Закон і Бізнес


Игроки ценных бумаг

Новинки для АО: электронное голосование, неисполнительные директора и посторонние советники


Для проведення зборів акціонерів більше не знадобиться велика зала: достатньо буде великого монітора.

№26 (1480) 27.06—03.07.2020
Юлия ДЗЯВУН, младший юрист Адвокатского объединения «АФ «Олег Рачук»
5418
5418

В украинском законодательстве должен появиться специальный акт, регулирующий деятельность акционерных обществ. По крайней мере, Верховная Рада уже приняла в первом чтении проект закона «Об акционерных обществах» (№2493). Проанализируем, какие новые возможности ожидают акционеров.


Збори на відстані

Так, закріплюється можливість проведення загальних зборів АТ шляхом електронного голосування. Наразі ст.32 закону «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 №514-VI такого права не дає. Для реалізації відповідного механізму застосовуватиметься спеціальна автоматизована електронна система.

Згідно з п.2 ч.1 ст.2 проекту №2493 це буде авторизований Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку програмно-технічний комплекс Центрального депозитарію цінних паперів. Він забезпечуватиме ідентифікацію та реєстрацію власників цінних паперів (їхніх представників) для участі в загальних зборах, отримання документів, голосування бюлетенем і участь в обговоренні, підбиття підсумків голосування, а також реалізацію інших функцій, визначених у законодавстві.

Відповідно до ч.3 ст.42 проекту акціонери, які скликатимуть позачергові загальні збори, що проводитимуться шляхом електронного голосування, укладатимуть із ЦДЦП договір, яким регулюються відносини щодо використання авторизованої електронної системи.

Ще одним цікавим нововведенням є те, що представником акціонера на загальних зборах у разі дистанційної участі може виступати депозитарна установа, яка обслуговує рахунок у цінних паперах такого акціонера. Щоправда, тільки за умови, якщо це передбачено договором між ними. У такому випадку депозитарна установа є представником акціонера відповідно до письмово оформленого волевиявлення щодо голосування з питань порядку денного та несе відповідальність за достовірність передання інформації про таке волевиявлення.

Останній момент є не зовсім зрозумілим у контексті юридичної природи інституту представництва в цілому. Адже, як зазначено в самій статті, порядок і випадки участі представника акціонера в загальних зборах через авторизовану електронну систему встановлюються НКЦПФР. Тобто наразі не визначено конкретних випадків, коли представником акціонера буде саме депозитарна установа, яка обслуговує рахунок у цінних паперах. Також відкритим залишається питання щодо форми та змісту документа, що підтверджуватиме повноваження представника.

Утім, запропонована процедура електронного голосування досить ускладнена. До того ж при нівелюванні регламентації окремих процедурних моментів, зокрема стосовно самого проведення зборів, визначення кворуму, голосування, а також залучення представника в особі депозитарія цінних паперів, таке упущення на практиці може негативно позначитися на управлінні АТ.

Управління без нагляду

Наступним нововведенням, яке передбачає проект №2493, є закріплення однорівневої структури управління шляхом створення ради директорів АТ. Її завданням буде контроль та управління діяльністю товариства. Водночас закон передбачатиме випадки застосування дворівневої структури управління. Як відомо, нині в Україні працює саме дворівнева структура: поряд із загальними зборами та виконавчим органом діє наглядова рада.

Відповідно до ст.4 проекту структура управління АТ може бути як однорівневою, так і дворівневою. За першим варіантом, це будуть загальні збори та рада директорів. До складу останньої входитимуть виконавчі (виконавчі директори) та невиконавчі члени (невиконавчі директори), частина з яких може бути незалежними членами ради. Однорівнева структура передбачає поєднання функцій контролю та управління діяльністю АТ в єдиному колегіальному органі. Тобто фактично буде відсутній один з важливих органів контролю — наглядова рада.

У разі ухвалення закону в такому вигляді подальший сценарій здатний розвиватися кількома шляхами. З одного боку, запровадження одноріневої структури може виявитися розумним рішенням, що сприятиме ефективному функціонуванню товариства, прийняттю рішень і спрощенню механізму підзвітності. Така структура стане в пригоді, зокрема, для невеликих АТ.

З другого боку, ефективне управління так чи інакше потребує наявності у структурі будь-якого господарського товариства належної системи підзвітності та контролю, а також чіткого розподілу функцій між органами управління.

