Если сработает парашют

Хвост и два крыла: как бывшие супруги делят собственность: дома, бизнес, самолеты

Когда любовь слепит глаза, а брак только зарегистрирован, кажется: все, что твое, то и мое, и наоборот. Рациональность начинает работать только тогда, когда сердце уже не такое горячее, а холодный ум заставляет активизироваться. Именно тогда, когда бывшие супруги начинают делить имущество...

Без даху залишити не можна

Комітет із цивільного, сімейного та спадкового права Асоціації правників України провів онлайн-засідання, присвячене судовій практиці Касаційного цивільного суду щодо поділу майна членів колишнього подружжя.

Партнер АО LexArs Олена Сібірцева проаналізувала судову практику щодо відступлення від презумпції рівності часток подружжя при поділі майна за останні 3 роки. Так, найчастіше сторони посилаються на відсутність утримання або ухилення члена колишнього подружжя від участі в утриманні дітей.

Наприклад, у справі №297/2837/17 позивачка наголошувала, що з нею разом проживають діти, а відповідач ухиляється від їх утримання. При цьому не було надано достатніх доказів того, що дійсно відбувається ухилення від сплати аліментів чи є обставини, передбачені в ч.2 ст.70 Сімейного кодексу. І ВС у постанові від 27.12.2019 зробив висновки, що проживання дітей з позивачкою не впливає на збільшення частки при поділі сумісної власності.

Натомість постанова КЦС від 2.03.2020 у справі №448/1722/16-ц може зацікавити того, хто представляє сторону, частку якої при поділі майна намагаються зменшити. Тут позивачка також посилалась на те, що з нею проживають діти й вони перебувають лише на її утриманні. Крім того, виключно за рахунок позивачки нібито було збудовано будинок, який підлягає розподілу в межах справи. І при цьому відповідач нібито вчиняв дії щодо пошкодження цього майна й фактично його знищення. Проте доказів такого знищення не було, відповідно, на це посилання суд узагалі не звертав уваги.

Утім, ВС відреагував на те, що відсутні підстави для збільшення частки, оскільки, хоча тепер діти проживають із позивачкою, довгий час вони мешкали з відповідачем. Адже позивачка працювала за кордоном і нібито заробляла гроші на те, щоб сформувати спільну сумісну власність. Натомість відповідач весь цей час утримував дітей, повністю їх забезпечував.

Суд навіть зазначив, що відповідач надав відповідні матеріали, акт обстеження матеріалів побутових умов, характеристики, довідку тощо, які характеризують його з позитивного боку і як домовласника, і як працівника, і як батька. Тому КЦС звернув увагу не стільки на питання матеріального забезпечення дітей чи сплати аліментів, як на характеристики особистості відповідача.

Також суд зауважив, що предметом спору був будинок, який є єдиним житлом відповідача, тому в разі зміни часток при поділі буде порушено його право власності. А, як відомо з практики Європейського суду з прав людини, утрата житла є найбільш крайньою формою втручання в право особи на повагу до житла (див. рішення у справах «Мак-Кейн проти Сполученого Королівства» від 13.05.2003, а також «Кривіцький та Кривіцька проти України» від 2.12.2010. Тобто, якщо предметом спору є виключно один об’єкт нерухомості, який для однієї з осіб є єдиним для неї житлом, то треба бути готовим до того, що суд не відступить від принципу рівності часток подружжя при поділі спільної сумісної власності.

Доведи, що твоє

Ще цікаво розглянути постанову ВС від 15.12.2017 у справі №456/828/17. У ній знову підставою для збільшення частки сумісної власності слугувала відсутність участі відповідача в утриманні дітей. При цьому позивачка надала докази: рішення у справі щодо аліментів та ухилення від їх сплати, а також наявність документів виконавчого провадження, наявність заборгованості. У відповідача була відсутня робота, але не з поважних причин. Також було зазначено, що відкрито кримінальне провадження у зв’язку з невиконанням рішення суду та несплатою аліментів.

У цій справі суд узяв до уваги всі докази, надані позивачем, і змінив порядок поділу майна членів колишнього подружжя. Крім того, суд звернув увагу на те, що обов’язок доказування покладається на того, хто вважає, що такий розподіл необхідно здійснити.

Адвокат і радник юридичної фірми «Астерс» Ольга Лепіхіна присвятила свою доповідь темі поділу майна фізичної особи — підприємця. Так, щодо правового режиму майна ФОП вона навела рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 20.10.2016 у справі №732/850/16-ц. Із нього випливає, що «реєстрація права власності на нерухоме майно за фізичною особою — суб’єктом підприємницької діяльності чинним законодавством не передбачена».

Водночас у постанові Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 є формулювання, що «майно приватного підприємства чи ФОП не є об’єктом спільної сумісної власності подружжя». А в постанові ВСУ від 2.10.2013 у справі №6-79цс13 визначено, що таке майно, яке зареєстровано та придбано для ФОП з метою отримання прибутку, слід розглядати як особисту приватну власність відповідно до ст.57 СК.

Однак використання одним із подружжя зазначеного майна для провадження підприємницької діяльності може бути враховано при обранні способу поділу цього майна. Водночас потрібно також брати до уваги й те, про яке саме майно йдеться. Так, у постанові ВС від 23.01.2019 у справі №319/90/17-ц зазначено, що «використання майна в господарській діяльності ФОП не є підставою для визнання його особистою приватною власністю». Тож доводи, що відповідач використовує комерційний літак і це майно не ділиться, є безпідставними.

Отже, літаки, яхти та інше доведеться все ж ділити, як би цього не хотілось. І скинути другого пілота ніяк не вийде. Хіба що спрацює парашут особистої власності та підстави виявляться достатніми, а докази — належними.