Противоправная беспечность

Последствия нарушения правил карантина: кто, за что и как доказать

Отличие между административной и уголовной ответственностью за нарушение правил карантина заключается только в последствиях. Рассмотрим, кто попадает под действие соответствующих санкций и каким образом может быть доказана противоправная беспечность.

Хто може отримати покарання?

Одним із принципів профілактики інфекційних хвороб є дотримання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та громадянами санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних правил і норм при здійсненні будь-яких видів діяльності.

Також законом встановлено, що власники, а також керівники та інші посадові особи підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності зобов'язані сприяти медичним працівникам у здійсненні заходів щодо захисту населення від інфекційних хвороб.

Таким чином, відповідальність можуть нести:

власники;

керівники підприємств в межах свої повноважень;

особи, які є відповідальними на підприємствах за дотримання правил і норм.

За що можна отримати покарання?

Відповідно до ст.23 закону «Про захист населення від інфекційних хвороб» у разі якщо бактеріоносіями є особи, робота яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, такі особи за їх згодою тимчасово переводяться на роботу, не пов'язану з ризиком поширення інфекційних хвороб. Якщо перевести на іншу роботу неможливо, такі особи відсторонюються від роботи в порядку, встановленому законом. На період відсторонення від роботи цим особам виплачується допомога у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

Статтею 30 закону «Основи законодавства у сфері охорони здоров’я» визначено, що особи, які є носіями збудників інфекційних захворювань, небезпечних для населення, усуваються від роботи та іншої діяльності, яка може сприяти поширенню інфекційних хвороб, і підлягають медичному нагляду та лікуванню за рахунок держави з виплатою в разі потреби допомоги по соціальному страхуванню. Щодо окремих особливо небезпечних інфекційних захворювань можуть здійснюватися обов'язкові медичні огляди, профілактичні щеплення, лікувальні та карантинні заходи в порядку, встановленому законами України.

Таким чином, найпоширенішою підставою для притягнення керівника підприємства до відповідальності в умовах COVID-19 може стати не усунення працівника від роботи у випадку, якщо він є збудником захворювання або за не виконання вимог заходів щодо захисту населення від інфекційних хвороб (наприклад карантину).

В майбутньому додатковими підставами можуть стати не виконання підприємствами обмежень щодо імпорту/експорту товарів, які можуть переносити збудників захворювання або не виконання підприємствами рішень органів місцевого самоврядування, в межах їх компетенції, щодо встановлення обмежувальних заходів.

Зверніть увагу, що вченими вже встановлено можливість зберігання вірусу на металевих предметах та пластику протягом 1—3 діб, а тому можуть бути встановлені вимоги щодо дезінфекції виробів з таких матеріалів або обмеження щодо їх переміщення.

Як довести порушення правил карантину?

В нинішніх умовах кожна людина повинна знати, що її дії щонайменше можуть спричини поширення захворювання COVID-19.

Докази:

протоколи допитів робітників підприємства з інформацією про звернення до роботодавця з проханням надання відпустки або усунення від роботи;

табелі обліку робочого часу працівників;

посадові інструкції керівника підприємства, іншої відповідальної особи;

протоколи тимчасових доступів до медичної документації, в якій зазначено про наявність COVID-19 у працівника;

документи на підтвердження отримання особою рішень контролюючих органів;

акти санітарних перевірок;

висновки судово-медичної експертизи;

митні декларації тощо.

Разом із тим, працівники правоохоронних органів повинні довести, що власник підприємства або його керівник, інша відповідальна особа були обізнані про можливість поширення COVID-19 внаслідок їх дій, бездіяльності (тобто першочергово знати про наявність джерела небезпеки — СOVID-19 на підприємстві) або довести причинно-наслідковий зв’язок між діями та наслідком — збільшенням кількості хворих.

Оскільки вироків щодо зазначеного діяння з матеріальним складом наразі в Україні не має (сподіваємось, і не буде підстав для них) не можливо взагалі стверджувати, що є можливість доведення причинно-наслідкового зв’язку захворювання COVID-19 шляхом експертного дослідження.

Диспозиція ст.325 КК дає широке коло для маніпуляцій та фабрикуванні доказів органам досудового розслідування на фоні масової істерії та корисливих мотивів деяких працівників. Тому своєчасне залучення представника, а тим більш захисника є запорукою дотримання законних прав та інтересів і роботодавців.

Разом з тим, слід знову згадати те, що не знання законів (а в нашому випадку й підзаконних нормативно-правових актів щодо встановлення епідеміологічних правил та рішень ОМС) не звільняє від відповідальності за їх не дотримання.

Тому здоров’я нам всім та дотримання принципів законності та верховенства права!