Председатель ГСАУ Зеновий Холоднюк:

«Роль и трудовой вклад каждого работника аппарата может определить только руководство конкретного суда»

Прокомментировать ситуацию с неравномерностью оплаты труда работников аппарата в зависимости от суда и региона «ЗиБ» попросил председателя Государственной судебной администрации Украины Зеновия Холоднюка.

— Зеновію Васильовичу, на ваш погляд, наскільки ситуація з нерівномірністю оплати праці критична? 

— На мій погляд, критичної ситуації не було, немає і, сподіваємося, найближчим часом не виникне. Загальна тенденція щодо фінансування судової системи в цьому році всім добре відома: є величезний дефіцит фонду заробітної плати працівників апарату.

Проте, якщо порівняти оплату праці в січні — квітні 2020 року з аналогічним періодом минулого року, то можу назвати такі цифри. У 2019 році за цей період середньомісячна зарплата працівників апарату місцевих та апеляційних судів усіх видів юрисдикції становила 12530 грн., цьогоріч по факту — 15130 грн. Тобто маємо зростання середньомісячної зарплати порівняно з минулим роком.

— У чому тоді причина нерівномірності зарплат працівників апарату в різних областях?

— Навіть теоретично зарплата не може бути однаковою, бо за визначенням залежить від обсягу і якості праці.

Що стосується повноважень ДСАУ як головного розпорядника, то наше завдання — забезпечувати для кожного розпорядника бюджетних коштів відповідний обсяг фонду оплати праці, який відповідає обсягу праці. Обсяг роботи у судовій системі вимірюється кількістю розглянутих справ. До нього рівняється чисельність персоналу, а похідною величиною є обсяг річного ФОП, що закріплюється у законі про держбюджет. Також у зв’язку з нестабільністю в останні роки кадрового складу, пов’язаною з реформуванням судової системи, доводиться протягом року враховувати значні кадрові зміни і корегувати річні ФОП.

ДСАУ, як правило, не практикує перерозподіл фонду оплати праці між судами для врахування кадрових змін, щоб не створювати додаткову напругу через вилучення вже доведеного ФОП. Дотепер вирівнювання вдавалося проводити за рахунок додаткових ресурсів, таких як кошти спецфонду, економія суддівських винагород, зарезервованих під призначення нових суддів, додаткові кошти, що з’являються у результаті внесення змін у закон про держбюджет. У цьому році довелося також використовувати такий тимчасовий захід як наближення помісячних видатків, аби не допустити суттєвого зниження оплати праці працівників уже з початку року, зважаючи на катастрофічний дефіцит цих видатків, закладений у бюджеті.

Наразі вже вдалося збільшити річні ФОП судів більш як на 1,8 млрд грн., враховуючи при цьому ті кадрові зміни, які відбулися вже після ухвалення показників держбюджету, особливо — в апеляційних судах. Що це дало. Якщо в ухвалених показниках після 100%-го покриття суддівських винагород для інших працівників залишалося коштів із розрахунку менше 2000 грн. на місяць на кожного працюючого, то зараз ця величина уже сягає 9,8 тис. грн. Ми виходимо на рівень покриття обов’язкових виплат працівникам апарату. Мова йде про показники, виходячи з річних обсягів ФОП судів.

Компетенція ДСАУ в питаннях оплати праці здійснюється на рівні формування та регулювання річних фондів оплати праці, забезпечуючи при цьому однакові (як кажуть за єдиною формулою) підходи до всіх без виключення судів.

— Як тоді виникає така різниця в нарахуваннях надбавок і премій?

— Тут ми уже переходимо на мікрорівень. Питання утримання фактичної чисельності працівників, від чого залежить фактичний рівень зарплати, а також оцінка якості роботи кожного, що виражається у персональних розмірах стимулюючих виплат, згідно з Бюджетним кодексом належить до компетенції саме керівника кожної бюджетної установи, якими є суди. Саме вони на своєму рівні враховують безліч інших нюансів, а саме: наявність ресурсів у конкретному місяці, необхідність заповнення вакансій, графіки відпусток, лікарняні, здібності і відношення до роботи, застосування різних форм стимулювання тощо.

Як я вже неодноразово пояснював, ДСАУ доводить загальний розмір фондів оплати праці до всіх судів і теруправлінь, але ніколи не втручалася та й не має права втручатися в розподіл цих фондів між працівниками та складовими оплати їх праці до яких, зокрема, відносяться надбавками і премії. Їх розмір, до речі, також залежить від величини економії ФОП у кожному суді. Це питання належить до виключної компетенції голови й керівника апарату кожного суду.

— І ДСАУ не може вимагати пояснень, чому саме такі розміри надбавок чи премій визначені?

— Ні. Ми лише доводимо до кожного суду чи теруправління їхні фонди заробітної плати. Й у ці питання не втручаємося. Адже роль і трудовий внесок кожного працівника апарату може визначити тільки керівництво конкретного суду. Різний розмір премій і надбавок — це не є якась крамола, це нормально.

— Отже, усі претензії, які виникли, щодо нерівномірності в зарплатах працівників апарату слід висловлювати своєму безпосередньому керівництву?

— З причинами претензій потрібно розбиратись у кожному конкретному випадку. Наскільки мені відомо, основні скарги виникають через те, що працівник порівнює свою цьогорічну зарплату з тим, що він отримував у ІV кварталі минулого року. Це некоректне порівняння, оскільки протягом останніх 3 років середньомісячна зарплата в ІІ півріччі неодмінно зростала порівняно з першою половиною року. Якщо ж порівняти перші 4 місяці 2020-го і 2019-го, то результат буде на користь цього року. Коректно порівнювати можна тільки річний обсяг оплати праці, оскільки всі ми працюємо у межах бюджетного року.

— Залишається сподіватися, що Уряд таки знайде гроші й доходи працівників апарату так само традиційно зростуть до кінця року.

— Так, є підстави сподіватися, що все буде добре. Під час унесення останніх змін до держбюджету 2020 року ДСАУ як головному розпорядникові були збільшені видатки на зарплату на 1077 млн грн. Така сума не розв’язує загальних проблем судової системи, але сподіваємося, що Верховна Рада на цьому не зупиниться та зробить необхідні коригування держбюджету, аби судова система була забезпечена коштами в повному обсязі.