Взыскание на наследство

В деле о признании недействительной сделки, совершенной по результатам электронных торгов, в качестве ответчиков должны привлекаться ГИС, организатор и победитель. Такое заключение сделал ВС в постановлении №336/7019/17, текст которого печатает «Закон и Бизнес».

Верховний Суд

Іменем України

Постанова

27 травня 2020 року                       м.Київ                               №336/7019/17

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого — СИНЕЛЬНИКОВА Є.В.,
суддів: БІЛОКОНЬ О.В., ОСІЯНА О.М., САКАРИ Н.Ю. (суддя-доповідач), ШИПОВИЧА В.В. —

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги Особи 3 і державного підприємства «СЕТАМ» на рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 23.07.2018 та постанову Запорізького апеляційного суду від 30.10.2018,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року Особа 1 звернувся до суду з позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області, ДП «СЕТАМ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Особа 2, Особа 4, Особа 3, про визнання прилюдних торгів недійсними.

Позовна заява мотивована тим, що 17.08.2017 ДП «СЕТАМ» провело прилюдні торги для реалізації предмета іпотеки — двокімнатної квартири за Адресою 1, дійсним власником якої є він. Уважав, що прилюдні торги були проведені з порушенням вимог закону, оскільки він єдиний спадкоємець після смерті Особи 5, якому на праві власності належала вказана квартира. Він в установленому законом порядку подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини після Особи 5, однак постановою приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Єдемської-Фастовець О.О. йому відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки власником квартири за Адресою 1 є Особа 2, а не Особа 5.

Як йому стало відомо, Особа 2 на підставі договору іпотеки від 26.02.2016 передала вказану квартиру в іпотеку Особі 4.

Рішенням Шевченківського райсуду від 12.10.2016 задоволено позов Особи 4 до Особи 2 і звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором від 26.02.2016.

Однак рішенням АСЗО від 4.07.2017 рішення Шевченківського райсуду від 12.10.2016 було скасовано, а тому виконавчий лист, виданий на підставі цього рішення, мав бути відкликаний.

Указане свідчить, що на момент проведення реалізації квартири за Адресою 1 не існувало правових підстав для звернення стягнення на це майно.

З урахуванням зазначеного прилюдні торги, які відбулися 17.08.2017, були проведені на підставі виконавчого документа, який не підлягав виконанню, а тому виконавче провадження було відкрито з порушенням законодавства, що впливає на загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

На підставі вказаного Особа 1 просив суд визнати недійсними прилюдні торги, проведені ДП «СЕТАМ» 17.08.2017, оформлені протоколом від 17.08.2017 щодо реалізації предмета іпотеки, а саме — квартири за Адресою 1.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Шевченківського райсуду від 23.07.2018, залишеним без змін постановою ЗАС від 30.10.2018, позов Особи 1 задоволено.

Визнано недійсними прилюдні торги, проведені ДП «СЕТАМ» 17.08.2017, оформлені протоколом від 17.08.2017.

Стягнуто з ДП «СЕТАМ» на користь Особи 1 судовий збір у розмірі 320,00 грн.

Стягнуто з Шевченківського ВДВС м.Запоріжжя ГТУЮ в Запорізькій області на користь Особи 1 судовий збір у розмірі 320,00 грн.

Задовольняючи позов Особи 1, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що прилюдні торги, проведені ДП «СЕТАМ» 17.08.2017, учинені з порушенням вимог законодавства, оскільки відбулися з метою примусового виконання рішення Шевченківського райсуду від 12.10.2016, яке на час проведення торгів було скасовано. Вказане свідчить про наявність правових підстав для визнання електронних торгів недійсними.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У касаційній скарзі Особа 3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Особи 1 відмовити.

У касаційній скарзі ДП «СЕТАМ», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати й ухвалити нове, яким у задоволенні позову Особи 1 відмовити <…>.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга Особи 3 мотивована тим, що, задовольняючи позов Особи 1, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, не врахував того, що вказана особа є неналежним позивачем, оскільки немає права оскаржувати результати прилюдних торгів, учасником яких він не був. Крім того, залучення її до участі у справі як третьої особи, а не відповідача позбавило її можливості реалізувати всі права, надані стороні спору.

