Закон і Бізнес


Тест на банкротство

О чем и с кем договаривались арбитражные управляющие во время V форума по конкурсному праву?


№48 (1450) 07.12—13.12.2019
Ксения ТАЛАМАНЧУК
3789

Ежегодно проходит большое количество форумов, но понятно, что представители юридической среды посещают соответствующие мероприятия не только с целью повышения квалификации. Ведь те, кто практикует, хорошо умеют читать законодательство В. отсутствии креативности отечественных юристов тоже никто не может упрекнуть. Даже несмотря на то, что соответствующие мероприятия проходят регулярно, спрос на них не уменьшается.


Курс на зміни

Одним із таких цікавих заходів був V форум з конкурсного права. На ньому арбітражні керуючі разом із представниками правничої спільноти мали нагоду не лише обговорити зміни, а й знайти правильний курс. Дивитися в один бік особливо важливо, адже інститут банкрутства нещодавно зазнав докорінних змін.

Тож треба було і перші підсумки підбити, і щодо подальшої співпраці домовитися. Так, зважаючи на те, що з 21.10.2019 набрав чинності Кодекс з процедур банкрутства, судді вже отримали й перші справи. Водночас їх спіткали й перші труднощі. Не менш епохальною подією стало й утворення Саморегулівної організації арбітражних керуючих, адже із цього моменту, за сподіваннями спільноти, відбудуться грандіозні зміни в підходах до питань банкрутства, а сам ринок повинен стати істотно більшим.

Очікувані складнощі

Перша дискусійна панель була присвячена обговоренню результатів першого місяця застосування КзПБ. Так, з 21.10.2019 було порушено 39 проваджень у справах про банкрутство. 22 справи відкрили за заявою боржників, а 17 — кредиторів. Устигла відзначитись і Державна фіскальна служба, з легкої руки якої було порушено 4 провадження.

Лейтмотивом дискусії стали складнощі, які відчувають усі учасники процедури. Як стверджує суддя-спікер Касаційного господарського суду Сергій Жуков, найбільше головного болю судді мають через певну невизначеність процесуальних аспектів. Абсолютна більшість із них протягом першого місяця стосувалася недопрацьованої системи перехідних положень. Зокрема, судді першої та другої інстанцій постійно проводили консультації щодо застосування тих чи інших норм. Однак перші справді складні справи судді очікують приблизно в січні-лютому, адже до того часу справи встигнуть дійти до КГС.

Попри перестороги, запрацювала й система проведення аукціонів на Prozorro. Протягом місяця відбулось уже 100 аукціонів, з яких тільки один був успішним. Тому, хоча спробували нові можливості лише 9 арбітражних керуючих, директор ДП «Прозорро. Продажі» не вбачає в цьому проблеми. На його думку, на початку жодних проблем не буде, тож арбітражні керуючі можуть вільно долучатися до роботи із системою. «Справжні проблеми ми побачимо тоді, коли з’являться перші принципові торги», — наголосив він.

Головним результатом першої панелі стало певне заспокоєння арбітражних керуючих. Адже справи розглядаються, судді, хоч і побоюються, працюють, а кодекс дає великі можливості учасникам процедури.

Присутні пересвідчилися в можливості адекватного діалогу не лише між учасниками у справі та судом, а й між собою. Тому в покращеному стані пішли смакувати каву та пончики.

Найцікавіше, як і завжди, відбувалося в кулуарах. Адже якщо в українському правозастосуванні й були досягнення протягом останніх років, то, безперечно, головним з них є наявність діалогу між основними гравцями. Українські правники дуже добре розуміють, що відверта конфронтація — це ознака авторитарного режиму, краще всі питання вирішувати разом.

Змога відкрито обговорювати власні проблеми та знаходити компроміси, напевно, сильніше за волю європейських партнерів просуває Україну до Європи, адже саме із цього починається демократія. Тож під час перерв, за чашками смачної кави арбітражні керуючі ділилися враженнями від створення СРО та підтримували один одного, зважаючи на зміни.