У дворівневій структурі органами управління є загальні збори, наглядовий (наглядова рада) і виконавчий (колегіальний або одноосібний) органи. Така структура передбачає чіткий розподіл функцій безпосереднього керівництва поточною (операційною) діяльністю, які покладаються на виконавчий орган, і функції контролю за роботою останнього та інших керівників (у тому числі підрозділів контролю та внутрішнього аудиту), що здійснює наглядова рада. До складу останньої входитимуть також члени, частина з яких є незалежними (незалежними директорами).

Вирішення питання щодо структури органу управління встановлюється статутом, а питання її визначення належить до виключної компетенції загальних зборів. Проте також міститься обмеження, що однорівнева структура не може бути запроваджена в АТ, які є підприємствами, що становлять суспільний інтерес. Ідеться про підприємства-емітенти, цінні папери яких допущені до торгів на фондових біржах або щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію, банки, страхові компанії, недержавні пенсійні фонди та інші фінансові установи (крім тих, що належать до мікропідприємств і малих підприємств), а також підприємства, що належать до великих (ст.1 закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Ще однією позитивною пропозицією є вилучення із закону №514-VI норм, що закріплюють обов’язкове створення в АТ ревізійної комісії. На практиці існування РК було суто формальним. Як правило, діяльність таких органів обмежувалася лише закріпленням повноважень у статутних документах або ж товариства практикували звернення до третіх осіб.

Нові обличчя

Наступним нововведенням, яке може бути запроваджене, є поява радника з корпоративних прав. Його основними завданнями будуть проведення та поширення досліджень, надання консультацій та рекомендацій щодо корпоративних прав.

Відповідно до визначення радник — це юридична особа, що аналізує на регулярній основі розкриття регульованої інформації про емітента та, у разі необхідності, іншу інформацію про АТ, щодо акцій яких здійснено публічну пропозицію або акції яких допущені до торгів на фондовій біржі. Мета такої діяльності — надання інформації, необхідної для акціонерів при прийнятті ними рішення щодо використання прав голосу.

Пропонується також запровадити посаду корпоративного секретаря, яка була і в чинній редакції закону №514-VI. Проте запропонована редакція більш широко розкриває суть його діяльності — визначає компетенцію та повною мірою закріплює повноваження, порядок обрання та звільнення з посади.

Корпоративний секретар відповідатиме за ефективну поточну взаємодію товариства з акціонерами, іншими інвесторами, координацію дій щодо захисту прав та інтересів акціонерів, підтримку ефективної роботи ради директорів або наглядової ради. Також він виконуватиме інші функції, визначені цим законом, статутом товариства та положенням про корпоративного секретаря.

В АТ, які є підприємствами, що становлять суспільний інтерес, та приватних АТ з кількістю власників простих акцій понад 1000 осіб, така посада з’явиться в обов’язковому порядку. В інших — може запроваджуватися.

Поява подібного роду учасників є кроком у бік залучення іноземних інвестицій. Адже наявність професійних суб’єктів у корпоративних правовідносинах і тих, що пов’язані не тільки з АТ, а й господарською сферою в цілому, є додатковою гарантією для інвесторів.

Побічний ефект

Також передбачається врегулювати питання відповідальності посадових осіб АТ шляхом установлення механізму відшкодування ними збитків та обмежень щодо зайняття посад. Водночас уможливлюється дострокове припинення повноважень винної особи та передбачено випадки солідарної відповідальності.

Пропонується закріпити механізм «конкуруючої вимоги» щодо обов’язкового продажу акцій. Міноритарії, які отримали публічну безвідкличну пропозицію на обов’язкове придбання акцій, мають право на конкуруючу вимогу щодо обов’язкового продажу їм акцій за умови, що вона принаймні на 5% більша від першої пропозиції. Акціонер зможе скористатися таким правом протягом 20 робочих днів, подавши до НКЦПФР і до товариства відповідне повідомлення.

Не менш цікавим є облік часток товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю в обліковій системі ЦДЦП. Таке нововведення більшою мірою стосується ТОВ. Дотепер єдиною формою обліку таких часток був запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань. Наразі вносити зміни до ЄДР має право тільки особа, уповноважена вчиняти реєстраційні дії.

На думку багатьох експертів, центральний депозитарій є більш надійним механізмом захисту від зловживань. Але можна з упевненістю сказати, що із запровадженням подібного роду обліку в разі зміни розміру частки або в інших випадках, що потребуватимуть унесення змін до реєстру, це може стати окремою процедурною проблемою. Утім, такий перехід є добровільним.

Отже, у цілому зміни є прогресивними та цілком відповідають західній моделі організації діяльності не тільки АТ, а й ГТ. Нинішня ж редакція закону, яка формувалася на початку 2000-х років, не зовсім узгоджується з вимогами сьогодення.