Касаційна скарга ДП «СЕТАМ» мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позову Особи 1, оскільки прилюдні торги були проведені з дотриманням вимог законодавства, чинного на час їх проведення, законних підстав для зняття майна з реалізації в організатора торгів не було. Крім того, належними відповідачами в цій справі повинні бути: продавець майна — відділ ДВС, організатор — ДП «СЕТАМ» і покупець — учасник електронних торгів, для яких можуть настати наслідки недійсності правочину. Разом з тим позивачем було помилково не залучено до участі у справі як відповідача переможця торгів (покупця) — Особу 3.

Доводи особи, яка подала відзиви на касаційні скарги

У грудні 2018 та лютому 2019 року Особа 1 подав відзиви на касаційні скарги ДП «СЕТАМ» і Особи 3, указуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Фактичні обставини справи, установлені судами

Рішенням Шевченківського райсуду від 12.10.2016 задоволено позов Особи 4 до Особи 2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

У рахунок погашення заборгованості за договором позики від 19.02.2016 у розмірі 405000,00 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки — квартиру за Адресою 1, яка належала на праві власності Особі 2, шляхом проведення прилюдних торгів за вартістю, не нижчою ринкової, визначеної суб’єктом оціночної діяльності на момент її реалізації.

12.11.2016 Шевченківським райсудом було видано виконавчий лист для примусового виконання судового рішення.

Постановою головного державного виконавця Шевченківського ВДВС м.Запоріжжя ГТУЮ в Запорізькій області від 23.11.2016 відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа.

10.07.2017 Шевченківським ВДВС м.Запоріжжя ГТУЮ в Запорізькій області було подано до ДП «СЕТАМ» заявку на реалізацію арештованого майна в рамках виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа.

17.08.2017 ДП «СЕТАМ» проведено електронні торги для реалізації предмета іпотеки, а саме — квартири за Адресою 1, що підтверджується протоколом проведення електронних торгів від 17.08.2017, затвердженого ДП «СЕТАМ». Переможцем торгів стала Особа 3, придбавши майно за 278000,00 грн.

Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 4.07.2017 було задоволено апеляційну скаргу Особи 1, скасовано рішення Шевченківського райсуду від 12.10.2016 та ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову Особи 4 до Особи 2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме — квартири за Адресою 1 <…>.

2. Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходить ВС, та застосовані норми права

Предметом позовних вимог є визнання електронних торгів недійсними.

У чч.1, 2 ст.61 закону «Про виконавче провадження» встановлено, що реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного в ч.8 ст.56 цього закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції.

Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Мін’юсту від 29.09.2016 №2831/5, визначено, що електронні торги — це продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою палатою ВС у постановах від 21.11.2018 у справі №465/650/16-ц та від 23.01.2019 у справі №522/10127/14-ц, правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця — учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством, щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів — це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин.

Згідно із ч.1 ст.650 ЦК особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

За договором купівлі-продажу, одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.655 ЦК).

У ч.4 ст.656 ЦК встановлено, що до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей та цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їх суті.

Наведене узгоджується з нормами ч.4 ст.656 ЦК, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їх суті.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (стст.203, 215 ЦК) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів.

Згідно з п.4 розд.X Порядку реалізації арештованого майна після повного розрахунку переможця за придбане майно на підставі протоколу про проведення електронних торгів складається акт про проведення електронних торгів, який підписується (затверджується) державним або приватним виконавцем.

