Одним — флажки, другим — постные пирожки

В РСУ ломали копья вокруг нагрудного символа, а о зарплатах работников аппарата заслушали информацию

Несмотря на то, что сегодня в судебной системе нехватка кадров, а средств на зарплату катастрофически не хватает даже оставшимся, во время очередного заседания высшего органа судейского самоуправления едва ли не дольше всего обсуждали дизайн нагрудного знака судьи.

Загальне, проте нагальне

Утім, головною темою засідання Ради суддів був прийдешній суддівський форум і всі питання, які можуть із цього випливати. Тож РСУ визначилася з низкою питань, що стосуються організації та проведення ХVІІІ з’їзду суддів, котрий, як відомо, відбудеться за місяць.

Зокрема, заслухавши інформацію голови РСУ Богдана Моніча, члени ради затвердили кількість делегатів. Цього року їх буде 278.

Відповідно до прийнятого рішення місцеві загальні суди повинні будуть обрати 149 делегатів, окружні адміністративні — 29, місцеві господарські суди — 31. Від загальних апеляційних приїдуть 32 особи, апеляційні адміністративні та господарські суди представлятимуть по 9 осіб. Новоутворений Вищий антикорупційний суд відправить 3 делегатів, а Верховний — аж 12.

Не забули цього разу про вищі спеціалізовані суди, що ліквідовуються, та Верховний Суд України, який начебто вже не ліквідовується. Від кожного зареєструють по одному делегатові.

Також рада затвердила перелік членів РСУ, які опікуватимуться підготовкою та проведенням зборів у областях. Цим же рішенням РСУ затвердила план організаційних заходів щодо підготовки та проведення з’їзду. 

Також Б.Моніч ознайомив колег із проектом положення, яке встановило би порядок і основні правила висунення кандидатів для обрання на посади членів РСУ на основі принципів професійності, публічності, політичної нейтральності та мало б рекомендаційний характер. Адже на з’їзді доведеться обирати нових членів ради.

Проте це положення не всім припало до вподоби. Зокрема, Шевченківський районний суд м.Чернівців та деякі суди Херсонської області висловили пропозицію про недоцільність прийняття такого положення, оскільки попереднього висунення кандидатів у члени РСУ не передбачено законом. А тому прийняття документа буде суперечити вимогам чинного законодавства.

Обурив суддів і той факт, що запропонованим проектом передбачено два принципово різні варіанти висунення кандидатів: до проведення з’їзду — за процедурою, передбаченою положенням, та безпосередньо на форумі — без такої. Адже висунення кандидатів на з’їзді без дотримання процедури, відповідно до вимог положення, тобто так, як передбачено в законі, є дискримінаційним щодо осіб, які були б запропоновані та висунуті з дотриманням вимог зазначеного положення.

Не підтримала проекту й частина присутніх суддів. Зокрема, член РСУ Володимир Кравчук зауважив: «Якщо вже й приймати проект, то зі значними поправками і не перед самим з’їздом. Крім того, мені нічого не заважало отримати характеристику від колективу і без цього положення і так само виступити на з’їзді суддів — представити свою програму».

Зрештою, після тривалих дискусій проект підтримали лише 9 членів РСУ, тож рішення не прийнято. Можливо, автори ідеї просто не змогли донести її прогресивність до суддівського корпусу. Хоча цілком логічно, що делегати мали б голосувати за членів РСУ, спираючись, зокрема, на думку колективу, який їх відправив на з’їзд.

Кілька мільйонів замало

Одним з питань порядку денного, яке викликало обговорення серед присутніх, був лист ДСАУ з проханням скасувати рішення РСУ від 2.03.2018, яким було затверджено графіки підключення судів до централізованого модулю автоматизованого відбору в рамках реалізації концепції Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. На думку ДСАУ, це рішення РСУ вже втратило свою актуальність.

Із самого початку, при розробці хмарної концепції електронного правосуддя, задумка полягала в тому, щоб процеси здійснювалися не на місцях, а в єдиному центрі. Це заощадило б людські та фінансові ресурси.

Графік підключення судів до модуля мав бути реалізований ще до кінця минулого року, чого не сталося. Потім ДСАУ скасувала свій же наказ «Про затвердження Концепції Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» від 2.03.2018. Заступник голови ДСАУ Людмила Гізатуліна, яка була присутня на засіданні, ситуацію не прокоментувала, повідомивши, що досконало не володіє інформацією з цього питання.

Таке прохання ДСАУ викликало невдоволення деяких членів РСУ, які заявили, що незрозуміло, на що конкретно тоді були витрачені величезні суми, виділені на створення системи, і що взагалі далі буде з ЕСІТС. У підсумку РСУ перенесла обговорення питання на наступне засідання.

