Презумпция штрафа
Нарушения ПДД не должны оставаться безнаказанными
Якщо КС стане на бік авторів звернень, то невдовзі доведеться штрафувати за порушення ПДР… «автопілот».
Ольга ДРАЧЕВСКАЯ, основатель, адвокат ООО «Инколанс»После начала работы системы автофиксации нарушений Правил дорожного движения многие водители столкнулись с проблемой, когда штрафы приходили именно владельцу транспортного средства, а не реальному нарушителю. Это привело к спорам о правомерности таких взысканий, достигших Конституционного Суда.
«Слабкі місця» конституційних звернень
Нині у КС слухаються дві конституційні скарги, в яких оскаржується притягнення до адміністративної відповідальності власника ТЗ, який не керував ним у момент вчинення правопорушення. На думку заявників, система автоматичного фото- і відеофіксування порушує принцип індивідуального характеру юридичної відповідальності. До того ж такі дії ставлять під сумнів презумпцію невинуватості особи.
Також звертається увага на те, що постанова щодо притягнення до адмінвідповідальності може виноситися без участі особи, яка допустила порушення ПДР, що, по суті, позбавляє особу права на професійну правову допомогу, яке гарантує ст.59 Конституції. Таке право передбачає й Кодекс про адміністративні правопорушення (ст.268): особа, яка притягається до відповідальності, має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката.
Втім, з огляду на судову практику, зокрема Європейського суду з прав людини, є підстави досить скептично ставитися до обґрунтувань, наведених у цих зверненнях.
Так, відповідно до ст.62 Конституції особа вважається невинуватою у скоєнні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Проте Основний Закон не встановлює презумпції невинуватості щодо адміністративних правопорушень.
Таке твердження також підтримує практика ЄСПЛ. Зокрема, у рішенні від 19.10.2004 у справі «Фальк проти Нідерландів» Суд визнав правомірною відповідальність власників транспортних засобів.
Суть цієї справи зводилася до оскарження заявником рішення про накладення штрафу із зазначенням імені та адреси особи, яка керувала на момент учинення правопорушення його автомобілем. ЄСПЛ вказує, що мета оспорюваного правила про об’єктивну відповідальність власника автомобіля полягає у створенні умов, при яких не залишаються безкарними порушення ПДР у випадках, коли неможливо встановити особу, яка керувала автомобілем. Отже, був дотриманий принцип пропорційності.
Крім того, особа, на яку на підставі відповідного закону наклали штраф, має право оскаржити застосовану санкцію в суді й реалізувати свої права на захист. Тому Суд доходить висновку, що національні органи влади, накладаючи на заявника оскаржуване стягнення, презумпції невинуватості не порушили.
Як уникнути відповідальності?
За українським законом, власник авто несе особисту відповідальність за порушення ПДР, що були зафіксовані відеофіксацією, також і в разі, коли не можна фактично встановити особу, яка керувала цим ТЗ. І, знову ж таки, власник має право звернутися до суду щодо оскарження відповідного рішення.
Також, беручи до уваги ст.2793 КпАП, особа звільняється від адміністративної відповідальності, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою у справі про адмінправопорушення законної сили особа, яка керувала ТЗ, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати такі справи, із заявою про визнання факту адмінпроступку та надання згоди на притягнення її до адмінвідповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
Отже, якщо особа, яка не є власником авто, порушила правила ПДР, вона має право звернутися до уповноваженого органу для визнання своєї провини, що автоматично знімає відповідальність з власника.
Водночас введення автоматичної фіксації порушень ПДР фактично виключає та нівелює корупційну складову, яка існувала раніше за наявності людського фактору. Автоматична фіксація порушень ПДР уже пройшла випробування в розвинених країнах та успішно застосовується протягом 20 років.
Найкраща ж порада для власників авто, зокрема тих, хто продав авто на підставі генеральної довіреності на керування, — оформити належного користувача автомобілем. Тобто вказати фізичну особу, яка законно користується ТЗ, що їй не належить. Завдяки різним застосункам зробити це можна досить швидко, через електронний кабінет водія. Тож краще про все подбати відразу, а не отримувати потім неочікувані «листи щастя».