Закон і Бізнес


И свое не потерять, и чужое не отдать

Даниил ГЕТМАНЦЕВ: «Любой новый налоговый закон хуже предыдущего»


№25 (1479) 20.06—26.06.2020
Марина ЛИБЕРМАН
4766

Законопроект №1210, который недавно был принят парламентом, невозможно применять без амнистии капиталов. Впрочем, по мнению нардепов, такая амнистия не должна быть бесплатной, а налогообложение доходов физических лиц нуждается в реформировании.


Моторошні порівняння

Під час зустрічі з головою Комітету Верховної Ради з податкової та митної політики Данилом Гетманцевим, організованої Асоціацією правників України, юристи мали змогу постановити незручні питання щодо того, як планують змінювати податкове законодавство. Утім, обговорили не лише зміни, які відбудуться в законодавстві, а й особисте ставлення очільника комітету до своєї роботи.

До моменту початку політичної кар’єри Д.Гетманцев був керуючим партнером в юридичній фірмі, завідувачем кафедри в Київському національному університеті ім. Т. Шевченка та займав активну позицію щодо захисту платників податків. Утім, після призначення на посаду його риторика суттєво змінилась, а концепція «відповідальності без вини», яка існувала в Податковому кодексі, навіть стала більш жорсткою.

Як зауважив Д.Гетманцев, порівнювати попереднє життя з тим, яке він має сьогодні, —  моторошно. Адже з приходом до Верховної Ради в нього почалося принципово інше життя.

Працювати в турборежимі виявилось не просто. Найбільше складнощів викликали величезна відповідальність яку він відчував, а також інформаційних пресинг. «Певно, що Бог дає тобі виключно те, що ти в змозі витерпіти», — зазначив Д.Гетманцев про свою роботу на займаній посаді.

Складнощі законотворення

Однією із найбільш одіозних змін, які були проголосовані Верховною Радою, став закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» №466-ІХ (більше відомий, як законопроект №1210). Зміни, названі «усунення технічних неузгодженостей», насправді містять величезну кількість новацій, які суттєво вплинуть на бізнес.

Як зазначає Д.Гетманцев, певні кола доволі скептично ставилися до запровадження жорсткого контролю та практики європейських інститутів у податковому праві. Тож сумнівалися, що проект №1210 буде підтримано в сесійній залі. Виявилося, що провести зміни через Офіс Президента складніше, ніж через Верховну Раду.

Незважаючи на те що закон набрав чинності, до нього невдовзі будуть унесені зміни. Як зазначає Д.Гетманцев, головною проблемою стало те, що закон критикували не читаючи. Проте навряд чи з цим можна погодитись, адже зміни суттєво «загвинчують гайки» для бізнесу. Штрафи стають більшими, а до вітчизняного законодавства вводиться поняття «контрольовані іноземні компанії». Тож деофшоризація стає все більш прогресивною. Втім, зважаючи на недовіру бізнесу до вітчизняних органів влади та кричущі порушення податківцями норм законодавства, запровадження правил, які багато років працюють в Європі, змушуватиме вітчизняний бізнес шукати іншу юрисдикцію для роботи.

Під тиском бізнесу лобіюються зміни щодо перенесення першого звіту щодо КІК на 2023 рік разом із декларацією за 2022-ий. Також планують спростити вимоги до ділової мети операції, а заразом подовжити час для пільгової ліквідації КІК.

Крім цього, голова комітету пообіцяв: до ПК будуть унесені уточнення з приводу того, що встановлення вини у рамках податкового законодавства не призводитиме до автоматичного доказування винуватості в кримінальному або іншому провадженні.

Проте приймати новий ПК наразі не планують. На переконання Д.Гетманцева, в цьому нема жодного сенсу. «Чим вам не подобається чинний кодекс? Він поганий чи, може, драконівський? На мою думку, будь-який новий податковий закон гірший від попереднього. Адже попереднє законодавство має всі необхідні відповіді, напрацьовані як правозастосуванням, так і судовою практикою. Тож змінювати податкове законодавство ми повинні виключно тоді, коли є нагальна необхідність. Все інше ускладнює життя бізнесу та державі в цілому», — зазначив він.

