Закон і Бізнес


Рискованный бизнес

Кого ожидать с проверками владельцам строительных и аграрных компаний?


№31 (1485) 01.08—07.08.2020
Амина БЕКМИРЗАЕВА
2765

Карантин карантином, а внеплановые проверки по расписанию. По крайней мере в таком режиме существует отечественный бизнес. Адвокаты советуют: к таким встречам необходимо готовиться предварительно, а еще лучше проводить регулярные инструктажи.


За планом та без нього

В Україні налічується понад 30 органів контролю, які можуть перевіряти діяльність підприємств. Такими перевірками охоплюється фактично все — від пожежної безпеки до дотримання вимог Міністерства культури.

Так, за повідомленням Держгеокадастру, за час карантину він провів понад 400 перевірок. Фінансовий результат був передбачуваним, адже контролери нарахували шкоди державному бюджету на більш як 3,5 млн грн. І це попри вимушені простої та прямі заборони на проведення перевірок.

Про всі нюанси, до яких варто готуватися бізнесу, особливо з іноземними інвестиціями, розповіли адвокати під час онлайн-зустрічі, організованої за підтримки Американської торгової палати. Перше питання в порядку денному: чи дозволені перевірки під час карантину?

Відповідь проста та складна одночасно. Адже планові перевірки були заборонені, утім, це не заважало державним інспекціям перевіряти найбільш прибуткові галузі, аграріїв та забудовників.

Наступним винятком стало правило щодо віднесення підприємства до ризикованих. Фактично, якщо об’єкт визнано таким, що має високий ступінь ризикованості, то до нього можна приходити та перевіряти хоч щоденно.

Адвокати наголошують на важливому аспекті, який необхідно брати до уваги: ступінь ризикованості безпосередньо пов’язана з органом, який перевіряє бізнес. З огляду на це власники бізнесу повинні розуміти, що найвищий ступінь ризику для одних контролерів не тягне за собою аналогічного статусу для інших.

Загалом же мораторій був накладений на перевірки, що стосувалися майже 80 сфер, утім, бізнесу це не допомогло.

4 вершники апокаліпсису

Найчастіше під час карантину бізнес перевіряли 4 державні установи. Першим, хто намагався завітати, була Державна інспекція містобудування, яка нині перебуває в процесі реорганізації. Як свідчать підприємці, періодично до них зверталися, але далі приватних бесід справа не пішла. Адвокати наголошують, що відповідна інспекція не має жодної легальної можливості для проведення перевірки. Адже це прямо заборонено п.3 постанови Кабінету Міністрів «Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду» від 13.03.2020 №219.

Наступним, хто полюбляє тривалі бесіди з підприємцями, є Держгеокадастр. Утім, найгірше у взаємовідносинах із цією установою — різна судова практика. Адже за однакових умов суди приймають протилежні рішення. Найбільш улюбленими порушеннями залишаються використання земель не за цільовим призначенням, самовільне зайняття земельної ділянки, порушення строків повернення тимчасово зайнятих земель та зняття ґрунтового покриву ділянок.

На допомогу агросектору нещодавно була прийнята постанова Верховного Суду від 24.03.2020 у справі №640/13670/19, якою врегульовано, що зміна виду використання в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення, а отже, не потребує проходження процедур, які застосовуються при зміні цільового призначення. Також важливо пам’ятати, що «цільове призначення земельної ділянки» в розумінні Земельного кодексу та «функціональне призначення території» в розумінні містобудівної документації не є тотожними поняттями в регулюванні земельних правовідносин.

Крім того, не є самовільним зайняттям ділянки й обробіток земель, який не дає підприємцю прав на землю, як це відбувається в договорах щодо сумісного обробітку земель. Судова практика йде в бік того, що будь-який договір, який є в аграрного підприємства, є достатнім для того, щоб обробляти землю. І це не тягне за собою жодних порушень.

Не менш страшний орган для вітчизняного бізнесу — Державна служба надзвичайних ситуацій. Найгірше в цьому те, що судова практика зазвичай на боці ДСНС. Найулюбленіша фраза — «створює загрозу життю та здоров’ю людей» — зазвичай використовується як достатнє мотивування, що не потребує жодної іншої доказової бази. Крім того, інспектори можуть установити такі речі на око.

У «сумній четвірці» опинився й Мінкульт. Його інспектори не повинні ні документи пред’являти, ні накази на перевірку готувати. Отримавши по справедливості, вони зазвичай ідуть, не завдаючи особливого клопоту. Якщо ж бізнес не хоче розуміти, які мізерні зарплати в чиновників, то проблем нароблять. Тоді, звісно, доведеться оскаржувати.

Як наголошують адвокати, оскарження результатів перевірки не варто відкладати. Адже доволі часто ініціативні державні мужі приходять знову та складають акт про повторні порушення. Що, звісно, тягне за собою збільшення штрафних санкцій в рази.

Проте суди на це уваги не звертають. Крім того, процес оскарження рішень державних органів є й без того тривалим і складним.