Закон і Бізнес


Зарегистрировать нельзя отказать

Актуальные вопросы блокировки налоговых накладных: будет ли легче бизнесу?


З 1 лютого зупиняти реєстрацію накладних можна лише за новими критеріями ризикованості.

№7 (1461) 22.02—28.02.2020
39231

Одними из самых громких налоговых споров в 2019 году стали дела о приостановлении регистрации налоговых накладных. В суде оспаривали не только решение о приостановлении регистрации, но и сами критерии рискованности операций. Чем такие споры закончились?


Щодо критеріїв ризикованості ДФС

Ще 2.04.2019 Верховний Суд у рішенні у справі №822/1878/18 зазначив, що акти, які затверджують критерії ризикованості операцій, мають на меті встановити норми, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян. Отже, такі документи підлягають обов’язковій реєстрації в порядку, визначеному в законодавстві. Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами в розумінні ст.117 Конституції, а тому не є джерелом права відповідно до ст.7 Кодексу адміністративного судочинства.

Урахувавши суперечливість нормативного регулювання, а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, ВС погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності зупинення реєстрації податкової накладної на підставі критеріїв ризикованості, визначених виключно в листі Державної фіскальної служби від 21.03.2018 №959/99-99-07-18, та протиправності рішення податкового органу про відмову в її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, ще у квітні суд указав на те, що критерії ризикованості не можуть бути просто затверджені листом ДФС. Аналогічні висновки можна зустріти майже в кожному рішенні щодо скасування рішення комісії контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних.

26.04.2019 про це також прямо було зазначено в рішенні Окружного адміністративного суду м.Києва у справі №640/1240/19. Суд наголосив, що критерії ризикованості платника податку не були зареєстровані в Міністерстві юстиції, а тому вважаються такими, що не набрали чинності й не можуть застосовуватися. Як наслідок, суд зобов’язав ДФС відкликати лист «Критерії ризикованості платника податків» від 5.11.2018 №4065/99-99-07-05-04-18 як такий, що не підлягає виконанню.

З незрозумілих підстав апеляційний суд постановою від 11.12.2019 скасував це рішення, зазначивши, що лист ДФС від 5.11.2018 №4065/99-99-07-05-04-18 жодним чином не здійснює безпосереднього впливу на діяльність суб’єктів господарювання. Він тільки визначає критерії ризикованості платника та критерії ризикованості операцій, є внутрішнім документом для працівників ДФС, а не регуляторним актом.

З такими висновками апеляційного суду складно погодитись. Адже від того, які саме критерії ризикованості діятимуть, безпосередньо залежить можливість платників здійснити реєстрацію податкових накладних та, як наслідок, виконати свої законодавчі обов’язки та зобов’язання перед контрагентами. Тому критерії ризикованості в жодному разі не можуть бути внутрішнім документом ДФС і мають бути передбачуваними для платників. Крім того, дана позиція суперечить висловленій раніше позиції ВС. Тому сподіватимемося, що в цій справі буде подано касаційну скаргу.

8.08.2019 ДФС оприлюднила нові критерії ризикованості, затверджені листами від 7.08.2019 №№1962/99-99-29-01-01 та 1963/99-99-29-01-01, які фактично діяли до 1.02.2020. А отже, незважаючи на рішення апеляційного суду, при оскарженні рішень податкової про відмову в реєстрації податкових накладних на підставі цих критеріїв платники можуть упевнено посилатися на висновки ВС як на одну з підстав для скасування цих рішень.

Разом з тим численні рішення судів та інша доволі резонансна справа все ж таки підштовхнули Уряд, Міністерство фінансів та ДФС переглянути порядок визначення критеріїв ризикованості.

Щодо постанови КМ №117

Недавно серед платників розлетілася радісна новина: 10.12.2019 апеляційний суд залишив без змін рішення ОАСК від 5.06.2019 у справі №826/12108/18, яким скасовано окремі положення Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 21.02.2018 №117.

