Закон і Бізнес


За честь матери


№4 (1458) 01.02—07.02.2020
23839

Обращаться с заявлением о продолжении производства с целью реабилитации умершего имеют право его близкие родственники. Такое заключение сделал ВС в постановлении №204/6034/16-к, текст которого печатает «Закон и Бизнес».


Верховний Суд

Іменем України

Постанова

20 листопада 2019 року                               м.Київ                               №204/6034/16-к

Верховний Суд колегією суддів третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючої — ВУС С.М.,
суддів: ЄРЕМЕЙЧУКА С.В., ЧИСТИКА А.О. —

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Особи 1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 17.05.2019.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені обставини

Ухвалою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 6.03.2017 кримінальне провадження за №12014040680001969, унесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.07.2016, за обвинуваченням Особи 2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст.190, ч.3 ст.358 Кримінального кодексу, закрито у зв’язку зі смертю обвинуваченої.

Оскаржуваною ухвалою ДнАС від 17.05.2019 апеляційну скаргу Особи 1 на ухвалу Красногвардійського райсуду від 6.03.2017 повернуто на підставі п.2 ч.3 ст.399 КПК, оскільки Особа 1 є особою, яка не має права подавати апеляційну скаргу у вищевказаному провадженні.

Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі Особа 1 зазначає, що апеляційний суд порушив вимоги кримінального процесуального закону та безпідставно повернув її апеляційну скаргу, яка була подана на підставі п.5 ч.1 ст.284 КПК з мотиву необхідності продовження судового провадження в суді першої інстанції для реабілітації її померлої матері Особи 2 у пред’явленому їй обвинуваченні. Просить ухвалу ДАС від 17.05.2019 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор Гошовська Ю.М. не заперечувала проти задоволення касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав <…>.

Мотиви Суду

Відповідно до ч.6 ст.9 КПК у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені в ч.1 ст.7 цього кодексу.

У ст.7 КПК передбачено загальні засади кримінального провадження, до яких, зокрема, належать: верховенство права; законність, рівність перед законом і судом; презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини; забезпечення права на захист; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Доступ до правосуддя є одним з основоположних принципів верховенства права, гарантованим Конституцією та законами України (ч.2 ст.55, п. 8 ч.2 ст.129 Конституції, ст.7, ч.6 ст.9, ст.24 КПК).

Крім того, забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (п.8 ч.3 ст.129 Конституції, ст.14 закону «Про судоустрій і статус суддів» від 2.06.2016 №1402-VIII). Згадані правові норми конкретизовано в пп.1, 2, 17 ст.7 КПК, де сказано, що зміст та форма кримінального провадження повинні узгоджуватись із загальними засадами кримінального провадження і, зокрема, із забезпеченням права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Суд наголошує, що відповідно до ст.24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому зазначеним кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

Механізм реалізації кримінально-процесуальних гарантій є, по суті, всією системою кримінально-процесуальних норм, які спрямовують кримінальне провадження на досягнення його завдань. Такими завданнями є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження та застосування належної правової процедури до кожного учасника кримінального провадження.

Згідно з п.5 ч.1 ст.284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого. Якщо зазначену обставину виявлено під час судового провадження, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження (абз.2 ч.7 ст.284 цього кодексу). Зокрема, за п.2 ч.3 ст.314 КПК у випадку встановлення означеної підстави в підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження. Відповідно до ч.10 ст.284 кодексу ухвала суду про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку. Згідно з приписом п.10 ч.1 ст.393 КПК апеляційну скаргу мають право подати також інші особи (крім зазначених у пп.1—92 ч.1 цієї статті) у випадках, передбачених цим кодексом.

У правовій науці та правозастосовній практиці під реабілітацією особи розуміється її виправдання або закриття кримінального провадження з реабілітуючих підстав.

Системний аналіз вищенаведених положень свідчить, що кримінальний процесуальний закон не містить прямої вказівки на те, хто може вимагати продовження провадження з метою реабілітації померлої особи та наділений правом оскаржити в апеляційному порядку ухвалу суду про закриття кримінального провадження у зв’язку зі смертю підозрюваного, обвинуваченого. У ст.525 КПК визначено, що близьким родичам обвинуваченого, який помер, надається право подавати заяву про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження, якщо це необхідно для його реабілітації. Видається, що звертатись із заявою про продовження провадження з метою реабілітації померлого також мають право його близькі родичі.

Однак судом апеляційної інстанції детально не перевірено та не дано належної оцінки тому, що Особа 1 може бути суб’єктом апеляційного оскарження ухвали місцевого суду про закриття кримінального провадження стосовно Особи 2 у зв’язку з її смертю, оскільки відповідно до положень п.1 ч.1 ст.3 КПК є близькою родичкою (дочкою) померлої та подала апеляційну скаргу з метою реабілітації останньої. Про формалізм апеляційного суду при постановленні ухвали про повернення апеляційної скарги Особи 1 свідчить також і те, що в її мотивувальній частині йдеться про оскаржуваний вирок, тоді як предметом апеляційного оскарження є ухвала місцевого суду про закриття кримінального провадження.

Таким чином, суд апеляційної інстанції істотно порушив кримінальний процесуальний закон.

На підставі викладеного, керуючись стст.433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала ДАС від 17.05.2019 — скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, за результатами якого, урахувавши вищенаведене, апеляційному суду належить прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Із цих підстав Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Особи 1 задовольнити, ухвалу ДАС від 17.05.2019 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.