Покушение на две бутылки

Видеозаписи с камер наблюдения и частичного признания обвиняемым обстоятельств, на ней зафиксированных, недостаточно для подтверждения виновности. Такое заключение сделал ВС в постановлении №360/2303/17, текст которого печатает «Закон и Бизнес».

Верховний Суд

Іменем України

Постанова

20 лютого 2020 року                      м.Київ                               №360/2303/17

Верховний Суд колегією суддів першої судової палати Касаційного кримінального суду в складі:

головуючого МАРЧУК Н.О.,
суддів: МАРИНИЧА В.К., ОГУРЕЦЬКОГО В.П. —

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою засудженого на вирок Бородянського районного суду Київської області від 28.12.2018 та ухвалу Київського апеляційного суду від 5.11.2019 року стосовно

Особи 1, Інформація 1, уродженця м.Ірбит Свердловської області Російської Федерації, який мешкає за Адресою 1,

засудженого за скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 Кримінального кодексу.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами обставини

Вироком Бородянського районного суду від 28.12.2018, залишеним без зміни ухвалою КАС від 5.11.2019, Особу 1 засуджено за скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК, до покарання у вигляді арешту на строк 2 місяці.

За вироком суду Особу 1 визнано винуватим у тому, що він 24.09.2017, перебуваючи в приміщенні торговельної зали ТОВ «АТБ-маркет» на вул. Центральній, 236 у смт.Бородянка Київської області, намагався таємно викрасти дві пляшки коньяку на загальну суму 277,04 грн., однак не довів свій злочинний умисел до кінця з незалежних від його волі причин.

Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі з доповненнями до неї засуджений Особи 1, не погоджуючись із судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить їх скасувати, кримінальне провадження — закрити за відсутністю в його діях інкримінованого складу злочину.

Свої вимоги засуджений мотивує тим, що:

у нього не було умислу на вчинення крадіжки, висновки судів про його винуватість в інкримінованому злочині ґрунтуються на припущеннях і недопустимих доказах, зокрема показаннях свідка з чужих слів;

кримінальне провадження розглядалося з обвинувальним ухилом;

кількість викраденого майна та розмір завданої шкоди не доведений стороною обвинувачення належними та допустимими доказами з огляду на положення ст.242 Кримінального процесуального кодексу;

єдиним доказом розміру заподіяної шкоди є довідка потерпілої сторони ТОВ «АТБ-Маркет», яке є зацікавленою стороною у справі, при цьому вона датована 7.08.2017, а злочин скоєно 24.09.2017;

матеріали провадження містять суперечності в назвах викраденого майна;

відсутня постанова про визнання речовими доказами та про їх приєднання до кримінального провадження;

речові докази не відкривалися стороні захисту та не оглядалися судом;

на порушення вимог ст.58 КПК, не підтверджений процесуальний статус представника потерпілого, що призвело до неналежного повідомлення потерпілого про розгляд справи;

не підтверджені повноваження прокурора при розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції;

суд першої інстанції залишив поза увагою його відмову від послуг захисника А. у зв’язку з ненаданням належної правової допомоги, чим порушив його право на захист;

формулювання пред’явленого обвинувачення та викладених фактичних обставин у вироку мають суперечності;

поза увагою суду залишилась його добровільна відмова від скоєння злочину;

матеріали провадження не містять доказів його затримання.

Указує на те, що суд апеляційної інстанції на допущені порушення не звернув уваги, належним чином не перевірив викладених в апеляційній скарзі доводів і постановив рішення, яке не відповідає вимогам стст.370, 419 КПК.

Позиції учасників судового провадження

Захисники й засуджений підтримали касаційну скаргу з доповненнями, просили її задовольнити.

Прокурор підтримав касаційну скаргу Особи 1 у частині порушення права на захист, просив скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції <…>.

Мотиви Суду

При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним у чч.2 та 4 ст.17 КПК, за змістом яких:

«ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом»;

«усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, установлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом розгляду, крім того, що інкримінований злочин був скоєний та обвинувачений є винним у ньому <...>.

Як убачається з вироку, суд першої інстанції свої висновки про винуватість Особи 1 у замаху на таємне викрадення майна обґрунтував:

показаннями свідка Особи 2, яка зазначила, що 24.09.2017 працівники охорони магазину під час відеоспостереження за торговельною залою звернули увагу на одного покупця — обвинуваченого Особу 1, який взяв з полиці дві пляшки коньяку, заховав їх до кишень і пройшов через касову зону, не розрахувавшись за товар. Потім його зупинив працівник охорони й вилучив у нього одну пляшку коньяку. Коли їй повідомили про подію, вона викликала поліцію. Після цього обвинувачений повернувся до торговельної зали й виклав другу пляшку на полицю з олією;

відеозаписом з камер відеоспостереження з торговельної зали магазину ТОВ «АТБ-Маркет», на якому зафіксовано, що 24.09.2017, о 22:34, особа, схожа на обвинуваченого Особу 1, зайшла до торговельної зали магазину, підійшла до полиць із лікеро-горілчаними виробами, звідки взяла дві пляшки коньяку, які поклала до внутрішніх кишень верхнього одягу й направилася до касової зони магазину. На касі ця особа пред’явила до оплати дві цукерки й кавун, але за них не розрахувалась, і цей товар був повернутий працівником магазину до торговельної зали. Коли ця особа пройшла через касову зону, то була зупинена працівником охорони, який виявив під її одягом пляшку коньяку. Після цього о 22:52 ця особа через інший прохід повернулася до торговельної зали, дістала з внутрішньої кишені одягу пляшку коньяку й поклала її на полицю, намагаючись це зробити непомітно;

заявою про вчинення кримінального правопорушення від 24.09.2017, згідно з якою Особа 2 повідомила поліції про те, що 24.09.2017, о 22:30, невідома особа з магазину «АТБ» на вул. Центральній, 236 у смт.Бородянка вчинила крадіжку двох пляшок коньяку Jatone за ціною 138,52 грн.;

даними протоколу огляду місця події від 24.09.2017, відповідно до якого в магазині ТОВ «АТБ-Маркет» на вул. Центральній, 236 у смт.Бородянка було оглянуто дві пляшки коньяку Jatone Cognac, об’ємом 0,5 дм3 кожна;

довідкою ТОВ «АТБ-Маркет», згідно з якою вартість однієї пляшки коньяку Jatone становить 138,52 грн.

