Манипулирование ценой

В результате формирования завышенных показателей биржевых индексов не отображается реальное состояние экономики, свидетельствующей о нарушении интересов государства. Такое заключение сделал ВС в постановлении №826/16558/15, текст которого печатает «Закон и Бизнес».

Верховний Суд

Іменем України

Постанова

12 грудня 2019 року м.Київ №826/16558/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача — БЕРНАЗЮКА Я.О.,
суддів: ЖЕЛЄЗНОГО І.В., СУДДІ ЧИРКІНА С.М.,

розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Фінансова компанія «Авангард» до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправним та скасування рішення за касаційною скаргою НКЦПФР на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 16.11.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2016,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2015 року ПАТ «ФК «Авангард» звернулося до ОАСК з позовом до НКЦПФР, в якому просить визнати протиправним і скасувати рішення відповідача від 30.07.2015 №1160.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення, прийняте відповідачем, є необґрунтованим та протиправним, що порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, тому підлягає скасуванню.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою ОАСК від 16.11.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2016, адміністративний позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з недоведеності відповідачем того, що обіг акцій ПАТ «ФК «Авангард» зашкодив інтересам держави та інвесторам, а також з необґрунтованості правомірності оскаржуваного рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись із постановою ОАСК від 16.11.2015 та ухвалою КААС від 27.01.2016, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, НКЦПФР звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову <…>.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у справі доказів встановлено, що рішенням НКЦПФР «Щодо зупинення торгівлі цінним паперами ПАТ «Фінансова компанія «Авангард» на будь-якій фінансовій біржі» від 30.07.2015 №1160 відповідно до п.16 ч.1 ст.8 закону «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» з метою захисту інвесторів у цінні папери та держави вирішено зупинити з 31.07.2015 торгівлю цінним паперами ПАТ «Фінансова компанія «Авангард» на будь-якій фондовій біржі на строк до 30.11.2015.

Підставами для прийняття оскаржуваного рішення та зупинення торгівлі цінним паперами ПАТ «ФК «Авангард» на будь-якій фондовій біржі є: низькі фінансово-господарські показники за 2014 рік; обсяги торгів та ціна на акції товариства не відповідають об’єктивним показникам діяльності компанії.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що НКЦПФР не доведено, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення є захист прав інвесторів та інтересів держави, оскільки відповідачем у судовому засіданні та в апеляційній скарзі наголошувалось на тому, що здійснення на фондових біржах торгів цінними паперами, які мають низькі фінансові показники, може нести ризики, зокрема, для інвесторів у цінні папери, оскільки такі цінні папери можуть бути використані при формуванні активів інститутів спільного інвестування та недержавних пенсійних фондів, що ставить під загрозу можливість виконання останніми своїх зобов’язань перед інвесторами.

Крім того, зазначає, що ризик порушення інтересів держави полягає у тому, що у зв’язку зі штучним ціноутворенням та встановленням високих котирувань на фондових біржах має місце введення інвесторів в оману, формування завищених показників біржових індексів, які таким чином не відображають реального стану економіки держави.

Також скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не дали належної правової оцінки тому, що зупинення продажу акцій на фондовій біржі є не санкцією, а запобіжним заходом, який відповідно до ст.16 закону «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» має право застосовувати НКЦПФР з метою захисту інтересів інвесторів та держави.

Від ПАТ «ФК «Авангард» заперечення на касаційну скаргу НКЦПФР не надходило, що відповідно до ч.4 ст.338 КАС не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Даючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст.341 КАС, колегія суддів зазначає таке <…>.

Повноваження НКЦПФР у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, законом «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».

Відповідно до ст.2 цього закону державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється з метою, зокрема: створення умов для ефективної мобілізації та розміщення учасниками ринку цінних паперів фінансових ресурсів з урахуванням інтересів суспільства; забезпечення рівних можливостей для доступу емітентів, інвесторів і посередників на ринок цінних паперів; гарантування прав власності на цінні папери; захисту прав учасників фондового ринку.

