Закон і Бізнес


С мира по нитке — Фемиде марки

Уровень обнищания судов достиг критической отметки: еще немного и повестки будут отправлять голубями


У ДСАУ зазначили, що завдяки теплій зимі змогли зекономити на опаленні, але більше нема чого оптимізувати та урізати.

№33-34 (1487-1488) 15.08—24.08.2020
Карина ПЕТРАШ
7203

Законники возмущены своим материальным обеспечением. Из-за низкой заработной платы работники аппарата ищут лучшее место работы. Если бюджет на следующий год не решит этой проблемы, правосудие в Украине может остановиться.


Наш суд — найекономніший суд у світі!

Комітет з процесуального права та регіональні відділення Асоціації правників України провели відкритий захід, під час якого заявили про проблему недофінансування судів.

Брак коштів на заробітну плату працівникам апарату, нестача паперу та марок виникли не вчора. Такий стан речей був прогнозованим. Як зазначають деякі судді, восени 2019 року в бюджеті (у статті видатків на правосуддя) не було закладено потрібної суми.

Як повідомляв «ЗіБ», тодішній міністр фінансів Оксана Маркарова на засіданні Комітету Верховної Ради з питань правової політики пообіцяла, що у 2020-му знайде можливості, аби збільшити фінансування судової системи. Тільки на такому «чесному слові» проект бюджету був схвалений у комітетах, а згодом проголосований у будинку під куполом.

Ціна таких обіцянок вилилась у неможливість суддів ефективно здійснювати правосуддя вже в І кварталі цього року. Голова Державної судової адміністрації Зеновій Холоднюк в інтерв’ю «ЗіБ» попереджав про наслідки недоотримання судовою системою у 2020 році майже 10 млрд грн. Але були ще сподівання на те, що Уряд таки виконає припис і перегляне видатки на судову систему до квітня.

«Урятував» коронавірус, що дав змогу урізати суддям заробітні плати і тим самим зекономити фонди. Але то одна, то інша установа повідомляє, що грошей не вистачає не тільки на зарплату.

Так, начальник Територіального управління ДСА у Львівській області Віктор Дейнека зазначив, що орієнтовно на поштові витрати місцевих загальних судів області йде близько 15 млн грн., а на поточний рік стаття видатків на ці потреби становить близько 11 млн грн. Очевидно, рятує правосуддя тільки тотальна економія та залишки від попередніх років. Складається ситуація, коли платити за поштові відправлення змушені або адвокати, або люди, які звертаються до суду, повідомив представник ДСАУ.

Запрошені до обговорення представники Міністерства юстиції лише розводять руками. Мовляв, не ми готуємо бюджетні запити і не ми затверджуємо. Єдина допомога, яку можуть запропонувати володарі міністерських портфелів, — долучитися до розроблення спільного акта, в якому буде відображено реальний стан речей.

Марочний дефіцит

Суддя Дубенського міськрайонного суду Олександра Жуковська ситуацію з марками висвітлила на прикладі своєї установи. «Торік ми отримали марок на 160 тис. грн., а у І півріччі 2020-го — лише на 38 тис. Всі ми знаємо, що через карантинні заходи рішення суду не набирали законної сили, та законодавець виправив цю ситуацію. Починаючи з 7 серпня всі рішення, ухвалені судами за цей час, набирають чинності. Це означає, що канцелярія має відправити всі ці рішення відповідним адресатам. Мовою цифр, це близько 10 тис., тобто чверть тих коштів, які нам виділили на рік», — розповіла суддя. Вартість одного відправлення коливається в межах 35 — 71 грн. Тож у найпростішій справі на листування знадобиться близько 250 грн., а у кримінальних провадженнях суми сягають 4000 грн.

О.Жуковська поділилася з колегами своїм лайфхаком економії бюджетних коштів. «Я живу в Рівному, а працюю в Дубно, це приблизно 60 км. Як тільки маю можливість, заїжджаю до Рівненського апеляційного суду та віддаю і забираю справи. Так само я заїжджаю до територіального управління ДСАУ, щоб забрати папір, марки, картриджі», — розповіла вона. О.Жуковська жартує, що фактично підробляє кур’єром, але це єдиний спосіб економити кошти та ресурси держави.

Шукаючи вихід з такої ситуації, суди надсилають повідомлення про виклик до суду через СМС-повідомлення та електронну пошту, але про ефективність таких відправлень складно говорити. Громадяни, які не дуже хочуть з’являтися на килим до Феміди, давно навчилися «обходити» процедуру вручення повістки чи інших документів. А електронна форма повідомлення взагалі відкриває безапеляційний карт-бланш — «я нічого не отримував». І доведи, що це не так…

Були б гроші...