Плани на майбутнє

Члени профільного комітету планують доопрацювати регулювання податків на прибуток та доходи фізосіб. Другою проблемою, яку хочуть подолати слуги народу, є місцеві податки. Правда, не планують запроваджувати «більшовистські підходи». Адже, за визначенням Д.Гетманцева, докорінно знищувати та будувати наново немає сенсу.

Крім того, громадянам час звикати як до необхідності сплачувати податки, так і до того, що держава не в змозі скасовувати податки за власним бажанням. На його думку, в парламенті зараз працюють адекватні люди, тож всі хочуть зниження податкового навантаження. Утім, необхідно розуміти, яким чином це може відбутися. Звинувачуючи попередників у зниженні соціальних стандартів, влада агітує за необхідність тотального контролю та добровільного самооподаткування.

Голова комітету повідомляє, що зміни от-от настануть, певно, як і ліпше майбутнє. «Я би покладав би величезних надій на процес реформування фіскальної служби, зокрема податкової поліції. Адже сам факт прийняття змін без виваженої податкової політики та адекватної виконавчої влади не створить тих покращень, на які так сподівається бізнес», — зауважив Д.Гетманцев.

Також парламентар дав чітко зрозуміти, що політика напівзаходів триватиме. Це стосується критеріїв визначення ризикованості. Так, відповідно до законодавства платники податків не можуть вільно працювати через віднесення їх в автоматичному порядку до одного із критеріїв ризикованості, вплинути на який майже неможливо. На ці претензії голова комітету відказав, що «добре мати коротку пам’ять». Мовляв, ще недавно бізнес скаржився на відсутність критеріїв ризикованості, які обтяжують взаємовідносини із податківцями. Про те, що закон містить формулювання, які дозволяють фіскалам зловживати своїми функціями, вирішили не згадувати.

Відмовлятися від військового збору також не планують, адже це один із видів податку на доходи фізосіб. Утім, громадянам доведеться звикати, що податки треба сплачувати. Про скасування певних податків може йти мова виключно в сенсі загальної реформи оподаткування. За інформацією голови комітету, процес підготовки до цих реформ було запущено ще до початку карантину. Зокрема, в тісний співпраці із Міністерством фінансів.

Також Д.Гетманцев поділився інформацією щодо амністії капіталу — концепція вже готова та подана до Офісу Президента. Загальне правило встановлюватиме добровільну декларацію капіталів із податковою ставкою 5%, а кошти, які перебувають за кордоном, будуть оподатковуватися за ставкою 9%. Запровадити зміни планують у 2021 році. Втім, майже кожне скликання парламенту обіцяє запровадити таку амністію і жодного разу цього не було зроблено.

Наразі в парламенті є розуміння, що податкова амністія повинна бути започаткована до моменту запровадження прозорого обміну інформацією, правил КІК та BEPS. Зважаючи на те, що приєднання України до глобальних тенденцій може дуже боляче вдарити по великому бізнесу, який використовував різні схеми, з’являється надія, що все ж податкова амністія побачить світ.

Що ж до безвідсоткового відбілення капіталів, то на це сподіватися не варто. Як повідомив Д.Гетманцев, світовий досвід показує, що тільки в Італії протягом ХХ сторіччя було проведено 54 амністії. Втім, далеко не в кожній державі амністія дала старт для переходу в «білий» сектор. Тож безвідсоткове прощення великого капіталу не повинне перетворитися на повне ігнорування, а також зумовлювати думку, що парламент це буде робити із певною періодичністю.

Парламентарі вважають, що приєднання України до світових стандартів обміну податковою інформацією — це історичний момент. Адже це дасть змогу без підвищених ризиків вивести бізнес у «білий» сектор. Утім, і бізнесу необхідно готуватися до активного відстоювання своїх інтересів, захищаючись від органів державної влади.

Недаремно у кулуарах говорять, що найбільший рейдер для бізнесу — це податкова. І справа не у високих податках або поганому законодавстві, а в небажанні податківців дотримуватися встановлених правил гри. Тож, крім всіх гарних змін, необхідно ще порушити питання про перевиховання державних службовців із поясненням, що держава створюється для людини. А від концепції «людина для держави» Україна відмовилася 30 років тому.