Продукт компромисса и перемовин

Отбор к ДБР и САП: что мы знаем о членах конкурсных комиссий?

Народные депутаты утвердили состав конкурсных комиссий, которые будут избирать директора Государственного бюро расследований и лиц на административные должности в Специализированной антикоррупционной прокуратуре. Что мы знаем о тех, кому доверили организовывать конкурс?

Одноголосні рішення

Порядок денний засідання Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності був насиченим. Так, мало відбутися фінальне голосування та співбесіди з кандидатами, запропонованими різними фракціями та політичними силами. Для цього виконали величезну роботу, оскільки досягти єдності вдалося тільки з третьої спроби.

Перші дві провалювалися через постійне внесення фракціями кандидатур народних депутатів. Утім, від самого початку голова комітету Денис Монастирський наголошував, що претенденти мають бути насамперед кваліфікованими й неупередженими. Натомість спроби визначитися, які робилися до початку карантину, так чи інакше виявляли то незрозумілим шляхом нажиті статки, то надто тісний зв’язок із певними депутатськими колами. Зокрема, серед кандидатур були адвокати, які захищали слуг народу від переслідувань з боку ДБР.

Як раніше повідомляв «ЗіБ», народні обранці висловлювали наміри «пощупати» кандидатів. Хотіли досконально вивчити їхні біографії, з’ясувати наявність професійних якостей та перевірити репутаційні ризики.

Зважаючи на це, єдність, яку в підсумку продемонстрували члени комітету, була дивною. Зокрема, щодо кандидатур, поданих для формування комісії, яка проведе конкурс на заміщення посади очільника ДБР, у нардепів запитань не було. Хоча частина з них прийшла на засідання, а інші перебували на зв’язку за допомогою Zoom.

Найбільшу підтримку дістали добре відомі науковці, чий доробок суттєво вплинув на розвиток вітчизняної правової думки. Зокрема, серед лідерів опинилися:

• Василь Нор — завідувач кафедри кримінального процесу і криміналістики Львівського національного університету ім. І.Франка, д.ю.н., професор, академік НАПрН України;

• Лідія Москвич — завідувач кафедри судоустрою та прокурорської діяльності Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, д.ю.н.;

• Андрій Козлов (у минулому — член Вищої кваліфікаційної комісії суддів).

Тож після затвердження парламентом цих осіб охочі очолити ДБР можуть починати готувати резюме.

Без наукового доробку не пройдеш

Далі члени комітету перейшли до формування комісії для проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у САП. До її складу має входити 11 осіб, 4 з яких делегує Рада прокурорів, а 7 пропонує Верховна Рада. Тут кандидатам тільки поважності й доброчесності замало. Вони повинні мати досвід антикорупційної діяльності, але можуть суміщати цю функцію з депутатським мандатом.

Загалом політичні фракції та групи запропонували 21 особу, з біографіями члени комітету мали можливість ознайомитися заздалегідь. Більшість претендентів прибула на засідання, аби, за потреби, відповісти на додаткові запитання.

Однак особливих претензій не було озвучено, і все вирішувала підтримка, якою, вочевидь, фракції та групи заручилися завчасно. Дехто набрав лише 3—4 голоси, іншим ставили запитання, на які вони із зусиллями давали відповіді або ж відверто ухилялися від них. Утім, парламентарі без бою виявили 7 лідерів.

Рейтинг очолив доцент, д.ю.н. Дмитро Журавльов, який раніше балотувався до Вищої ради правосуддя. Аналогічну кількість голосів набрав фахівець у галузі кримінального права та кримінології, полковник міліції, старший радник юстиції Віталій Куц.

Третє місце посів професор факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» Андрій Мелешевич. Велику підтримку дістав професор, д.ю.н., член-кореспондент НАПрН України В’ячеслав Навроцький.

Із несуттєвим відривом до списку потрапив генерал-лейтенант, к.ю.н., доцент кафедри транспортного права та логістики Національного транспортного університету Богдан Романюк. Не викликала обговорень також і кандидатура завідувача кафедри державно-правових дисциплін та адміністративного права Центральноукраїнського державного педагогічного університету ім. В.Винниченка, д.ю.н., доцента Євгена Соболя.

11 голосів набрала начальник кафедри кримінального процесу Національної академії внутрішніх справ, д.ю.н., професор, полковник міліції Лариса Удалова.

Про футбол і присяжних

Після швидкого голосування парламентарі заслухали звіт тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, якій доручили розслідувати можливі факти порушення законодавства та зловживання службовим становищем з боку голови бюджетного комітету ВР VIII скликання та одночасно президента Української асоціації футболу Андрія Павелка.

Два роки тому журналісти розкопали деякі фінансові оборудки за участю тоді ще Федерації футболу України та її очільника. Зокрема, ішлося про завод з виробництва штучних газонів. З одного боку, А.Павелко, як голова комітету, лобіював виділення бюджетних коштів на обладнання стадіонів, а з другого — мав змогу впливати на умови тендерів таким чином, аби покриття придбавали тільки в цього заводу, що належав ФФУ. Хоча ціна була вищою, ніж за кордоном.

Ознайомив присутніх зі звітом ТСК нардеп Григорій Мамка, який виловився за те, аби комісія продовжила свою роботу. Та, вочевидь, час сказати своє слово й тим, від кого залежать не політичні, а правові оцінки обвинувачень.

Без обговорень було затверджено рекомендації спільних комітетських слухань на тему «Перспективи розвитку, проблематика формування та функціонування інституту присяжних в Україні», що відбулися 12 лютого 2020 року. Після цього народні обранці з почуттям виконаного обов’язку перед собою та державою розійшлися.

Утім, оскільки представників до конкурсної комісії нарешті обрали, кандидати на посаду голови ДБР та на зайняття адміністративних посад у САП можуть готувати мотиваційні листи та біографії. А ще було б непогано повторити основи кримінального процесу, адже тотально науковий склад комісій може швидше нагадувати кандидатський іспит, аніж конкурс на зайняття посад у державних органах.