Ідеться про визнання протиправними й нечинними:

• п.10 порядку, яким установлений спосіб визначення, затвердження та оприлюднення ДФС критеріїв ризикованості платника, критеріїв ризикованості операцій, переліку показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника;

• п.20, яким визначено, що комісії контролюючих органів приймають рішення про реєстрацію податкових накладних, відмову в їх реєстрації;

• п.21, яким визначено, що підставами для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних є: ненадання платником письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної в них; ненадання копій документів відповідно до порядку; надання копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Скасовуючи зазначені пункти порядку, суд зробив такі висновки.

Уряд при прийнятті спірної постанови порушив принцип передбачуваності, адже її проект не було включено до плану підготовки проектів регуляторних актів Кабміну на 2017 рік, що є порушенням норм стст.4, 7, 19 закону «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

З аналізу постанови вбачається, що її положеннями не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних, або підстав для зупинення їх реєстрації, як передбачено в п.201.16 Податкового кодексу.

Оскільки відсутній порядок, визначений Мінфіном, яким би врегульовувалося питання відмови в реєстрації податкових накладних, то прийняття комісіями рішень про відмову в їх реєстрації на підставі пп.20, 21 порядку є протиправним, унаслідок чого ці пункти підлягають визнанню протиправними та нечинними.

Фактично прийняття зазначених рішень означало, що вся робота системи блокування податкових накладних мала бути зупинена, поки саме Уряд не затвердить відповідних критеріїв ризикованості, а Мінфін не врегулює питання відмови в їх реєстрації. Однак уже 16.12.2019 ВС відкрив касаційне провадження в цій справі та зупинив дію рішення адміністративного суду та постанови суду апеляційної інстанції. Отже, наразі система блокування податкових накладних продовжує працювати, а податкові накладні — блокуватися. Та, сподіваємося, спір буде остаточно вирішено вже найближчим часом, адже розгляд даної справи призначено на 18.02.2020.

Загалом практика зупинення виконання рішення суду в разі касаційного оскарження такого рішення в адміністративних спорах не є поширеною. У цьому ж випадку ВС дійшов висновку, що зупинення всього механізму блокування податкових накладних до моменту вирішення справи в касаційній інстанції буде недоцільним.

Разом з тим рішення адмінсуду вже спричинило розроблення та прийняття нових нормативно-правових актів. І незалежно від того, яке рішення прийме ВС, його висновки зможуть братися до уваги лише у спорах, де блокування накладних мало місце до лютого 2020 року.

Останні зміни

Пункти 20, 21 порядку визнані судом протиправними та нечинними, оскільки на час вирішення спору по суті був відсутній порядок, визначений Мінфіном, яким би врегульовувалося питання відмови в реєстрації податкових накладних, необхідність існування якого прямо передбачена в п.20.2 ст.20 Податкового кодексу.

На виправлення ситуації 12.12.2019 Мінфін прийняв наказ №520, що набрав чинності 14.12.2019. Ним затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зокрема, цей порядок визначає перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено, та механізм прийняття таких рішень. Утім, його положення здебільшого дублюють старі положення постанови №117, зокрема і в частині переліку та порядку подання документів при зупиненні реєстрації накладних. Однак, на відміну від постанови №117, у цьому порядку встановлено, що рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкових накладних набирає чинності в день його прийняття, без його реєстрації в окремому реєстрі, як було передбачено постановою №117.

Разом із цим 23.01.2020 було опубліковано постанову КМ від 11.12.2019 №1165, якою затверджено новий Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Постанова №1165 набула чинності з 1.02.2020 та скасувала дію постанови №117. А тому наразі відбувається перезапуск системи блокування податкових накладних.

Новий порядок містить ряд змін (у тому числі й позитивних). Зокрема, додатками до нього затверджено критерії ризикованості платника ПДВ, перелік показників, за якими визначається його позитивна податкова історія, а також критерії ризикованості здійснення операцій. Тому вже усунута одна з підстав для скасування положень постанови №117.

Визначено порядок прийняття та скасування рішень про включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризикованості; установлено перелік документів, які необхідно подати для виключення із цього переліку; закріплено форму та порядок отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника. Що фактично є дуже важливим, адже ще недавно факт належності платника до переліку ризикових ставав не лише проблемою, а й неприємним сюрпризом.

