Неприятность несвоевременности

ВСП требует от законников работать не покладая рук, чтобы укладываться в определенные сроки

Когда служитель Фемиды пытается не превышать скорости на дороге, то это хорошо, ведь так прописано в Правилах дорожного движения. Но когда он не спешит исполнять обязанности на работе — это прямая дорога к проблемам.

Захисниця прокурорів

Однією з найпоширеніших причин дисциплінарних стягнень, накладених на законників, залишається несвоєчасність розгляду справ. Зокрема, у липні судді один за одним діставали попередження через те, що працювали не надто швидко.

Світлана Гречана із Центрального районного суду м.Миколаєва стала об’єктом скарги приватної особи, адвокатів та патрульної поліції. Вони напосілися на жінку через те, що вона зволікала з виготовленням рішення і, на їхню думку, робила це безпідставно.

Перед тим суддя отримала скаргу громадянина на бездіяльність прокурорів і постановила ухвалу про її повернення. Одначе тексту рішення чоловік не побачив ще довго. Для цього йому довелося звернутися до голови суду, лише після цього він отримав листа з ухвалою, яку, до речі, жінка вчасно не внесла до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Долю попереднього скаржника повторив інший, який теж скаржився на прокурора. Суддя знову не стала розглядати скаргу по суті, а ухвалу про це не надіслала тому, хто нарікав на державного обвинувача. Для внесення до реєстру рішення також було подано невчасно.

Після того як дисциплінарна палата відкрила за цими скаргами провадження, з’явилась ще одна. Чоловік повідомив, що законниця прийняла незаконну ухвалу у відповідь на його скаргу на бездіяльність прокурорів. С.Гречана не стала її розглядати, бо, на думку судді, громадянин попустив строки для звернення.

У квітні на С.Гречану поскаржилася ще й патрульна поліція. Правоохоронці запевняли, що жінка надіслала постанову до реєстру більше ніж через місяць після її прийняття. Крім того, протоколи, які полісмени складали на п’яних за кермом, володарка мантії повертала для дооформлення, але робила це через місяць після того, як вони надходили до суду. До того документи припадали пилом на полицях і нікому не було до них діла. Через це притягнути до відповідальності правопорушника стало неможливо через закінчення строків.

У липні ДП розглянула всі скарги, які надійшли на С.Гречану, і дійшла висновку, що в її діях є ознаки порушень.

Законниця пояснила все тим, що була відряджена до Національної школи суддів для підвищення кваліфікації, ходила у відпустки, а одна з ухвал вчасно не потрапила до реєстру через несправність програми діловодства. Жінка своєчасно документ виготовила й надіслала, але не перевірила, чи опинився той в реєстрі.

Крім того, суддя наголосила на надмірній завантаженості. Того року, коли її робота стала причиною стількох скарг, вона розглянула понад 3000 справ. Хоча, як відомо, за модельним навантаженням достатньо й 183.

Напевне, через обставини, в яких сьогодні доводиться працювати суддям по всій країні, стягнення наклали не надто суворе — попередження.

Три роки чекання

Костянтин Сорокін з Ренійського районного суду Одеської області став об’єктом скарги через те, що позов осіб про скасування рішення місцевої ради про користування земельною ділянкою розглядав 3,5 року. Щоправда, самі позивачі також не поспішали, адже рішення місцева рада прийняла в середині 1990-х, а справедливості люди подалися шукати тільки у 2016-му. Чому 20 років їх усе влаштовувало, а тут раптом забаглося судитися — невідомо.

Служитель Феміди слухання призначав 15 разів, однак навіть не провів підготовчого засідання. Третина засідань не відбулася через те, що законник мав важливіші справи. Інтервали між засіданнями становили від місяця до півтора року.

Позивачі також не надто активно добивалися правди й не ходили в суд. Після того як вони не прийшли повторно, К.Сорокін залишив позов без розгляду.

К.Сорокін узяв участь у засіданні ДП за допомогою конференцзв’язку й пояснив, що так довго не доходили руки до того позову через надмірну завантаженість. До того ж він ще й виконував адміністративні обов’язки голови суду.

Служитель Феміди ґрунтовно поставився до власного захисту. Він процитував лист Вищої кваліфікаційної комісії суддів від 16.03.2020 №21-412/20, згідно з яким тривалість виконання практичного завдання (виготовлення рішення) під час іспитів у межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді становила 300 хв. Згідно із цим нормативом, якщо припустити, що законник буде тільки виготовляти рішення без вивчення матеріалів, дослідження доказів і розгляду справи по суті, то він фізично не має змоги виготовити більше ніж 1,5 рішення за добу, або 432 — за рік.

Якщо ж узяти до уваги час судового засідання, то кількість прийнятих ним рішень має бути значно меншою. Це зумовлено фізичними можливостями людини. Він отримував не менше ніж 600 справ протягом року. А у 2017-му— понад 800.

Крім того, його колега свого часу вже розглянув справу, яка стосувалася скасування рішення, прийнятого чверть століття тому, — про звільнення й поновлення на роботі. Та справа ввійшла в підручники як одна з найневдаліших, а самого суддю звільнили.

Тож, можливо, К.Сорокін не поспішав приймати рішення стосовно подій двадцятирічної давності, щоб не повторити долі колеги. Якщо так, то він мав рацію, адже хоча ДП констатувала необхідність дотримуватися розумних строків, а саме — розглядати подібні справи протягом місяця, однак винесла судді найлегше покарання — попередження. Краще так, ніж звільнення.