Закон і Бізнес


Исковому спаму — бой

В КУС стремятся рассматривать только «масштабные дела»


№28 (1482) 11.07—17.07.2020
Ева ЗОРИНА
2328

Не так давно на законодательном уровне были закреплены процессуальные фильтры для кассационных судов. Существуют ли такие фильтры в уголовных производствах и как они применяются на практике?


Без теорії не буде практики

Цьому питанню був присвячений онлайн-вебінар, організований Верховним Судом спільно з Асоціацією правників України та Асоціацією розвитку суддівського самоврядування України. Спікер — суддя Касаційного кримінального суду Надія Стефанів — зосередила свою увагу на фільтрах, які повинні застосовуватися під час допуску справи до розгляду касаційною інстанцією.

На її думку, питання процесуальних фільтрів неоднозначно сприймається як юристами-теоретиками, так і юристами-практиками. Частина правників убачає в них процесуальну перешкоду в доступі до касаційної інстанції, загрозу для гарантованого Конституцією та міжнародними договорами права на оскарження судових рішень. Працівники ж самої касаційної інстанції, зокрема секретар Пленуму Верховного Суду Дмитро Луспеник, уважають, що запровадження процесуальних фільтрів не впливає на право доступу до суду, адже таке право вже було реалізоване особами в судах перших двох ланок.

На перший погляд, це теоретичні питання, що не несуть жодного практичного навантаження, хоча в дійсності вони справляють вагомий вплив на судову практику. Тому так важлива правова позиція з приводу необхідності використання процесуальних фільтрів.

З одного боку, право на оскарження рішень у судах касаційної інстанції є гарантованим, а отже, відмова в касаційному перегляді є порушенням. Проте з кожного правила є винятки. «Мета перегляду в касаційній інстанції в першу чергу полягає у виправленні судових помилок, якщо такі є. Друга мета — це забезпечення однакового та правильного застосування законів. І, звичайно ж, перегляд не є абсолютним, а має обмежений характер і реалізується виключно у випадках, передбачених законодавством», — зауважила суддя.

Аби розвантажити суди від спорів, щодо яких ВС уже висловлював свою позицію, законодавець упровадив інститут процесуальних фільтрів. На думку Н.Стефанів, до суду касаційної інстанції мають надходити тільки «масштабні справи», тобто ті, які стосуються важливих правових питань. Крапку в інших спорах має ставити апеляційний суд.

Неабсолютне право

Здавалося б, закріплене у конвенції право на оскарження судового рішення є беззаперечним, проте в контексті ефективності правосуддя — це не так. Головна мета застосування процесуальних фільтрів спрямована на розвантаження касаційних судів, що сприяє ефективному розгляду складних правових питань. Європейський суд з прав людини в рішенні від 21.02.75 у справі «Golder v. the United Kingdom» зазначив, що право на оскарження рішення не є абсолютним, отже, може бути обмеженим за умов дотримання пропорційності між використаними засобами та досягнутими цілями. Зважаючи на висновки ЄСПЛ, цілком виправдним є встановлення жорсткіших вимог до заяв, які подаються до ВС.

Стосовно позиції українських судів щодо права на касаційне оскарження можна зазначити, що в рішенні Конституційного Суду від 13.06.2019 №4-р/2019 щодо відповідності нормам Основного Закону ч.2 ст.392 Кримінального процесуального кодексу застережено: обмеження права на касаційне оскарження не може бути свавільним і неконституційним. У разі такого обмеження законодавець зобов’язаний обґрунтувати свою позицію, щоб не порушити права на касаційне оскарження.

Застосування наосліп

З огляду на те що на законодавчому рівні фільтри закріплені для всіх галузей права, окрім кримінального, виникають певні труднощі.

Чітко сказати, скільки фільтрів існує в процесуальних нетрях кримінального процесу, складно. Для зручності використання їх можна класифікувати за: стадіями кримінального провадження; наслідками прийняття апеляційних скарг; тяжкістю злочинів; строками касаційного оскарження.

Ще одним зі способів установлення фільтрів є самі рішення Суду. Так, Велика палата ВС у постанові від 23.01.2019 у справі №738\1482\16-к стосовно фільтра за стадією кримінального провадження, а саме — на стадії виконання вироку, чітко виразила свою позицію. Зокрема, наголошено, що право особи на касаційне оскарження має обмежений характер і реалізується тільки у випадках, установлених у КПК. Так, рішення щодо застосування амністії не можуть бути оскаржені в касаційному порядку, оскільки в процесуальному законодавстві такого права не передбачено.

Отже, будь-який фільтр має застосовуватися відповідно до букви закону, а рішення Суду щодо обмеження права на оскарження не повинне бути свавільним і несправедливим.