Давайте без самодеятельности!

КС могут перевести подальше от Киева и заставить объяснять волокиту

До сих пор Конституционный Суд оставался едва ли не единственным органом, состав которого не коснулась волна реформ последних лет. Впрочем, и на него уже положили глаз народные избранники.

Щоправда, наразі якихось кардинальних потрясінь, як прогнозували деякі ЗМІ, його не очікує. Так, може трохи похитати, але — без загроз для самих суддів. Адже в парламенті з’явився проект «Про внесення змін до Закону України «Про Конституційний Суд України» (№3300), ініційований нардепом від фракції «Слуга народу» Галиною Третьяковою.

Чи не найболючішою для нинішнього складу КС є перша ж норма, що передбачає переведення Суду до Харкова. Ця ідея не нова. Її просували ще під час розроблення першого законопроекту про КС у 1996 році. Але тоді на Банковій вирішили розташувати такий важливий інститут у себе під боком, в прямому розумінні. Сьогодні ж такий переїзд може викликати обурення у праворадикалів: наразі Харків, це не лише юридична столиця, а й перша столиця Української РСР.

Також суддям КС заборонять мати громадянство іншої держави на день призначення. Хоча, як відомо, довести цей факт, наприклад, по відношенню до самих нардепів чи міністрів, дотепер не вдавалося.

Можливо, певну критику в професійному середовищі викличе пропозиція позбавити усіх юридичних осіб (а не лише публічного права як зараз) права на конституційну скаргу. Автор пояснює це низькою затребуваністю даного інституту з боку юросіб: тільки 7 із 117 скарг, що надішли на вул.Жилянську.

Натомість, вочевидь позитивною є ідея прибрати із процесуальних кодексів умову про те, що позиція КС може ставати підставою для перегляду судових рішень за виключними обставинами тільки якщо вони ще не виконані. Нагадаємо, що на абсурдності такої умови наш тижневик наголошував ще рік тому і відповідний законопроект був зареєстрований у парламенті.

Суто технічною може сприйматися пропозиція, аби сенат чи Велика палата КС пояснювали необхідність продовження строків конституційного провадження понад установлені законом 6 місяців. З одного боку, Суд уже давно ігнорує цю норму, слухаючи деякі справи роками. З іншого — необхідність публічно пояснювати свою бездіяльність дасть в руки політиків і суспільства вагомі аргументи для критики такої тяганини.

Ще більш далекоглядним є намір заборонити Суду самодіяльність: визначати, який закон чи його положення має застосовуватися замість тих, що визнані неконституційними. У проекті спеціально застережено, що ці прогалини може заповнювати виключно Верховна Рада. І це, певною мірою, логічно, оскільки закон прямо не наділяє КС таким правом, а посилання на «порядок виконання» виглядає натягнутим.

Так само пропонується заборонити Суду давати інше тлумачення положення закону, ніж це зроблено загальними судами. Урешті-решт, за Конституцією право тлумачення законів у КС було відібрано у 2016 році.