Згідно з положеннями ст.3 закону «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється, зокрема, у формі регулювання випуску та обігу цінних паперів, прав та обов’язків учасників ринку цінних паперів; реєстрації випусків (емісій) цінних паперів та інформації про випуск (емісію) цінних паперів.

У ч.1 ст.5 вказаного закону передбачено, що державне регулювання ринку цінних паперів здійснює НКЦПФР. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.

Основними завданнями НКЦПФР є, зокрема, захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень; встановлення наявності ознак маніпулювання на фондовому ринку (ст.7 закону «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»).

Отже, Нацкомісія є органом, що здійснює державне регулювання ринку цінних паперів, та органом, уповноваженим приймати рішення, спрямовані на захист інтересів держави та інвесторів.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові cудової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав КАС від 7.08.2019 у справі №826/2212/17.

Відповідно до п.16 ч.1 ст.8 закону «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» НКЦПФР має право зупиняти або припиняти допуск цінних паперів на фондові біржі або торгівлю ними на будь-якій фондовій біржі, зупиняти кліринг та укладення договорів купівлі-продажу цінних паперів на фондових біржах на певний термін для захисту держави, інвесторів.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що НКЦПФР наділена правом зупиняти торгівлю цінними паперами на будь-якій фондовій біржі саме для захисту держави, інвесторів. Отже, перевіряючи обґрунтованість оскарженого рішення, судами необхідно було перевірити, чи узгоджується воно з метою захисту держави, інвесторів.

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові ВС від 24.07.2018 у справі №826/27667/15, від 19.09.2019 у справі №826/23629/15.

Так, суди першої та апеляційної інстанцій, дослідивши обставини справи та давши їм правову оцінку, дійшли висновку, що відповідачем у цій справі не доведено наявності ризику порушення інтересів інвесторів та держави у спірних правовідносинах, що стало підставою для скасування оскаржуваного рішення НКЦПФР.

Колегія суддів вважає такі висновки помилковими з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено на підставі досліджених доказів, що НКЦПФР, здійснивши моніторинг фінансової звітності позивача за 2014 рік та провівши аналіз договорів, що укладались на фондовій біржі з ТОВ «ФК «Авангард», дійшла висновку, що ринкова вартість (капіталізація) позивача є штучно завищеною, а ринкова (біржова) ціна сформована технічно. При цьому відповідач наголошував, що останнє прийнято з метою захисту прав інвесторів та держави.

Зокрема, НКЦПФР під час моніторингу встановлено, що ПАТ «ФК «Авангард» є емітентом цінних паперів зі статутним капіталом 100000000,00 грн. Основними видами діяльності товариства є:

Код КВЕД — 66.12 посередництво за договорами по цінних паперах або товарах (основний).

Код КВЕД — 66.19 інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення.

За результатами проведеного аналізу річного звіту за 2014 рік НКЦПФР встановлено, що емітент має низькі фінансово-господарські показники:

станом на кінець звітного року товариство мало непогашені зобов’язання у розмірі 80000000 грн.;

розмір активів товариства становив 191657000 грн., переважна частка яких (99,97%) була сформована за рахунок дебіторської заборгованості та фінансових інвестицій.

Капіталізація за результатами торгів акціями ПАТ «ФК «Авангард» на фондових біржах становила 1735973333,33 грн., що більш ніж у 10 разів перевищує вартість чистих активів товариства та більш ніж у 15 разів — розмір виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) за рік.

За період з 1.01.2015 до 30.07.2015 на ПАТ «Східно-Європейська фондова біржа» біржовий курс акцій ПАТ «ФК «Авангард» формувався на рівні 4,34 грн. при номінальній вартості акції — 0,25 грн. При цьому об’єктивних причин для зростання ціни на акції більш ніж в 17 разів від номінальної вартості НКЦПФР не встановлено.

Таким чином, обсяги торгів та ціна на акції товариства абсолютно не відповідають об’єктивним показникам діяльності компанії та можуть бути пов’язані з ознаками маніпулювання цінами на фондовому ринку.