У свою чергу вчасне отримання рішення про відповідність критеріям ризикованості платника податку (надсилається через електронний кабінет у день прийняття такого рішення) дозволить якнайшвидше подати до податкової відповідні документи та інформацію з метою його скасування. Адже зволікання може створити для платника додаткові проблеми.

Нагадаємо, що включення платника до переліку ризикових не звільняє його від обов’язку направляти на реєстрацію податкові накладні, однак є підставою для їх блокування. Іншими словами, поки платник значиться в переліку ризикових, реєстрація всіх його накладних буде зупинятися.

Визначено, що саме комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних у реєстрі в порядку, визначеному наказом Мінфіну, про який йшла мова вище. А комісія центрального рівня (при ДПС) здійснює вже розгляд скарг на рішення про відмову в їх реєстрації. Нагадаємо, що, за старим порядком, розгляд скарг здійснювала окрема комісія з розгляду скарг.

Прямо зазначено, що до ознак, за якими відбуватиметься безумовна реєстрація податкових накладних, належить така умова: у накладній відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з ДКПП, які зазначені в таблиці даних платника податку, урахованій контролюючим органом. Нагадаємо, що в разі, коли за результатами перевірки податкових накладних визначено, що вони відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, їх реєстрація не зупиняється.

Разом із цим Окружний адміністративний суд м.Києва вже відкрив провадження в новій справі №640/24857/19 про визнання протиправним і скасування рішення Державної регуляторної служби від 9.12.2019 №506 про погодження проекту постанови №1165. Справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Її вирішення може мати вплив на чинність уже нової постанови №1165. Тож подивимось, яке рішення прийме суд.

Виконання рішень про реєстрацію ПН

Усе ще актуальною залишається проблема виконання рішень суду про реєстрацію податкових накладних.

Раніше в постанові №117 було прямо передбачено автоматичне виконання рішень суду про реєстрацію податкових накладних: вони мають бути зареєстровані в день набрання таким рішенням законної сили. Однак нова постанова №1165 такої норми не містить. Та й на практиці, на жаль, усе не так.

Податкова служба пояснює це тим, що не має змоги відстежувати набрання чинності всіма рішеннями суду, оскільки якоїсь автоматизованої системи поки що не існує. Справді, сьогодні самі платники змушені відстежувати рішення суду, адже більшість справ про блокування податкових накладних розглядається у спрощеному провадженні без виклику сторін.

При цьому п.19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМ від 29.12.2010 №1246, установлено, що податкові накладні, реєстрацію яких зупинено, реєструються в день набрання рішенням суду законної сили (у разі його надходження до ДФС). Служба також рекомендувала платникам у разі розблокування податкових накладних за рішенням суду звертатися з письмовою заявою до неї.

Тобто, аби рішення суду було виконано, потрібно подбати про те, щоб податківці його одержали:

• звернутися до суду для отримання засвідченої копії рішення з відміткою про набрання ним чинності;

• подати заяву до ДФС із цією засвідченою копією та вимогою про виконання рішення;

• контролювати одержання та розгляд поданої заяви.

Багато з тих, хто стикався із цією проблемою, можуть сказати, що подання такої заяви не допомагає. Дієвими заходами можуть стати:

• повторне звернення до служби з такою заявою, звернення до керівника ДФС;

• звернення зі скаргою до Ради бізнес-омбудсмена;

• звернення до державної виконавчої служби;

• подання клопотання до суду про встановлення контролю за виконанням рішення (заяву необхідно подати до винесення рішення).

Зрозуміло, що подання заяв і скарг може зайняти певний час та вимагати додаткових зусиль, але зазвичай після подання кількох заяв податкові накладні таки реєструють.

Додатково слід звернути увагу на те, що в п.20 порядку ведення реєстру установлено, що в разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію податкових накладних, яке набрало законної сили, такі накладні реєструються після проведення перевірок, визначених у п.12 цього порядку (крім абз.10). Це фактично означає, що податкова накладна повторно перевірятиметься на відповідність усім вимогам ПК, у тому числі — на наявність відповідного реєстраційного ліміту. Тож, аби знову не дістати відмови, до того, як наполегливо добиватися виконання рішення суду, потрібно ще раз пересвідчитися, що немає інших підстав для неприйняття податкових накладних.