Очевидно, питання, які повисли в повітрі, в тому чи іншому контексті виникнуть. І відповіді на них члени ради планують почути від очільника ДСАУ.

Символіка справедливості без державних символів

Палка дискусія розгорілася і під час обговорення нового суддівського знаку. Точніше — скасування рішення ради від 31.01.2020, яким було затверджено його зразок та технічний опис.

В.Кравчук, спираючись на висновки Українського геральдичного товариства, сказав, що на новому знаку відсутні державні символи. Дві маленькі синьо-жовті смужки на його краях можна до уваги не брати. Також він відзначив, що на знаку відсутній герб, хоча бажано, щоб він там був. Зрештою, якщо пригадати, то під час обговорення суддівського знаку в соціальній мережі у служителів Феміди виникало багато зауважень і самої колони, яка має косий зріз, що, на думку коментарів, підриватиме довіру до суду.

У свою чергу Б.Моніч, послуговуючись висновками ТОВ «Герольдмайстер», нагадав, що із двох сторін нагрудного знаку розміщено національний рослинний орнамент, на якому з кожного боку розташовані прапори України. А сама колона зображена як символ правосуддя.

Зрештою, заступник голови РСУ В.Бутенко зауважив, що це питання не нагальне, але наголосив: рішення про скасування нового зразка нагрудного знаку підтримає. Проте під час голосування пропозиція не набрала відповідної кількості голосів.

Впровадження цифрових рішень

Одним з питань, яке швидко розглянула рада, стало обрання представників до робочої групи з питань цифровізації правосуддя та суміжних правових інститутів, яка була утворена під час засідання Комітету Верховної Ради з питань правової політики. До її роботи планується долучити народних депутатів, представників Офісу Президента, ВРП, ДСАУ, експертів. До цього списку увійшла і РСУ.

Тож представниками від неї стали суддя Касаційного господарського суду Єгор Краснов, суддя Касаційного адміністративного суду Андрій Жук та суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Валерія Чорна.

Метою робочої групи буде координація між різними інституціями в впровадження ЄСІТС. Також планується обговорення стратегії впровадження нових цифрових рішень для підвищення ефективності системи правосуддя.

Ситуація критична

З питанням щодо виплати винагороди в Запорізькій області виступив суддя Мелітопольського міськрайонного суду. Ігор Бахаєв. «Днями до нашого суду надійшов лист від начальника ТУ ДСАУ, в якому вказано, що заробітна плата, яка нараховується і буде виплачена, визначена з розрахунку 5,9% від окладу секретаря судового засідання. Сьогодні люди, які працюють у нашому суді, отримали заробітну плату в сумі від 100 до 200 грн. залежно від стажу роботи», — обурився суддя.

«Критичний стан з виплатою заробітної плати сьогодні спостерігається по всій країни. У зв’язку із цим я зробив відповідні запити, які стосуються в тому числі заробітних плат за основними категоріями працівників. У січні була критична ситуація, в лютому, як повідомляла ДСАУ, вона мала покращитись», — зауважив голова РСУ.

Та додав, що у Міністерстві фінансів начебто є розуміння щодо необхідності виконання «Перехідних положень» закону про держбюджет і внесення відповідних змін до нього, щоб забезпечити всі необхідні видатки судової адміністрації на місцеві загальні та апеляційні суди. Натомість наголосив на величезній різниці між мінімальною і максимальною заробітною платою секретаря судового засідання в судах одного рівня. Причини, за словами Б.Моніча, будуть проаналізовані.

Отримання заробітної плати в сумі 100 грн. голова РСУ пояснює тим, що Мінфін не виділяє коштів, аби сплатити нарахування на зарплату. А без цього не можна виплачувати і винагороду.

Поки що керівництво Ради суддів покладає всі надії на Мінфін. Проте що робити у випадку, якщо змін до держбюджету не внесуть, — не знають. Ще вивчають. Тож поки що обмежилися тим, що заслухали інформацію та обмінялися думками, а висновки планують зробити на наступному засіданні.

А його мають провести 27 березня, майже перед самим з’їздом.

 

ПРЯМА МОВА:

Вадим БУТЕНКО,
заступник голови Ради суддів:

— Я із самого початку висловлювався проти нового знаку і нової мантії. Якщо ми порахуємо весь той час, протягом якого обговорювали ці питання, то, повірте, він набагато більший, ніж був витрачений на вирішення набагато важливіших проблем.

Наприклад, зараз у нас секретарі, помічники суддів отримують низьку заробітну плату, відсутні кадри. А ми витратили 6000 грн. на розробку дизайну. Два роки займаємося розробленням знаків, мантій. Хіба це нагальні питання? І матимемо ситуацію, яка й наразі існує: одні — в блакитній мантії здійснюють правосуддя, інші — в чорній. З нагрудними знаками буде так само.