В оппозиции к бизнесу

Чем обернутся меры по противодействию коронавирусу для бизнеса и кто за это заплатит

Государство обещало спасти бизнес, введя налоговые каникулы. В то же время, если внимательно прочитать законы, принятые на внеочередной сессии, то окажется что спасательный круг парламентарии бросили сами себе.

Послати всіх на карантин

17 березня парламент підтримав 4 законопроекти (№№3219, 3220, 2538 та 2539) щодо боротьби з поширенням COVID-19, які наступного дня підписав Президент. Утім, думки в суспільстві щодо запроваджених заходів розходяться. Так, одні експерти вважають заходи недостатніми, інші ж запевняють, що парламент намагається поєднати «танці з похороном економіки».

Єдине, що достеменно відомо: світова пандемія змусила все людство вдатися до безпрецедентних заходів, але в різних країн вони різняться. Більшість запроваджує спеціальні режими для бізнесу та власних громадян. Окрім запровадження карантину та закриття кордонів, держави намагаються зменшити втрати для бізнесу, запровадивши податкові канікули.

Український Уряд винятком не став і теж запропонував своє бачення економічного порятунку. Головним меседжем стало запровадження податкових канікул для бізнесу. Крім того, усіх відправили на карантин, обмеживши не лише перевезення, а й роботу величезної кількості приватних закладів.

То кого ж насправді рятували народні обранці?

Поцілувати двері в замкову щілину

Зміни до Податкового кодексу передбачають скасування штрафів і нарахування пені майже за всі податкові правопорушення. Тож, запровадивши на початку року драконівські санкції та створивши передумови для максимального утискання бізнесу, в умовах карантину держава відмовляється на певний час витрушувати кишені платників податків. Однак ці зміни не поширюватимуться на виробників спирту, тютюну, пального та інших підакцизних товарів. Також у немилість потрапили платники ПДВ та загальнодержавного податку за користування надрами.

На перший погляд, ці зміни повинні спростити життя підприємцям, особливо приємними виглядають слова щодо запровадження тимчасового мораторію на перевірки з 18 березня до 31 травня. Розпочаті перевірки мають зупинити, а планові — перенести. Утім, чи є це адекватним заходом? В умовах тотального карантину, навіть якби перевіряльники завітали до підприємства, єдине, що їм удалося б зробити, — це поцілувати двері в замкову щілину. Звісно, через те, що вони виявилися б замкненими. Строки давності для нарахування штрафів також зупиняються на період мораторію.

Подовжено строки для подання річної декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік — до 1.07.2020, а строки сплати податку на доходи фізичних осіб — до 1.10.2020. Але ж левова частина пересічних українців таких декларацій не заповнює. Суб’єктами декларування є або державні службовці, або ті, на кого поширюється дія антикорупційного законодавства. Тож фактично парламентарі передусім ужили заходів для самозбереження.

Недаремна децентралізація

На період із 1.03.2020 до 30.04.2020 не нараховуватиметься та не сплачуватиметься земельний податок. Те саме стосується й орендної плати за ділянки державної та комунальної власності. Це — справжнє полегшення. Утім, гроші від земельного податку, орендної плати за землю та нерухомість наповнювали місцеві бюджети.

Нині, зважаючи на запроваджену децентралізацію, основні видатки на протиепідемічні заходи лягають на плечі місцевих громад. При цьому від податків звільняють надприбутковий бізнес, який продовжує працювати. Міста, селища, села, об’єднані територіальні громади, що сьогодні виділяють сотні мільйонів гривень на боротьбу з пандемією (підвищені зарплати медикам, закупівля ліків, масок, тестів, обладнання), завтра банально не матимуть на це ресурсів.

Так, за попередніми розрахунками фахівців, втрати місцевих бюджетів сягнуть щонайменше 6,3 млрд грн. З урахуванням уже запроваджених Кабінетом Міністрів карантинних заходів утрати місцевих бюджетів можуть перевершити 15,6 млрд, або 5,3% річних надходжень (без офіційних трансфертів).

Також місцеві бюджети недоотримають чимало коштів з об’єктивних причин: від туристичного збору — через відсутність мандрівників, єдиного податку — через заморожування ділової активності та тимчасового закриття підприємств, найбільша питома вага яких припадає на представників малого та середнього бізнесу.

Водночас зменшення видатків на охорону здоров’я, зокрема на надання первинної, вторинної, третинної медичної допомоги, становитиме понад 25 млрд грн.

Може, звільнення від податку на нерухомість полегшить життя пересічного українця? Але ж його сплачують ті, хто має маєточки площею більше ніж 150 м². Тож видається, що перш за все парламентарі захистили від кризи себе.

Батіг і фарс-мажор

Тож чи стане легше жити українському бізнесу? На підприємства лягає тягар оплати вимушених відпусток. Крім того, хоча перевірки проводити заборонено, хтось, напевно Національна гвардія, контролюватиме дотримання підприємствами протиепідемічних заходів. Тож про батіг законотворці не забули. Так, додатково запровадили не тільки адміністративну, а й кримінальну відповідальність.

