Казацко-кулацкая страна

Господдержка аграриев: пока большие производители получают все, малые постепенно вымываются с рынка

Правительство репрезентировало свою программу государственной поддержки агропроизводителей. А эксперты утверждают, что концепция позволяет распилить 4,24 млрд грн., прикрываясь открытием рынка земли.

Доплатити, щоб працювали

Крокуючи в напрямку до європейського співтовариства, українці раптом обігнали більшість держав Старого світу. Так, порівняно із сусідньою Польщею вартість продуктів харчування в Україні більша майже втричі. Усвідомлюючи важливість медійної політики, представники Кабінету Міністрів зібрали найбільших агровиробників для обговорення нагальних питань — кому та скільки державної підтримки дістанеться в цьому році.

Натомість урядова програма була розкритикована присутніми на засіданні Комітету Верховної Ради з питань аграрної та митної політики науковцями. Адже, на їхню думку, державна підтримка, якої так чекають аграрії, виявляється не чим іншим, як розтринькуванням коштів платників податків.

Як зазначив професор Київської школи економіки Олег Нів’євський, сучасна підтримка аграріїв є марнотратством, адже субсидії — не єдина підтримка, яка існує для виробників сільгосппродукції. Крім цього, наявна також і податкова підтримка, і різні види непрямої допомоги. Водночас, на думку професора, це жодним чином не розвиває ринок та не збільшує інвестицій. Адже гроші, які виділяли на купівлю сільгосптехніки або насіння, усе рівно були б витрачені виробниками, тож, оцінюючи ці «інвестиції» з погляду платників податків, можемо сказати: жодного позитиву.

Як зазначив О.Нів’євський, якщо порівняти рівень субсидій та підтримки, яку отримують аграрії, з податковим навантаженням, то виявляється, що держава доплачує за виробництво продуктів харчування. Водночас вагомий тягар фактично покладено на споживачів такої продукції. Так, у 2018 році Уряд профінансував 24 програми підтримки агросектору. Звичайно, грошей вистачило не всім, але, на думку професора, заплутана система отримання коштів від держави створює величезні корупційні ризики.

Тож, доки великі агровиробники отримують усе, малі — поступово вимиваються з ринку, опиняючись за межею бідності. Вирівнювати ситуацію потрібно рішучими змінами. Ідеться про запровадження дешевих кредитів і можливості отримання дотацій для будь-якого виробника. Зокрема, представники наукової спільноти наголошують на необхідності скасування всіх програм і створення адекватних умов для ведення бізнесу, які би просто дозволили підприємцям ризикувати та розвиватись.

Процвітання по експоненті

Питання державної підтримки для агровиробників є дуже важливим з огляду на перспективу відкриття ринку сільськогосподарської землі. Адже, на думку експертів, не так важко запустити ринок, як потім контролювати обіг земель і процеси, які відбуватимуться в державі. Головною проблемою експерти називають відсутність державної концепції щодо розвитку агросектору. Водночас чи це дійсно так?

Відповідно до програми, представленої заступником міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарасом Висоцьким, найбільші дотації підуть на здешевлення кредитної ставки. У 2020 році на такі цілі планують виділити майже 1,2 млрд грн. Перш за все це робиться як альтернатива для фермерів, котрі не мають коштів на купівлю земель. Проте, на думку експертів, шансів, що селяни побачать ці гроші, дуже мало. Адже вони здебільшого не мають ані прозорого бізнесу, ані можливості належним чином зібрати та підготувати документи. Тому, швидше за все, доступ до грошей отримає середній бізнес. А можливо, навіть великий, залежно від корпоративної структури.

Раптом з’ясувалося, що кошти, виділені на здешевшення кредитів, мають далеко не одне цільове призначення. Адже, крім купівлі земель, кредитуватимуть довгострокове будівництво, поточні капітальні інвестиції та тваринництво. Максимальна сума в одні руки становитиме 15 млн грн. для тих, хто працює у сфері тваринництва та 5 млн — для придбання землі.

Дивні незбіги

Представляючи програму державної підтримки, Т.Висоцькій неодноразово наголошував на прозорості, яка убезпечить ринок від зловживань. Однак, аналізуючи програму, бачимо, що, крім грошей для здешевлення кредитів у сфері тваринництва, є ще й окремий потік коштів для «розпилювання». Кабмін у 2020 році фінансуватиме племенні ресурси, тваринницькі об’єкти та бджолярство.

Для пересічного громадянина це, найпевніше, перетвориться на зростання цін у магазинах. Адже отримані від держави кошти треба освоїти, та ще й так, щоб прибутки не дуже перевищували витрати. Тож, маючи гарного фахівця з податкового права, розмивання податкової бази стає не таким вже й недосяжним.

У свою чергу українські бджоли працюватимуть на експорт ще активніше, ніж раніше. Протягом минулого року бджолярі заробили для державного бюджету більше ніж $1 млрд, натомість у цьому конкуренція збільшиться. Адже бджоли хворіють, мед на ринку фальсифікують. Представники профільних асоціацій пропонують боротись із цим шляхом створення фільтрів. Найкращим, на їхню думку, є застосування прямої заборони отримувати дотації будь-яким пасічникам, окрім тих, які є членами асоціацій. Утім, це більше схоже на намагання поділити заплановані, але ще не виділені з бюджету кошти.

Ще мільярд гривень буде витрачено на допомогу в оновленні сільгосптехніки. Більша частина грошей піде на погашення боргів 2019 року. Крім цього, підтримку дістануть молоді фермери та сільськогосподарські кооперативи. До 50 млн грн. можуть отримати особи, які докладають зусиль до розвитку ягідництва, хмелярства та садівництва.

Куркульське щастя

Розкритикувала пропозиції Уряду й Рахункова палата, представник якої наголосив на необхідності провести тотальний аудит. Нині достеменно відомо про велику кількість махінацій у сфері отримання державної підтримки. Такі порушення вже розслідують правоохоронці. Утім, зважаючи на перманентну реформу правоохоронних органів, навряд чи крадії бюджетних коштів дійдуть до лави підсудних.

Понад 3 год. парламентарі слухали аргументи проти державної підтримки та за неї. Великі виробники наводили сумну статистику, що вітчизняні фермери не є конкурентоспроможними у світі. Головна біда — велике податкове навантаження. Малі підприємці та фермери скаржилися на неможливість прогнозованого розвитку бізнесу та просили трохи земель в оренду. Крім того, в Україні наявна проблема з пасовищами. Тож вівці набирають вагу на землях природного заповідного фонду та в чагарниках.

Водночас битва за гроші завершилася нічим. Адже програму Уряду врешті-решт підтримали, але докорінних змін очікувати не варто. Складно не погодитися зі слушним зауваженням, що основа будь-якої держави — середній клас. А він у нас майже зник. Тож чи перетвориться український фермер на заможного куркуля, який вміє боронити землю та вести власне господарство до прибутків, — непросте запитання. Навіть незважаючи на те, що це одна із заповітних мрій міністра. Принаймні на неї чи то на підтримку фермерства вже запланували витратити 4,24 млрд грн.