Заступник голови Полтавського окружного адміністративного суду Ігор Шевяков розповів про рівень фінансування правосуддя на Полтавщині. За його словами, через борг у розмірі півмільйона за маркувальну машину вони були змушені зупинити всі поштові відправлення. Про таке радикальне рішення громадян повідомляли через сайт. У ДСАУ допомогли розв’язати проблему заборгованості, але, як зазначає суддя, зараз вони відправляють лише ті документи, які пов’язані з рухом справи, остаточні ж рішення не відправляють взагалі.

І.Шевяков вважає, що стан справ критичний, а українське правосуддя стоїть на порозі припинення своїх функцій. «Відтік кадрів триває. Виховані нами спеціалісти підшукують собі іншу роботу. Ми не змогли виплатити навіть аванс у повному розмірі, бо не знаємо, що робити, коли прийде час платити заробітну плату», — додав він.

Заступник голови ДСАУ Сергій Чорнуцький зазначив, що вони знають про всі фінансові проблеми, бо ж самі постійно стикаються з необхідністю перерозподілу коштів та оптимізацією резервів на поточні видатки. «Ми вимушені констатувати, що недофінансування судів викликане недостатністю бюджетних призначень на поточний рік. Для прикладу, якщо потреба минулого року на заробітну плату працівників апарату суддів становила 5 млрд грн., то у 2020 році вона забезпечена лише на 3,5 млрд. Що стосується марок, то поточний бюджет покрив ці витрати лише на третину», — додав він.

До речі, про видатки на розвиток вже не йдеться. На думку С.Чорнуцького, виправити ситуацію зможуть тільки зміни до бюджету-2020, а також достатнє фінансування правосуддя у наступному році. Для консолідованої позиції всіх законників конче необхідні не тільки колективні звернення самоврядних органів, а й точкові позиції судів всіх інстанцій.

Технології, які ми заслужили

Судді скаржаться не тільки на лімітовану кількість марок, а й на банальну нестачу паперу. Під модерновою вивіскою «електронний суд» ховається стара система. Будь-який документ, який отримають суди на електронну пошту, має бути роздрукований.

У такий стан речей складно повірити, бо, коли весь світ і українці загалом звикли до електронного документообігу, до сканування відбитків пальців через смартфон, держава закрилась у капсулі під назвою «2000 рік». І, видається, комфортно там почувається. За такої ситуації говорити про інституційну незалежність судової влади смішно. Про яку систему стримувань і противаг може йти мова, коли Феміда стоїть з простягнутою рукою перед законодавцями та міністрами.

Виправити таку абсурдну ситуацію можна, але в парламенті не поспішають допомагати суддям. Деякі юристи вже починають озвучувати ідеї, що суди мають самоокупатися коштом судового збору. Але ж, як відомо, у палиці два кінці. Чи зможуть громадяни потягнути такий судовий збір — питання без відповіді.

По завершенні заходу законники домовилися долучитися до розробки спільного акта, який буде направлений у всі органи державної влади. Правники погодилися, що вирішувати цю проблема треба через зміну підходу до самої системи фінансування.

 

ПРЯМА МОВА

Сергій ЧОРНУЦЬКИЙ,
заступник голови Державної судової адміністрації:

— У «Прикінцевих положеннях» закону про бюджет було передбачено, що видатки на правосуддя будуть збільшені, але поки що цього не сталось. Ми порушували це питання перед представниками Уряду, Міністерства фінансів та парламентарями, але наші заяви залишаються без розгляду. Ніяких законодавчих ініціатив ще не було, хоча з розмов із нардепами ми знаємо, що ідея такого законопроекту обговорюється.

Всі говорять, що електронний суд зможе вирішити проблему, але ж варто розуміти, що е-суд діє не для всіх. У ДСАУ немає повноважень зобов’язувати учасників правосуддя реєструватися у цій системі. Ми виступали з ініціативою внести зміни до законодавства, щоб поряд з поштовою адресою юридичним особам присвоювати електронну. В такому разі суд зміг би офіційно здійснювати електронний документообіг, можливо, це б покращило роботу суддів.

Втім, нинішня ситуація із необхідністю роздруковувати електронні документи буде вирішена тоді, коли суди зможуть розглядати такі документи в електронному вигляді.