При цьому свідок Особа 2 не була очевидцем події, про обставини злочину дізналася від одного з охоронців магазину, який безпосередньо судом не допитувався.

Що стосується протоколу огляду місця події, то Суд уважає його таким, що жодним чином не доводить причетності Особи 1 до скоєння інкримінованого злочину. Так, у протоколі зазначено, що місцем події є стіл у кабінеті адміністратора, на якому стоїть дві пляшки коньяку, вилучені в громадянина (якого саме — не сказано).

Водночас із матеріалів кримінального провадження вбачається, що Особа 1 був затриманий охоронцем за підозрою в крадіжці та в нього було вилучено одну пляшку коньяку. Зазначена подія жодним документом оформлена не була. Більше того, Особа 1 наявну в нього другу пляшку коньяку добровільно повернув до торговельної зали. Яким чином обидві пляшки опинились у статусі вилучених у кабінеті адміністратора, суд не встановив.

Так само суд першої інстанції, посилаючись на вказаний протокол на підтвердження винуватості особи, у вироку не навів обґрунтування того, що саме доводить зазначений протокол огляду місця події в пред’явленому Особі 1 обвинуваченні.

Ще один доказ, наведений судом на підтвердження своїх висновків про винуватість Особи 1, — це довідка з «АТБ-Маркет» про вартість однієї пляшки коньяку — 138,52 грн.

Проте Суд уважає його неналежним доказом, оскільки в довідці (без дати й номера) відображена вартість пляшки напою станом на 7.08.2017, у той час як крадіжку зафіксовано 24.09.2017.

Суд уважає непереконливими висновки суду першої інстанції про достатність для підтвердження винуватості Особи 1 відеозапису з камер спостереження з магазину та часткового визнання обвинуваченим обставин, на ньому зафіксованих. Особливо з огляду на встановлення Судом порушення права Особи 1 на захист під час провадження в суді першої інстанції.

Так, у судовому засіданні Особа 1 клопотав про заміну йому раніше призначеного захисника А. через неефективне, на думку обвинуваченого, надання правової допомоги. Суд зазначене клопотання не задовольнив, адвокат А. продовжив бути захисником Особи 1.

Аналізуючи матеріали кримінального провадження та перебіг судового процесу, Суд відзначає, що адвокат не вчинив жодної дії як захисник Особи 1, котрий безуспішно намагався самостійно себе захищати.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.07.1983 у справі «В. проти Швейцарії» зробив висновок, що саме призначення адвоката не забезпечує ефективної юридичної допомоги, оскільки адвокат, призначений з метою надання безоплатної правової допомоги, може померти, серйозно захворіти, бути позбавлений можливості діяти протягом тривалого періоду або ухилятися від виконання своїх обов’язків. Якщо органи влади отримують повідомлення про це, то повинні замінити його або змусити виконувати своє завдання. Лише в такий спосіб удасться досягти тієї мети Конвенції про захист прав людини і основних свобод, яка полягає в гарантуванні не теоретичних чи ілюзорних прав, а практично здійсненних та ефективних.

Крім того, суд першої інстанції залишив без належного реагування ту обставину, що адвокат у судових дебатах заявив про доведеність винуватості його підзахисного належними, допустимими й достатніми доказами, попри неоднозначне й суперечливе ставлення до цього самого обвинуваченого.

З огляду на викладене Суд дійшов висновку, що Особа 1 не користувався справжнім і ефективним захистом, як того вимагає пп.«с» §3 ст.6 конвенції, судовий процес стосовно нього в суді першої інстанції відбувся несправедливо, у матеріалах провадження відсутні належні, допустимі й достатні докази винуватості Особи 1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, що є істотним порушенням і тягне за собою скасування судових рішень.

Відповідно до ст.440 КПК суд касаційної інстанції, установивши обставини, передбачені ст.284 цього кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу й закриває кримінальне провадження.

У силу п.3 ч.1 ст.284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та вичерпані можливості їх отримати.

Беручи до уваги викладене, Суд дійшов висновку, що доводи в касаційній скарзі засудженого є обґрунтованими в частині недоведення його винуватості поза розумним сумнівом.

Тому касаційна скарга засудженого підлягає задоволенню, вирок Бородянського районного суду від 28.12.2018 та ухвала КАС від 5.11.2019 — скасуванню із закриттям провадження стосовно Особи 1 за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК.

У зв’язку із закриттям провадження Особа 1 підлягає негайному звільненню з-під варти в залі суду.

Керуючись стст.440, 441, 442 КПК, Суд

постановив:

Касаційну скаргу засудженого Особи 1 задовольнити частково.

Вирок Бородянського районного суду Київської області від 28.12.2018 та ухвалу Київського апеляційного суду від 5.11.2019 стосовно Особи 1 скасувати.

Кримінальне провадження, унесене до ЄРДР за обвинуваченням Особи 1 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК, закрити на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК у зв’язку з невстановленням достатніх доказів для доведення його винуватості в суді й вичерпанням можливості їх отримати.

Звільнити Особу 1 з-під варти в залі суду.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.