Закон і Бізнес


70 евро — и никакой бумаги!

Немецкий опыт на украинские реалии: удастся ли нашим юристам воплотить советы коллег из-за границы


Юлія фон Зельтманн та Христофор Зандкюлер розповіли українським колегам про досвід упровадження е-суду та адвокатської скриньки.

№27 (1481) 04.07—10.07.2020
Диана БЕРЕЗОВСКАЯ
4952

Адвокаты из ФРГ в ходе украинско-немецкого форума «E-Justice and beА» поделились с коллегами опытом введения электронного суда. Какие же перспективы в онлайн правосудия в Украине с учетом банальных проблем доступа к Интернету?


Чому в нас не так?

Система правосуддя в Україні не перший рік реформується в напрямі створення її електронного відповідника. Сьогодні в нашій країні впроваджений так званий електронний суд, через який можна отримати інформацію про рух справи, час і місце її розгляду, подавати заяви та клопотання, тобто здійснювати листування із судом у режимі онлайн. Також кроком у майбутнє стала можливість слухання справи в режимі відеоконференції. Проте всі спроби оцифрувати суди розбиваються об банальну матеріально-технічну базу.

Дуже добре говорити про диджиталізацію, сидячи в комфортному офісі в Києві. Варто виїхати за межі столиці й подивитися на районні суди, де проблема не тільки з якістю використовуваних засобів, а й просто з доступом до Інтернету. Хоч наявна сьогодні процедура онлайн-правосуддя більш-менш працює, вона орієнтована переважно на суди й не враховує інтересів правників.

Тож, якщо не знаєш, як подолати проблему, запитай поради в того, хто вже з нею впорався. Національна асоціація адвокатів України спробувала перейняти успішний досвід німецьких колег щодо впровадження онлайн-правосуддя.

Голова НААУ Лідія Ізовітова зосередила свою увагу на тому, що під час пандемії коронавірусу конче необхідним є перехід правосуддя та всіх учасників процесу в режим онлайн. Але, схоже, держава чи то забула, чи просто вирішила не враховувати інтересів захисників. Під час жорстких карантинних заходів, які діяли в Україні понад два місяці, адвокати не завжди мали можливість фізично добратися до судів, що негативним чином могло позначитися на результатах розгляду справ і головній ідеї правосуддя.

Л.Ізовітова відзначила, що «в системі електронного суду в Україні в особистому кабінеті користувача взагалі забули про адвокатів». Є кабінет лише фізичної особи — без можливості її ідентифікації як адвоката. Як наслідок, неможливо ідентифікувати таку особу за ордером чи реєстрацією в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Крім того, виникли великі проблеми з тим, як фіксуються електронні докази, адже в юристів немає зворотного зв’язку із судом. «Це ті питання, які б ми хотіли підняти й почути думку німецьких колег, тому що ми зараз активно намагаємося втрутитися в діяльність розробників, щоб не забули про адвокатів», — задала напрям розмови голова НААУ.

У німців вийшло

Для німецької цифрової культури електронний суд — ідея не нова. Перші кроки в цьому напрямку вони зробили ще понад 10 років тому. Проте починати все одно слід із законодавства. Причому, за словами учасників форуму, перед тим як приймати відповідні нормативно-правові акти, представники законодавчої влади вислухали позиції всіх зацікавлених сторін: адвокатів, нотаріусів, суддів, прокурорів. Адже система мала максимально охопити правове поле. Відповідно, конче необхідні пропозиції тих, хто буде цією системою користуватися.

Наступний крок — якісне операційне забезпечення та матеріальні носії, себто сервери з максимальним рівнем захисту. Електронний суд — це передусім величезний обсяг інформації, персональних даних, документів, які містять адвокатські, слідчі та судові таємниці. Тому німецькі колеги радять не скупитися на розроблення софту й техніку.

Скільки саме державному бюджету обійшлося ноу-хау — невідомо. Вочевидь, лік ішов на мільйони євро. Як показала практика, результат був вартий таких інвестицій, оскільки в Німеччині вже існують суди, де заборонений паперовий документообіг.

Під час форуму Юлія фон Зельтманн та Христофор Зандкюлер розповіли про особливості функціонування електронної адвокатської скриньки. Практично весь документообіг здійснюється через них. Аби ввійти, потрібно лише ввести власні ім’я та прізвище або підтвердити свою авторизацію за допомогою спеціальної карти з чипом, на якій є електронний підпис правника.

За словами німецьких експертів, цей сервіс захищений від будь-якого стороннього втручання, навіть з боку держави. Кожен адвокат на праві власності володіє своєю скринькою. Його участь у судовому засідання здійснюється також із використанням цього сервісу.

Для підтримки роботи високотехнологічної системи німецькі законники на рік витрачають €60—70. Також вони повинні мати гарний комп’ютер чи ноутбук із постійним доступом до світової павутини.

Унікальність роботи європейських колег зводиться до того, що в їхніх конторах ви не знайдете жодного папірця. Вести додатковий паперовий архів немає потреби: він існує в електронному вигляді. Виняток може стосуватися тільки речових доказів у вигляді документів.

Нерожеві перспективи

Україна продовжує створювати Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, на базі якої й функціонує електронний суд. Одначе поки що в модулях ЄСІТС не потурбувалися про адвокатів. «На жаль, це затратна комунікація, і коли наша Державна судова адміністрація обирає більш дешевого виробника, то ми розуміємо, що це буде не так просто. Якщо робимо потужну платформу, вона буде фінансово затратною», — наголосила Л.Ізовітова.

Утім, як показує життєвий досвід, якщо хочеш зробити добре — зроби сам. Тому в межах діяльності адвокатського самоврядування вже створені електронні кабінети захисників, прив’язані до ЄРАУ, і вже цього року тут збираються перейти на повністю електронний документообіг.

Чи будуть у майбутньому ці дві системи об’єднанні? Питання відкрите. Але поки правники не впевняться, що адвокатська таємниця буде захищена належним чином, навряд чи вони перейдуть під єдиний інформаційний дах із державою.

До того ж є й інші «стримувачі». Зокрема, українські адвокати не почули від німецьких колег, яким чином у системі е-суду закладений механізм дослідження доказів, яким чином вони надаються, оглядаються. Адже німецьке правосуддя стоїть на тих самих принципах, що й українське, отже, суд повинен безпосередньо оцінювати докази й ухвалювати рішення, сформоване на підставі внутрішнього переконання.

Беззаперечно, що електронний суд — це виклик нашого часу, з яким гарно справляються німецькі колеги. Проте, попри зручний інструментарій, який дарує нам онлайн-правосуддя, чи не наступлять законники собі ж на хвоста?

Як зауважила Л.Ізовітова, адвокати ризикують утратити найцінніше — атмосферу судового засідання. Також у режимі онлайн складно побачити справжні емоції свідка, його хвилювання. Диджиталізація несе в собі значну кількість переваг, але поряд зі зручними інструментами важливо не втратити головну ідею правосуддя — відновлення та захист порушеного права.