Закон і Бізнес


Чаще посещайте родственников


№30 (1484) 25.07—31.07.2020
11869

Проживание в г.Киеве, а также неосведомленность о смерти брата не являются уважительными причинами пропуска срока для принятия наследства. Такое заключение сделал ВС в постановлении №336/1127/17, текст которого печатает «Закон и Бизнес».


Верховний Суд

Іменем України

Постанова

27 травня 2020 року                       м.Київ                               №336/1127/17

Верховний Суд у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого — КРАТА В.І. (суддя-доповідач),
суддів: АНТОНЕНКО Н.О., ДУНДАР І.О., КРАСНОЩОКОВА Є.В., РУСИНЧУКА М.М. —

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Особи 2 на рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 23.11.2017 та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 8.02.2018.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2017 року Особа 1 звернулася із позовом до Особи 3 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Інформація 1 помер її брат Особа 4, після його смерті відкрилася спадщина, спадкоємці першої черги відсутні, спадкоємцем другої черги є Особа 3, який, подаючи заяву про прийняття спадщини нотаріусу, приховав наявність інших спадкоємців. З 2008 року Особа 1 постійно проживає у м.Києві, у м.Запоріжжі буває зрідка, з Особою 4 спілкувалася в телефонному режимі, факт його смерті від неї приховали.

Особа 1 просила визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті Особи 4 строком  3 місяці.

Інформація 2, Особа 3 помер, до справи як відповідача залучено його спадкоємця за заповітом Особу 2.

Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Шевченківського райсуду від 23.11.2017, залишеним без змін постановою АСЗО від 8.02.2018, позовні вимоги Особи 1 задоволено.

Визначено Особі 1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті Особи 4, померлого Інформація 1, строком 3 місяці.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що Особа 1 пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин. Такими причинами є те, що позивач тривалий час мешкає в м.Києві і не була обізнана про смерть брата з незалежних від неї обставин. Факт того, що позивач зрідка спілкувалася із братом, підтверджує, що вона не знала про його смерть, крім того, згідно з поясненнями представника позивача про смерть брата її повідомила його дружина Особа 5, відшукавши її телефон із запізненням. Крім того, відповідач не довів суду, що позивач була належним чином повідомлена про смерть брата або брала участь у його похованні або достеменно була обізнана в інший спосіб, свідомо уникала звернення до нотаріуса, без поважних причин. Позивач є зведеною сестрою спадкодавця, народилася від другого шлюбу спільного батька, після смерті його матері, і тому твердження, що брати Особи 5 не знали про її існування, не заслуговує на увагу. Відповідачем не доведено, що брати виховувалися окремо від батька, за умови, що їх мати померла, при цьому позивач народилася, коли брати були малолітніми.

Аргументи учасників справи

У лютому 2018 року Особа 2 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржені рішення та ухвалити нове — про відмову у задоволенні позовних вимог. При цьому посилався на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що Особа 1 після смерті Особи 4 не зверталася із заявою про прийняття спадщини. ЦК не передбачає обов’язку спадкоємців повідомляти нотаріуса про наявність інших спадкоємців. Позивач не довела наявності поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини. Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад установлення факту проживання однією сім’єю), невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови <…>.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів приймає аргументи, викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.

Суди встановили, що Особа 4, Інформація 3, та Особа 3, Інформація 4, рідні брати, які народилися у шлюбі Особи 6 та Особи 7.

Особа 1 народилася Інформація 5 від шлюбу Особи 6 з Особою 8, тобто у другому шлюбі, та є зведеною сестрою Особи 3 та Особи 4.

Особа 1 з 2008 року постійно проживає та працює у Київській області у ПП «Інформація 6», яке розташоване за Адресою 1.

Інформація 1 помер Особа 4, заяву про прийняття спадщини після його смерті подав брат Особи 3 та повідомив нотаріуса про те, що інших спадкоємців немає.

При задоволенні позовних вимог суди дійшли висновку, що Особа 1 пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки позивач тривалий час мешкає в м.Києві і не була обізнана про смерть брата з незалежних від неї обставин.

Колегія суддів не погоджується із цим висновком судів з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з ч.3 ст.1272 ЦК за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

У постанові Верховного Суду України від 4.11.2015 у справі №6-1486цс15 зроблено такий висновок: «Право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов’язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. Аналогічна правова позиція міститься у постанові ВСУ від 26.09.2012 (справа №6-85цс12).

Отже, місцевий суд, з яким погодився касаційний суд, дійшов помилкового висновку про те, що незнання про смерть спадкодавця є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а тому є підстави для визначення додаткового строку для подання позивачкою заяви про прийняття спадщини. Разом з тим слід погодитися з висновком суду апеляційної інстанції про те, що причина пропуску строку для прийняття спадщини не може бути визнана поважною, оскільки саме по собі незнання про смерть спадкодавця без установлення інших об’єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку».

У постанові ВСУ від 23.08.2017 у справі №6-1320цс17 зроблено висновок: «Право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов’язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила ч.3 1272 ЦК про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо:

1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви;

2) ці обставини визнані судом поважними».

Тому суди не врахували, що проживання у м.Києві, а також необізнаність про факт смерті брата, не є об’єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов’язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. Оскільки у позивача були відсутні об’єктивні, непереборні, істотні труднощі для своєчасного прийняття спадщини, то суди зробили неправильний висновок про задоволення позову.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржені рішення ухвалені без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв’язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити, оскаржені рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Особою 2 сплачено 704 грн. при поданні апеляційної скарги та 1409,60 грн. судового збору при поданні касаційної скарги. А тому з Особи 1 на користь Особи 2 підлягають стягненню понесені судові витрати на сплату судового збору.

Керуючись стст.400 та 412 (в редакції, чинній станом на 7.02.2020), 409, 416 ЦПК, ВС

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Особи 2 задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 23.11.2017 та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 8.02.2018 скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог Особи 1 до Особи 2 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини відмовити.

Стягнути з Особи 1 на користь Особи 2 2113,60 грн. судових витрат, понесених на сплату судового збору.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Шевченківського райсуду від 23.11.2017 та постанова АСЗО від 8.02.2018 втрачають законну силу.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.