В акті про проведені електронні торги зазначається така інформація: ким, коли і де проводилися електронні торги; стисла характеристика реалізованого майна; прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи — переможця електронних торгів, серія та номер документа, що посвідчує її особу, місце проживання (якщо переможцем електронних торгів є юридична особа, зазначаються її найменування, місцезнаходження та код за ЄДРПОУ); сума, унесена переможцем електронних торгів за придбане майно; прізвище, ім’я та по батькові фізособи (найменування юридичної особи) — боржника, її місце проживання (місцезнаходження); дані про правовстановчі документи, що підтверджують право власності боржника на майно (п.5 розд.X).

У постанові від 5.06.2018 у справі №910/856/17 ВП ВС дійшла висновку, що набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є ДВС та організатор електронних торгів. Покупцем, відповідно, є переможець електронних торгів.

У ч.4 ст.263 ЦПК визначено, що при виборі й застосуванні норми права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах ВС.

Виходячи з наведеного, сторонами договору купівлі-продажу, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавці — ДВС та організатор електронних торгів — та покупець — переможець електронних торгів.

У п.26 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6.11.2009 №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» судам роз’яснено, що особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.216 ЦК в разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов’язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає в користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже, у разі прийняття судового рішення про скасування (визнання недійсними) електронних торгів за позовом учасника електронних торгів або іншої заінтересованої особи, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, відповідно, виникнуть права та обов’язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору.

Звертаючись із позовом про визнання недійсними електронних торгів, Особа 1 пред’явив позов лише до однієї зі сторін правочину — продавців: Шевченківського ВДВС м.Запоріжжя ГТУЮ в Запорізькій області) та організатора електронних торгів — ДП «СЕТАМ». Переможець оскаржуваних прилюдних торгів Особа 3 був залучений до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Таким чином, ухвалюючи оскаржувані рішення у справі, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що у справі про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, як відповідачів мають залучатись усі сторони правочину — ДВС, організатор торгів і переможець.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах ВС від 6.02.2018 у справі №911/845/17 та від 14.03.2018 у справі №910/1454/17. У наведених постановах суд касаційної інстанції висловив позицію, що відчуження майна на спірних електронних торгах є багатостороннім правочином і під час подання позову про його оскарження такий позов подається до решти сторін цього правочину, з якими є правовий спір, і ці сторони мають бути залучені до участі у справі. Відповідачами у справі, крім організаторів електронних торгів, залучається також особа, визнана їх переможцем.

У цій справі як відповідачі залучені продавці, тобто лише одна сторона правочину (договору купівлі-продажу, оформленого за результатами торгів), та не залучено як відповідача покупця майна.

Указане свідчить про передчасність висновків судів про наявність правових підстав для задоволення позову Особи 1 без залучення до участі у справі належного відповідача — Особи 3. Крім того, судами першої та апеляційної інстанції належним чином не перевірені доводи учасників справи щодо відсутності в Особи 1 права оскаржити результати прилюдних торгів, що відбулися 17.08.2017, оскільки судами не встановлені обставини вибуття спірного майна з власності Особи 5, спадкоємцем якого є позивач.

Суд першої інстанції, на порушення вимог п.1 ч.1 ст.189 ЦПК, питання про склад учасників судового процесу не вирішив, а апеляційний суд на вказані порушення закону уваги не звернув.

Зазначене має важливе значення для правильного розв’язання спору, оскільки, не вирішивши питання про склад учасників судового процесу, суди допустили неповноту з’ясування обставин справи.

Суд касаційної інстанції згідно зі ст.400 ЦПК позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанції, тому справу необхідно передати на новий розгляд до суду першої інстанції <...>.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій не встановили фактичних обставин, від яких залежить правильне вирішення справи, та не перевірили доводів сторін, оскаржувані рішення відповідно до ч.3 ст.411 ЦПК підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно дати належну оцінку доводам і поданим сторонами доказам на обґрунтування своїх вимог і заперечень, як у цілому, так і кожному доказу окремо.

Керуючись стст.400, 402, 409, 411, 416, 419 ЦПК, ВС

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Особи 3 і державного підприємства «СЕТАМ» задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 23.07.2018 та постанову Запорізького апеляційного суду від 30.10.2018 скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.