Закон і Бізнес


Слежка, досмотры, запросы...

Отсутствие контроля за деятельностью частных детективов может привести к нарушению ими пределов своих полномочий


№8 (1462) 29.02—06.03.2020
Юлия ДУБИНА, помощник адвоката АО «Адвокатская фирма «Олег Рачук»
7446
7446

Часть 6 ст.55 Конституции провозглашает, что каждый имеет право любыми не запрещенными законом средствами защищать свои права и свободы от нарушений и противоправных посягательств. К одним из таких средств законодатель намеревается отнести частную детективную деятельность.


Реанімування досвіду

Тому народні депутати вирішили реанімувати ідею приватної детективної діяльності в Україні, зареєструвавши законопроект «Про приватну детективну діяльність» (№3010). Сам факт внесення цього документа свідчить про усвідомлення потреби впорядкувати правовідносини у сфері правоохоронної діяльності шляхом розширення кола її суб’єктів, делегувавши певні функції приватним детективам та детективним агентствам.

У багатьох країнах (наприклад, США, Франції, Великій Британії, Німеччині, Португалії, Канаді, Японії, Італії та ін.) приватна детективна діяльність давно врегульована на законодавчому рівні. Як показує практика, залучення фахівців приватного сектору для здійснення функцій щодо захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина показує позитивні результати. Визнання та регламентація інституту приватної детективної діяльності на законодавчому рівні не тільки забезпечить законність та правопорядок у країні, а й підвищить ефективність реалізації державою її правоохоронної функції.

Необхідність прийняття проекту №3010 аргументована тим, що функціонування ринку детективних послуг покликане підвищити гарантії громадян та суб’єктів господарювання на своєчасний та високопрофесійний захист їхніх особистих та майнових прав. Також очікується, що це значно збільшить відповідальність державної правоохоронної системи, сприятиме загальному оздоровленню криміногенної ситуації.

У багатьох країнах інститут приватної детективної діяльності тривалий час дієво функціонує та врегульований на рівні законодавства. Тому запровадження такого інституту в Україні було б дуже прогресивним явищем.

По-перше, закріплення приватної детективної діяльності на законодавчому рівні забезпечило б конституційні гарантії людини та громадянина, суб’єктів господарювання приватного права щодо захисту прав та інтересів. По-друге, легалізація приватної детективної діяльності, яка фактично вже провадиться в Україні, визнана суспільством та має попит, дасть змогу встановити форми і способи контролю за нею з боку держави для недопущення порушення суб’єктами приватної детективної діяльності охоронюваних законом прав, свобод та інтересів людини.

Послуги детектива

Вказаний проект розкриває поняття «приватна детективна діяльність», під якою розуміють незалежну професійну діяльність приватного детектива або діяльність детективного агентства щодо надання замовникам послуг з метою забезпечення захисту їхніх прав та законних інтересів на платній договірній основі в порядку, визначеному цим законом. До приватних детективних послуг законодавець відносить пошук, отримання, фіксацію, аналіз та передання інформації про осіб, об’єкти і події, що здійснюються на підставах і в порядку, передбачених цим та іншими законами.

Проектом №3010 закріплений невичерпний перелік надання послуг суб’єктом приватної детективної діяльності. Зокрема, вони зможуть надавати послуги зі збирання, фіксування та дослідження відомостей, необхідних для розгляду справ у кримінальному, цивільному, господарському, адміністративному судочинстві. Замовником цього виду послуг може бути лише сторона відповідного провадження.

Також суб’єкт приватної детективної діяльності може:

• здійснювати спостереження на відкритій місцевості, у громадських місцях та в транспорті з метою отримання необхідної інформації;

• проводити огляд та вивчення матеріалів, предметів, документів за згодою їхніх власників або законних користувачів;

• звертатися із запитами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, а також до фізичних осіб;

• проводити зовнішній та внутрішній огляд закритих для вільного доступу територій, споруд, приміщень, інших об’єктів за згодою їхніх власників або законних користувачів тощо.

Допустимість доказів

Постає питання, чи зможуть приватні детективи або детективні агентства допомогти стороні захисту в збиранні доказів для кримінального провадження? Відповідно до ч.1 ст.93 Кримінального процесуального кодексу збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим кодексом. Згідно з нормами ч.3 ст.93 КПК сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом виконання інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Отже, сторона захисту не обмежена у способах збирання доказів. Проте докази, яка вона має намір подати до суду, повинні відповідати критеріями належності та допустимості у розумінні стст.85, 86 КПК.

