нестандартним. Принаймні можна припустити, що ставка зроблена не на голоси мам, які стягують аліменти, а на боржників. Однак, якщо боржник ухиляється від сплати аліментів, чи не ухилиться він від самої явки на вибори?