Начать с себя

Как знание своих ресурсов поможет стать управляющим адвокатским бюро?

Маленькие и большие кризисы случаются как в стране в целом, так и у каждого лично. Главное — научиться интерпретировать ситуацию таким образом, чтобы найти из нее лучший выход — стать на еще одну ступеньку выше. Каким должен быть управляющий адвокатским бюро и почему принципы для бизнеса должна перенимать адвокатура?

Бізнес чи не бізнес?

Асоціація адвокатів України провела вебінар «Ефективний керуючий адвокатським бюро — хто він?». На початку голова наглядової ради ААУ Ольга Дмитрієва зазначила, що нині актуальною є зміна інструментів і засобів у спілкуванні між адвокатами. Адже, здавалося б, минуло якихось три місяці карантину і більшість вже навчилася вільно почуватися в онлайн-форматі.

Перш за все спікер заходу — адвокат Марина Кривошей поділилася особистою історією, як пережити будь-який кризовий період і вийти із нього переможцем. Її перша криза, з якою вона зіштовхнулась на професійному шляху, була не економічною, а особистою — боротьба з емоційним вигоранням. І необхідно мати певний інструментарій для того, щоб набувати не статичної, а динамічної рівноваги у житті.

Спікер звернула увагу на те, що соціальний статус адвоката говорить про те, що адвокатура — це не бізнес. Однак, зауважує М.Кривошей, «обслуговувати бізнес і при цьому не бути бізнесменом — це означає неуспіх».

Адвокат зізналась, що стратегія її адвокатського бюро побудована на тому, що в природі не існує конфліктів. «Нам здається, що те, що відбувається, не повинне відбуватись, а це означає, що наші переконання застарілі», — коментує М.Кривошей. Це базовий принцип медіації, яка останнім часом набуває все більшої популярності серед методів вирішення спорів. Відповідно, якщо виникає конфлікт, пояснює спікер, у неї виникає не страх і незадоволення, а зацікавленість у тому, аби з’ясувати причину та вирішити його.

Жінка зауважила, що для неї адвокатська діяльність — це все ж бізнес, а для клієнта — це допомога, за яку він готовий платити. Адже юрист допомагає віднайти нові рішення у ситуації, що здається безвихідною.

М.Кривошей відзначила, що заклики на «Фейсбуку» на кшталт: «Я гарний юрист, всі до мене!» — ні до чого не приводять. Необхідно усвідомлювати, який саме продукт ви пропонуєте на ринку, хто ви та чим як професіонал можете бути корисним іншому. А найголовніше — хто ваші потенційні клієнти. Здається, що це звичайні маркетингові стратегії, але без цього, переконує спікер, далеко не зайдеш.

Отже, потрібно дати відповіді на запитання, чим відрізняється юридичний супермаркет від бутикової компанії — адвокатського бюро? Що ви вмієте робити та які ресурси маєте?

Відкрити «чорну скриньку»

Для початку доводиться відповідати висловом Сократа: «Я знаю, що я нічого не знаю». Але тут відбувається найстрашніше, зізнається М.Кривошей, адже йдеться про те, що ви нічого не знаєте про самого себе. А як можна пропонувати свої послуги на ринку, бути керівником адвокатського бюро, якщо ви самі для себе залишаєтесь «чорною скринькою»?

Перш за все, радить спікер, необхідно пригадати свої навички ще із дитинства. Що вам подобалося та що виходило найкраще? Потрібно забути, що ви юрист, і згадати, що ви вмієте: можливо, ви дуже спостережлива людина, а може, у вас досить гарні комунікаційні навички. Слід розібратися з усім, що ви вмієте, з усіма ресурсами, якими ви зможете користуватись.

Також необхідно розібратись із тим, чи притаманний вам перфекціонізм. І зрозуміти, що бажання стати кращим, ніж ви були вчора, — чудове і продуктивне бажання. Але перфекціонізм — це бажання бути виключно першим, і через це виникає страх братися за будь-що, аби не стати другим, третім чи п’ятим. Це звичка зі знаком мінус, якої обов’язково необхідно позбутись.

Всього, зазначає М.Кривошей, є чотири стадії роботи адвокатського бюро з клієнтом: коучинг, консультування, медіація та судовий захист. Але на практиці більшість переходить одразу до четвертої стадії, ігноруючи перші три.

Причому коучинг є однією із найбільш вагомих стадій для подальшої співпраці. На цьому етапі варто з’ясувати, чому людина сприймає подію чи ситуацію як проблему і чому вирішення цієї проблеми для неї важливе. А також — чому людині здається, що єдиний вихід, яким вона буде задоволена, — це судовий розгляд справи. Отже, коучинг — це з’ясування істинних цінностей клієнта.

Під час консультування доведеться задіяти всі свої ресурси для того, щоб із застосуванням професійних знань знайти альтернативні шляхи вирішення проблеми. І, якщо стадія коучингу була опрацьована неправильно, клієнт залишиться незадоволеним. М.Кривошей згадала анекдот, коли чоловік скаржиться на те, як його дружина готує. Могло видатися, що вона робить це погано, тому він і скаржиться. Але зрештою з’ясовується, що готує вона смачно, просто чоловік хоче, аби його дружина влаштувалася на роботу.

Тобто справжні мотиви як у психології, так і у юриспруденції можуть бути прихованими значно глибше, ніж це здається на перший погляд.