Для використання як доказів у кримінальному провадженні інформації, отриманої внаслідок діяльності приватного детектива, необхідно не тільки легалізувати сам інститут, а й доповнити КПК положеннями про приватну детективну діяльність, її статус, форми реалізації, повноваження, права та обов’язки, відповідальність, гарантії діяльності тощо. Крім того, в КПК необхідно закріпити, яким чином приватний детектив збиратиме докази (встановлений законом порядок), як процесуально вони передаватимуться захиснику, в який спосіб оцінюватимуться судом.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що при недопустимості одного доказу в єдиному ланцюжку доказів суд повинен вирішити питання про справедливість судового розгляду в цілому. Таким чином, законність способів отримання доказів відіграє велику роль при прийнятті справедливого рішення. Отже, збирання приватним детективом інформації, що має доказове значення, має бути врегульоване з особливою чіткістю. Адже порушення процедури може призвести до визнання доказів недопустимими під час судового провадження.

Повага до приватності

Відповідно до ч.1 ст.32 Конституції ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Основним Законом. Ця норма кореспондується з положеннями ст.12 Загальної декларації прав людини та ст.17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Крім того, §.1 ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплює, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

У рішенні від 20.01.2012 №2-рп/12 Конституційний Суд, даючи роз’яснення щодо чч.1, 2 ст.32 Основного Закону, визначив, яка інформація про фізичну особу та членів її сім’ї є конфіденційною і може бути поширена тільки за їх згодою, крім випадків, установлених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Отже, інформація про особисте та сімейне життя особи (персональні дані про неї) — це будь-які відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, а саме: національність, освіта, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, матеріальний стан, адреса, дата і місце народження, місце проживання та перебування тощо, дані про особисті майнові та немайнові відносини цієї особи з іншими особами, зокрема членами сім’ї, а також відомості про події та явища, що відбувалися або відбуваються у побутовому, інтимному, товариському, професійному, діловому та інших сферах життя особи, за винятком даних стосовно виконання повноважень особою, яка займає посаду, пов’язану зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування.

Якщо поверхово проаналізувати проект №3010, можна дійти висновку, що повноваження приватних детективів окреслені чітко, дотримання прав і свобод людини гарантується. Наприклад, проведення:

• огляду та вивчення матеріалів, предметів, документів; усних опитувань осіб;

• зовнішніх та внутрішніх оглядів закритих для вільного доступу територій, споруд, приміщень, інших об’єктів — відбуватиметься виключно за попередньою згодою їхніх власників або законних користувачів.

Проте не роз’яснено, яким чином оформлятиметься факт такої згоди, вивчення приватним детективом матеріалів, предметів, документів, як фіксуватиметься опитування осіб.

Незакріплення порядку отримання згоди власника або законного користувача на проведення огляду, опитування, вивчення матеріалів, документів, предметів тощо може призвести до зловживання приватними детективами своїми правами. Адже факт отримання усної згоди жодним чином не підтверджуватиметься і не контролюватиметься з боку правоохоронних та судових органів. Відсутність контролю за діяльністю приватних детективів щодо збирання інформації може призвести до недотримання ними меж своїх повноважень, що спричинить порушення конституційних прав і свобод людини.

На засадах верховенства права

Отже, унормування приватної детективної діяльності є необхідним для України. Бо сьогодні приватні детективи працюють виключно як суб’єкти підприємницької діяльності. Проте законодавцю передусім треба пам’ятати, що закріплення статусу приватних детективів, організаційно-правових форм їхньої діяльності, прав, обов’язків, повноважень має відповідати засаді верховенства права та конституційним гарантіям невтручання у приватне життя особи.

Тому проект №3010 має бути доопрацьований, зокрема, з урахуванням досвіду країн ЄС та США (наприклад, шляхом включення положень про порядок взаємодії приватних детективів з правоохоронними органами та стороною захисту, правовий статус отримуваної детективом інформації). Однак запровадження на законодавчому рівні інституту приватної детективної діяльності є величезним кроком до формування в Україні цивілізованого ринку цього виду послуг у рамках правового поля.