Тож стає очевидним, що насамперед від карантину та протиепідемічних заходів постраждає малий і середній бізнес. Крім того, у зоні ризику опиняться ті, хто мав торгові відносини з Китаєм. Натомість відповідно до роз’яснень, даних Торгово-промисловою палатою, вона не має повноважень у загальному порядку визнавати карантин і спалах коронавірусу форс-мажором. Це означає, що ТПП не має повноважень для звільнення сторін від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов’язань за договором на території України. Визнати обставини форс-мажором на загальнодержавному рівні може лише влада, що частково було зроблено.

Засвідчення форс-мажору у зв’язку з уведенням карантину існує. Проте необхідно розуміти, чи призвела така обставина до унеможливлення виконання конкретних зобов’язань, на які посилатиметься сторона, котра порушує умови договору. Тож, доки влада перебуває в опозиції як до платників податку, так і до бізнесу, наш порятунок, як завжди, — у власних руках.

Фактично вжиті парламентом заходи є не чим іншим, як фарсом, який спрацює лише для мажорів, кишені котрих можуть трошки схуднути без державної підтримки. Іншим залишається й надалі бути креативними та сподіватися на краще.

 

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Елеонора САЛОВА,
адвокат, старший юрист ЮФ ADER HABER

— Основні зміни в частині відповідальності внесені до Кодексу про адміністративні правопорушення. Він доповнюється ст.44³ «Порушення правил щодо карантину людей». Склад правопорушення полягає в порушенні правил санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм щодо боротьби з інфекційними захворюваннями. Санкції: для фізичних осіб — штраф від 17000 до 34000 грн.; посадових — від 34000 до 170000 грн.

Посилена санкція ст.325 Кримінального кодексу («Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням»). Штраф становитиме від 17000 до 51000 грн. (замість 1700). Крім того, додається покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 3 років.

Кримінальна відповідальність за ст.325 КК також наставатиме за порушення встановлених правил і норм, якщо такі дії спричинили або могли спричинити поширення захворювань. Найнебезпечніше в цій статті — наявність у диспозиції оціночного судження, що дії особи потенційно могли призвести до поширення вірусної інфекції. Хоча зв’язок між тим, що людина підхопила інфекцію саме на вашому заході або у вашому приміщенні, довести складно, але сказати, що були створені потенційно небезпечні умови — це запросто. Наприклад, якщо буде порушена заборона на проведення масових заходів Уряду чи органів місцевої влади, які також повноважні встановлювати певні обмеження.

Андрій РЕУН,
керівник податкової практики, партнер ЮФ Evris:

— Передбачено тимчасове звільнення від нарахування, обчислення та сплати ЄСВ для ФОП (у тому числі «єдинників»), осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (адвокати, нотаріуси й інші) та членів фермерських господарств. Таке звільнення передбачене в частині сум, що підлягають сплаті вищевказаними особами за себе за періоди з 1 до 31 березня та з 1 до 30 квітня 2020 р. Тобто, якщо такі особи мають найманих працівників, ЄСВ за них необхідно сплачувати. Водночас штрафні санкції за деякі порушення щодо сплати такого ЄСВ у періоди з 1 до 31 березня та з 1 до 30 квітня застосовуватися не будуть. Також протягом цих періодів платникам єдиного внеску не нараховуватиметься пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню. Разом з тим зазначені особи можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату ЄСВ за ці періоди.

У багатьох платників податків виникає запитання: тимчасове звільнення є податковими канікулами чи все ж відстрочкою для сплати ЄСВ? На мій погляд, таке звільнення слід розглядати саме як податкові канікули для ФОП, «незалежників» та членів фермерських господарств відносно ЄСВ за себе, оскільки в іншому випадку сенс запроваджувати таке звільнення відсутній та доцільно було б тоді вести мову саме про відстрочення сплати ЄСВ, а не тимчасове звільнення.

Чи є достатніми запроваджені заходи для підтримки населення та бізнесу в цей період? Очевидно, що населення та бізнес хотіли б мати більше пільг, оскільки несуть істотні збитки протягом періоду «простою». Саме тому максимальне зниження податкового навантаження в період неможливості або значного ускладнення ведення діяльності є необхідним для того, щоб деякі підприємці змогли відновити свій фінансовий стан після завершення карантину.

З огляду на те що бізнес несе такі збитки, імовірно, надходження до бюджету від податку на прибуток підприємств у 2020-му будуть меншими, ніж у попередні роки. Який період часу потрібен для того, щоб бізнес відновився від наслідків обмеження діяльності — наразі визначити неможливо. Це питання є індивідуальним для кожного конкретного підприємства та впливу на нього обмежень, запроваджених у зв’язку з установленням карантину. Разом з тим убачається, що сьогодні саме час для запровадження податку на виведений капітал, коли прибутки оподатковуватимуть лише в разі їх виведення з бізнесу.