Закон і Бізнес


Время течет, как вода

ДП открыла производство в отношении судьи, который за 1,5 года не рассмотрел простого дела


Від Дмитра Костенка, як і від багатьох інших суддів першої інстанції, вимагають дотримання строків, попри будь-яке навантаження.

№16 (1470) 25.04—01.05.2020
Алина ПРИШЛЮК
13831

Служитель Фемиды объяснил свою непоспешность тем, что рассматривает прежде всего ходатайства об ускорении слушания, а также заявления тех, кто имеет уважительные причины, такие как возраст или тяжелая болезнь.


Громадська організація вирішила подати до суду позов проти Національного агентства з питань запобігання корупції. Причиною стало те, що НАЗК відмовилося перевіряти відомості, які активісти надали йому ще у квітні 2018 року.

У жовтні ж цього року Окружний адміністративний суд м.Києва відкрив провадження. Справа потрапила на розгляд до Дмитра Костенка. Хоча законник дійшов висновку, що спір можна розглядати у формі спрощеного провадження й не залучати зайвий раз сторони, вирішувати конфлікт не поспішав.

З того часу минуло майже півтора року, але справа не зрушила з місця, тому представник громадської організації звернувся до Вищої ради правосуддя зі скаргою.

У поясненнях суддя послався на те, що у 2017-му йому на розгляд передали значну кількість адміністративних справ, позаяк у багатьох його колег закінчився строк повноваження. Крім того, до суду надходить надмірна кількість адміністративних справ і відокремлених матеріалів, що вимагає багато часу на ознайомлення з ними, проведення численних судових засідань і складання різних процесуальних документів. Тому законник уважає неможливим мати таке навантаження та ще й виконувати роботу вчасно. Крім того, служитель Феміди бідкався, що це призводить до збільшення залишку нерозглянутих справ.

Не маючи можливості опрацювати всі справи відразу, Д.Костенко призначає їх до розгляду, зважаючи на обставини та поведінку учасників. Наприклад, насамперед він звертає увагу на тих, хто подає заяви про прискорення слухання. Також у нього в пріоритеті справи літніх людей або хворих, які перебувають на лікуванні. Що ж стосується громадських активістів, то вони, схоже, не були для нього пріоритетними, адже жодних додаткових заяв чи клопотань не подавали, а лише чекали, коли суд розгляне позовну заяву.

«Твердження судді про те, що учасники справи не звертались із заявами про прискорення розгляду справи, не можуть бути беззаперечним свідченням відсутності в діях судді ознак безпідставного затягування або невжиття заходів щодо розгляду позовної заяви протягом строку, установленого законом», — вирішила дисциплінарна палата. Служитель Феміди мав би спиратися під час розгляду на процесуальний закон, а не на якісь додаткові клопотання.

Кодекс адміністративного судочинства констатує, що основним принципом є розумний строк розгляду, достатній для надання своєчасного судового захисту порушених прав у публічно-правових відносинах.

Між іншим, справу за позовом ГО відкрили тільки з другої спроби. Ухвалою від 20.09.2019 суд залишив заяву без руху та встановив позивачеві 10-денний строк для усунення недоліків.

А відомості, які громадські активісти надали НАЗК та які, імовірно, потребували перевірки, узагалі були актуальними 2 роки тому. За цей час могло багато чого змінитись, але справа не просунулася ні на крок.

Громадські активісти не вперше висувають претензії до Д.Костенка. Раніше вони закидали йому те, що він поновив на посаді звільнених поліцейських, які не пройшли переатестацію.

ДП стала на бік активістів і відкрила проти Д.Костенка дисциплінарне провадження.

Між іншим, його колега Оксана Головань теж стала об’єктом скарги активіста, і причиною також була справа за позовом ГО проти НАЗК. Щоправда, та позовна заява пролежала в суді з кінця липня минулого року до кінця березня року поточного. 25 березня законниця задовольнила позовні вимоги, а ще через 2 дні оприлюднила своє рішення. Тому члени ВРП дійшли висновку, що «не встановлено відомостей, які би свідчили саме про безпідставне затягування».

Отже, замість того, щоб захищати суддів від будь-якого стороннього тиску, у ВРП інколи потурають скаржникам. Бо, досягаючи бажаного результату у вигляді відкриття дисциплінарного провадження, активісти радо готують нові скарги. І виходить, що правда на боці того, хто активніше скаржиться.