Санкции новой силы

Офис Президента обвиняют в краже идей оппозиции по противодействию наркобизнесу

Бороться с традиционными способами срыва судебных заседаний и возвращения самолетов планируют введением конфискации. И хотя в том видят риски для граждан, мешать правительственным планам не стали. Так же согласились с тем, чтобы правоохранители могли манипулировать квалификацией наркопреступлений при избрании меры пресечения.

Ефективна протидія

Повернувшись після канікул, народні депутати з новими силами приступили до законотворчості. Зокрема, засідання Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності розпочалося з гучних заяв і звинувачень.

Першим розглядали проект «Про внесення зміни до статті 183 Кримінального процесуального кодексу України щодо права слідчого судді, суду не визначати розмір застави у кримінальному провадженні» (№3915), поданий Офісом Президента. Чим зумовлена така зацікавленість глави держави в боротьбі з наркобізнесом, його представник пояснити не зміг. Як і розповісти про проект належним чином. Тож народні депутати дістали змогу обговорити пропозиції.

Пропонується доповнити ч.4 ст.183 КПК новим пунктом. Зокрема, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою матиме право не визначати розміру застави в провадженнях щодо правопорушень, відповідальність за які передбачено в ч.3 ст.307 Кримінального кодексу. На думку парламентарів, у даному випадку застави недостатньо, аби підозрюваний не перешкоджав слідству. Адже гроші, які обертаються у сфері наркобізнесу, дозволяють з легкістю і заставу вносити, і на слідство тиснути.

Не обійшлося без скандалу, адже нардеп Ілля Кива звинуватив ОП в крадіжці законопроектів. Мовляв, ще восени він подав аналогічний документ, але за негласним правилом усі слушні ініціативи опозиції відхиляються. А згодом наново подаються, але вже від провладних сил. Утім, парламентар закликав колег підтримати проект.

Водночас плагіат був не єдиною претензією до документа. Зокрема, деякі нардепи висловилися про можливу корупцію, яку спричинить його прийняття. Мовляв, ні підвищення санкцій, ні внесення змін лише до однієї статті принципово не змінить ситуації. Чинний КК містить ряд диспозицій, які відрізняються між собою тільки наявністю мети збуту наркотичних засобів. Запропоновані зміни поширюватимуться не на всі з них. Це дозволить перекваліфіковувати діяння та, маніпулюючи цим, або відпускати затриманих під заставу, або тримати їх під вартою.

Проте побоювання все ж не стали на заваді висновку, що ініціативу Президента таки варто підтримати. Більшість вирішила, що слід зробити перший крок, а все інше можна надолужити потім. Хоча голова комітету Денис Монастирський все ж зробив ряд зауважень представнику ОП щодо його обізнаності в тих проектах, які він повинен був репрезентувати.

Коли запізнився на літак

Другим, та не менш важливим стало питання подальшого підвищення санкцій за телефонні повідомлення про мінування. Відповідний проект — «Про внесення змін до статті 259 Кримінального кодексу…» (№3911) — представляв заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко. Раніше щодо цього документа комітет готував висновок, але обговорення раптово стало гострим.

Як повідомляв «ЗіБ», Кабінет Міністрів пропонує передбачити можливість конфіскації майна громадян, які повідомляють про завідомо неправдиві замінування об’єктів критичної інфраструктури, органів державної влади або ж закладів освіти та здоров’я. Мотивація в представників правоохоронних органів одна — необхідно настільки збільшити санкції, щоб усі боялися жартувати з мінуванням. Одначе ця ідея не була сприйнята.

Перш за все присутні звернули увагу на те, що санкції в цій статті вже неодноразово підвищували. За повторне скоєння такого злочину особу чекає від 6 років ув’язнення, але ефекту це не дає. Адже згідно з відомостями Національної поліції за 2019 рік слідчі почали розслідувати близько 2000 кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачено в ст.259 КК. Проте встановити особу псевдомінувальника вдається далеко не завжди. Тож парламентарі запитали в заступника міністра, коли позбавлення волі на 6 років було надто м’яким покаранням.

А.Геращенко розповів про історію, яка сталась у Харкові. Один з депутатів місцевої ради після бурхливого святкування початку своєї відпустки разом з коханою запізнювався в аеропорт, тож не знайшов кращого способу зупинити літак, який вже почав вирулювати на смугу злету, як подзвонити та повідомити про мінування. Дзвінок він зробив з телефона власного водія, тож розкриття злочину не стало проблемою. Літак зупинили, але про те, чи вдалося горе-відпочивальнику покинути межі України, присутнім не розповіли.

Проте на запитання нардепів, чи дістав винуватець належне покарання, відповідь була логічною та очікуваною. Більше того, правоохоронці почали скаржитися на суддів, які доволі часто виносять м’які вироки та не сприяють перевихованню «телефонних мінерів».

Утім, і це твердження спричинило новий шквал критики. Перш за все представників правоохоронних органів попросили почати підвищувати свій професійний рівень, адже суд може виносити вирок виключно на підставі тих матеріалів, які були зібрані на стадії розслідування. Тож, якщо правоохоронці не здатні розслідувати справжні мотиви злочину, а їх діяльність закінчується виявленням хіба що психічнохворих осіб, яких використовують для зриву судових засідань або ж під час конкурентних війн, то не варто перекладати відповідальність за власну неефективність на Феміду.

Крім того, більшість парламентарів уважає: якщо санкції не працюють тепер, то запровадження механізму конфіскації майна просто створить ще одну можливість тиску на обвинувачених. Адже використовуватися такі заходи будуть здебільшого стосовно тих осіб, які не мають можливості протистояти державному апарату.

Якщо ж правоохоронці так переймаються витрачанням бюджетних коштів на виклики спецслужб і перевірку псевдозамінованих об’єктів, то насправді існують механізми, як повернути ці гроші. Законодавство передбачає заявлення цивільного позову, тож слідчі мають можливість обрахувати, скільки було витрачено коштів через чиїсь примхи, та стягнути їх.

Попри те що частина нардепів залишила свої місця, а інші голосували проти або ж утрималися, проект направлять до сесійної зали. І вже там вирішуватимуть, чи є логіка в застосуванні конфіскації майна за злочин, який, за своєю суттю, не є корисливим.

Інші проекти знаходили підтримку доволі швидко та без зайвих баталій. Єдине, що поєднує їх між собою, — це поступове збільшення санкцій. Утім, на покращення криміногенної обстановки в Україні це навряд чи вплине. Але прозвітувати про те, як вони дбають про спокій громадян, нардепи зможуть.