З обережністю та повагою

Друга панель була присвячена вирішенню практичних питань. Їх достатньо багато. Судді виокремлюють 3 головні: відкриття та закриття провадження, ефективне застосування перехідних положень. Арбітражні керуючі вбачають, що їх набагато більше.

Головною проблемою є збирання доказів щодо безспірності вимог. Адже деякі правники дотримуються позиції щодо необхідності повернення судового рішення або ж невиконаного виконавчого провадження стосовно боржника. Інші підтримують ідею: якщо КзПБ дає альтернативні можливості, то треба їх використовувати. А судді господарської юрисдикції мають достатньо навичок і практики, щоб приймати справедливі рішення.

З обережністю ставляться правники й до строків, запроваджених КзПБ. Адже, на думку більшості, відтепер банкрутство стане менш керованим і передбачуваним. А сторони повинні адекватно зіставляти застосування власних прав із можливими ризиками. До яких, наприклад, належить швидкий перехід від розпорядження майном до санації або ліквідації. Зловживання власними процесуальними правами передусім б’є по кредиторах. Тому, незважаючи на великі можливості, які їм дано, у разі відсутності співпраці в програші залишаться всі.

Додасться роботи й арбітражним керуючим. Адже через істотне збільшення підозрілого періоду на них лягає обов’язок більш детального вивчення всієї господарської діяльності боржника. Крім того, необхідно бути готовим подати до господарського суду детальний звіт, в якому відобразити результати проведеної роботи. Заради правди варто зауважити, що звітували арбітражні керуючі й раніше, але тепер розлючені бездіяльністю розпорядника майна кредитори з легкістю можуть його позбутися. Однак і тут уміння чути одне одного взяло гору, адже представники СРО пообіцяли, що однією з перших ініціатив буде встановлення важелів, аби конкурсного керівника в процесі було значно складніше позбутися. А тим паче — безпідставно.

Сміливі та щасливі

З великою обережністю обговорювали присутні запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб. Попри те що «споживче» банкрутство становить більше ніж 70% банкрутств у цивілізованих країнах, вітчизняні фахівці ставляться до нього неоднозначно. Зрозуміло, що і банки, і українська економіка потребують легального механізму для очищення від «непрацюючих» кредитів. Проте впровадження надзвичайно зарегульованої процедури здається мало цьому сприятиме.

На глибоке переконання експертів, необхідність вирішення питання назріла давно. Тільки наразі незрозуміло, що робити з банкрутством ФОПів — закривати чи ні, адже КзПБ не передбачає такої процедури. Проте фінансовий ефект від успішно проведених процедур неплатоспроможності за кілька років повинен бути вражаючим.

Найбільше зацікавила відверта розмова під час останньої панелі, присвячена питанням самоврядування арбітражних керуючих. Так, слово надали голові СРО Миколі Лукашуку. Він, привітавши присутніх із першою справою, повідомив, що репресій не буде. Звичайно, спільнота повинна пройти шлях самоочищення, але ні окремої комісії, ні окремого етичного комітету створювати не планують. «Часи, коли робота арбітражного керуючого була перенасичена перевірками щодо того, чи за феншуєм розставлені папочки в кабінеті, повинна канути в минуле», — заявив М.Лукашук. Чим зірвав шалені оплески залу.

Працювати в новоствореній СРО планують над розширенням власних прав і гарантій. Адже порівняно з адвокатами арбітражні керуючі не мають навіть мінімального захисту. Так, якщо з певних причин конкурсний керуючий не може працювати, він не має права ні зупинити дію свого свідоцтва, ні поновити його. Крім того, арбітражного керуючого нині можна легко вивести зі справи, нівелювавши всю його роботу.

Проте цьому повинен настати край. З такою думкою присутні одностайно погодилися та підняли по келиху із шампанським.