Женские прихоти

ВCП наказал законника, которая рассматривала рассматривал новые дела, а старые лежали у нее годами

Всем что-то нравится делать, а что-то не хочется. Служительница Фемиды старалась взяться за неприятную задачу, планировала, надеялась, что сможет взять себя в руки, но не смогла.

Поважні причини

Два роки тому до Вищої ради правосуддя надійшла скарга адвоката на Ірину Пархоменко із Шахтарського міськрайонного суду Донецької області. Він стверджував, що жінка, здійснюючи правосуддя в Нововодолазькому районному суді Харківської області, до якого була відряджена, розглядала справи, не дотримуючись вимог процесуального закону. Наслідки такого проступку, на думку захисника, нездоланні — питання у вказаний термін не вирішено, а довіру до суду знищено.

І.Пархоменко дала пояснення. Її версія подій полягала в тому, що адвокат сам любить відкладати слухання на потім. В одну з призначених дат воно не відбулося, бо ВРП розглядала питання про продовження її відрядження. В іншому випадку про перенесення розгляду клопотав адвокат відповідача. Наступного разу жінка займалася розглядом кримінальних справ, ще раз — вивчала клопотання того самого адвоката, який на неї поскаржився.

Дисциплінарна палата відкрила проти служительки Феміди провадження та з’ясувала, що всі 10 справ надійшли до суду ще у 2016 році. Утім, ніхто їх розглядати не поспішав — ні тодішні судді, ні І.Пархоменко, яка отримала їх у спадок від попередників, ступивши на поріг установи вперше у 2018-му. За рік роботи вона призначала засідання у справах у середньому з інтервалами близько місяця, щонайменше 9 разів у кожній. Винятком була тільки одна справа, в якій призначено 4 засідання. Але жодне з них так і не відбулося.

Більшість причин неквапливості — зайнятість судді, решта — задоволення клопотань учасників процесу про відкладення розгляду або ж відрядження судді. ДП побачила, що стосовно кожного засідання, яке не відбулось, є аргументоване пояснення.

Більшість із зазначених справ, по суті, жінка так і не розглянула протягом двох 6-місячних строків здійснення правосуддя. Винятком були провадження, в яких позивачі відмовилися від вимог. У такому випадку справи просто закривалися. 

Кілька справ не було вчасно розглянуто, оскільки учасників ніхто не повідомив про засідання. Доказів надсилання повісток у матеріалах нема. Цей факт І.Пархоменко пояснила тим, що отримала в той час до провадження 300 справ і не мала снаги та часу простежити за надсиланням кожної повістки.

Попри аргументовані пояснення, робота судді здалася ДП недостатньо сумлінною. На думку членів ВРП, законниця могла розібратись із залишками за 2 останні місяці перебування на посаді, адже перед закінченням строку відрядження нових справ їй не розподіляли. Проте людина не знайшла в собі сил, щоб закінчити розпочате.

Перебірливість у справах

Хоча суддя послалася на виклик до ВРП як причину відкладення одного із засідань, що не відбулося, до Ради вона так і не прибула. Водночас у довідці, наданій судом, відсутні відомості про видання наказу, яким жінку відряджали до Києва.

ДП проаналізувала інші обґрунтовані випадки засідань, які не відбулись, і з’ясувала, що І.Пархоменко не вперше не проводила слухань без підстав для цього. У багатьох випадках просто віддавала перевагу іншим справам, більшість з яких надійшли пізніше, у тому числі напередодні або в день, на який заплановано засідання у справах з участю адвоката-скаржника. Хоча ті питання не потребували невідкладного розгляду.

Посилання на відсутність сторін процесу дисциплінарний орган також уважає не надто переконливим. Адже не раз І.Пархоменко розглядала клопотання й без них.

ДП дійшла висновку, що служителька Феміди до роботи ставиться не надто сумлінно, перебирає справами, одні розглядає оперативно, хоча від неї цього не просять, а до інших душа не лежить. Наприклад, замість того, щоб розглянути провадження, призначені на один із днів, вона присвятила робочий час закриттю справ за адміністративними протоколами через відсутність у діях осіб події та складу правопорушення.

Палата настільки ретельно проаналізувала роботу судді, що навіть вивчила написаний нею вирок. Так, суддя перебувала 5 днів у нарадчій кімнаті, а в результаті мотивувальна частина складалася лише з двох абзаців. Обвинувачений та інші учасники процесу не оспорювали фактичних обставин справи — крадіжки металевих труб і балонів.

Суддя сформулювала обвинувачення, зазначила місце, час, спосіб учинення кримінального правопорушення, статті та їх частини закону про кримінальну відповідальність, обставин, які пом’якшують та обтяжують покарання. Проте вирішила зекономити на мотивації.

Один з абзаців стосується даних, які характеризують особу обвинуваченого, а другий зводиться до мотивів призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням. Також одне речення присвячено стягненню з обвинуваченого судових витрат на залучення експерта.

На думку ДП, 5 діб для такого вироку — забагато. Тим більше що саме на цей час припали вкотре призначені законницею засідання, які вчергове не відбулись.

За таку примхливість І.Пархоменко оголосили догану.