Блеск и нищета справедливости

Власть не хочет платить адвокатам за защиту и хочет самопредставительства

С целью экономии денег органы власти пришли к выводу, что законодательство, обязывающее их платить за юридические услуги на стороне, следует изменить. Ведь в их штате достаточно специалистов, которые могут сделать все сами.

Щоб не лізли в кишеню

Комітет з питань правової політики розглянув законопроект, який пропонує доповнити процесуальні кодекси положеннями про те, що юридична особа, орган державної влади та місцевого самоврядування можуть брати участь у судовій справі через особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до трудового договору. Така можливість може бути визначена і у посадовій інструкції. Втім, ні трудовий договір, ні посадова інструкція самі по собі не породжують зобов’язань для третіх осіб. Тож підставою для представництва інтересів роботодавця буде відповідна довіреність.

Автори проект вважають, що такий нормативний акт забезпечить органи влади та місцевого самоврядування кваліфікованою юридичною допомогою та доступом до правосуддя, сприятиме кваліфікованому розв’язанню юридичних проблем і водночас зекономить бюджет. Раціонально витрачати кошти державного та місцевого бюджетів – ось основна мета закону.

Щоб підтвердити, що законотворці мають рацію і економити дійсно треба, на засідання комітету з’явився заступник міністра юстиції Євгеній Горовець. Він пояснив, що необхідність економити дійсно актуальна, адже щорічно його міністерство є учасником 10000 справ, і кожному чиновнику, який до цих справ дотичний, потрібно найняти адвоката.

Однак не всі повірили, що витрати на адвокатів заганяють міністерство у злидні. Позиція урядовця обурила одного із нардепів. Він зауважив, що треба говорити не про те, як адвокати лізуть в кишеню до держави, а про доступ до справедливості, на який посягає проект.

Одним із застережень стало також те, що він не відповідає Конституції, отже спершу слід змінити саме її, а вже потім пропонувати законодавчі новації. Адже, як відомо, хоча Конституційний Суд і дозволив ліквідувати адвокатську монополію на представництво в суді, але раніше лютого наступного року остаточні зміни в Конституцію внести неможливо.

Доопрацювання проекту

Свого часу комітет вже розглядав цю законодавчу ініціативу. Проект пройшов перше читання і його взяли за основу. Цього разу комітет розглядав документ у ході підготовки до другого читання.

За два дні до засідання, комітет АПУ з конституційного права, адміністративного права та прав людини надіслав відкрите звернення. Експерти висловили свою занепокоєність недосконалістю запропонованих норм та вважають неможливим змішування понять «самопредставництв» та «представництво» юридичної особи. На їхнє переконання, проект №2261 поширює право представника фактично на будь-яку особу, яка уповноважена діяти від імені юридичної особи на підставі певного документа, а це суперечить загальним нормам цивільного права. Не може особу представляти її співробітники на основі трудового договору. Працівник може представити інтереси юридичної особи лише на підставі довіреності, а отже — в межах відносин представництва.

При цьому нововведення так формулюють, що якщо юридична особа уповноважить когось представляти свої інтереси на основі довіреності, то все одно буде вважати це самопредставництвом, а не представництвом. Проект не містить ані вичерпного переліку осіб, ані документів, на підставі яких здійснюється самопредставництво.

Члени парламентського комітету побачили в документі й інші недоліки. Наприклад слово «тощо», яке стоїть після переліку документів, котрі можуть бути підставами для представництва. Що значить це слово, які таємниці приховує, який документ можна взяти і заявити, що саме його мали на увазі, пишучи це слово?

Попри філософські роздуми навколо коротенького слова, нардепи визнали, що проект потрібен, а дискусія щодо нього – безперспективна. Однак необхідно прописати, які документи можуть бути підставою для самопредставництва.

«Я не хочу, щоб мене били по обличчю за цей закон так, як нам дали ляпаси у Венеційській комісії за закон №1008», — запевнив нардеп Сергій Власенко. Він вважає, що законопроект слід доопрацювати.

Урешті-решт слово «тощо» прибрали та внесли ще кілька несуттєвих редакційних правок, що і дозволило проголосували за них майже повним складом.