Слід зазначити, що здійснення на фондових біржах торгів цінними паперами, які мають низькі фінансові показники, може нести ризики, зокрема, для інвесторів у цінні папери, оскільки такі цінні папери можуть бути використані серед іншого при формуванні активів інститутів спільного інвестування недержавних пенсійних фондів та не дають можливості об’єктивно оцінити ризики інвестування коштів у цінні папери таких емітентів.

Станом на 30.07.2015 акції ПАТ «ФК «Авангард» перебували в активах 31 інституту спільного інвестування на загальну балансову вартість 83986941 грн.

Обсяг торгів на неорганізованому ринку за 2014—2015 роки становив 1823232270 грн.; клієнтами виступали інститути спільного інвестування, страхові компанії тощо.

Таким чином, оцінка активів у вигляді акцій товариства в таких установах здійснювалася за ціною, яка склалась на біржі та не відповідала об’єктивним показникам діяльності компанії.

Згідно з положеннями п.1 ч.1 ст.10-1 закону «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» маніпулюванням цінами на фондовому ринку є здійснення або намагання здійснити операції чи надання заявки на купівлю або продаж фінансових інструментів, які надають або можуть надавати уявлення щодо поставки, придбання або ціни фінансового інструменту, що не відповідають дійсності, та вчиняються одноосібно або за попередньою змовою групою осіб і призводять до встановлення інших цін, ніж ті, що існували б за відсутності таких операцій або заявок.

Отже, здійснення операцій, в тому числі купівля-продаж фінансових інструментів, зокрема цінних паперів, які дають уявлення щодо поставки, придбання або вартості цінного паперу, що не відповідає дійсності, і призводять до встановлення на ринку інших цін, ніж ті, що існували б за відсутності таких операцій, є маніпулюванням цінами на фондовому ринку.

Оскільки НКЦПФР відповідно до своїх завдань, визначених законом, встановила наявність підстав для захисту інтересів інвесторів та держави у зв’язку з наявністю у діях ПАТ «ФГ «Авангард» ознак вчинення маніпулювання на ринку цінних паперів та з метою перевірки цього факту, це є підставою для зупинення торгівлі цінними паперами на будь-якій фондовій біржі.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про недоведеність відповідачем необхідності захисту інтересів інвесторів та держави, оскільки НКЦПФР встановила на підставі наведених вище фактичних фінансових показників діяльності товариства порівняно з курсовою ціною на акції, що таке котирування є штучним, отже, має місце введення інвесторів в оману. У свою чергу, це може бути використано при формуванні активів інститутів спільного інвестування та недержавних пенсійних фондів, що ставить під загрозу можливість виконання останніми своїх зобов’язань перед інвесторами. Також внаслідок формування завищених показників біржових індексів не відображається реальний стан економіки держави, що свідчить про порушення її інтересів.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові ВС від 24.07.2018 у справі №826/27667/15.

На цій підставі колегія суддів доходить висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій допущено неправильне застосування норм матеріального права, зокрема ст.7, п.16 ч.1 ст.8, ст.10-1 закону «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», що стало наслідком надання помилкової правової оцінки встановленим у справі обставинам та прийняття рішення, яке не відповідає закону.

Відповідно до ст.351 КАС підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Суд враховує положення висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пп.32—41), в якому серед іншого звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою, і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов’язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов’язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому зазначений висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; п.89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; п.23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; п.58). Принцип, пов’язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 конвенції зобов’язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов’язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (див. рішення у справі Ruiz Torija v. Spain серія A. 303-A; п.29).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційну скаргу НКЦПФР слід задовольнити, рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати як такі, що прийняті на підставі неправильного застосування норм матеріального права, та прийняти нову постанову про відмову в адміністративному позові.

Оскільки суд касаційної інстанції приймає рішення на користь суб’єкта владних повноважень, то за відсутності документально підтверджених доказів щодо понесених суб’єктом владних повноважень витрат на залучення свідків та проведення експертиз у силу ст.139 КАС судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись стст.3, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359, п.4 «Перехідних положень» КАС, ВС

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 16.11.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2016 скасувати та прийняти нову постанову.

У задоволенні адміністративного позову ПАТ «Фінансова компанія «Авангард» відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.