Закон і Бізнес


Невербальные доказательства

Противоречивость экспертиз не является основанием для закрытия дела о сексуальном насилии


№48 (1450) 07.12—13.12.2019
Александр ДРОЗДОВ, президент Союза адвокатов Украины; Елена ДРОЗДОВА, директор АБ «Дроздова и партнеры»
4637

Несовместимые экспертные заключения относительно вероятного сексуального насилия не дали возможности правоохранительным органам составить обвинительный акт. Дело закрыли. Тогда мать потерпевшей обратилась в Страсбург.


Невідомо, що спонукало на це жінку, але вона звернулася до спеціалізованого центру, стверджуючи, що її донька M. зазнала сексуального насильства від батька. Психологи з приватного центру зазначили, що незвична поведінка дитини могла бути пов’язана з насильством. На цій підставі в грудні 2012 року мати подала заяву проти чоловіка щодо вчинення ним сексуального насильства над донькою.

Під час розслідування було проведено 7 експертиз, які дійшли протилежних висновків. Одні експерти стверджували, що не змогли визначити жодних ознак сексуального насильства, дитина мала яскраву уяву, притаманну її віку. Інші ж виявили, що дівчинка не могла вигадати окремих історій, не переживши їх у минулому.

Для усунення розбіжностей останнє дослідження проводив науково-дослідний інститут. Експерти дійшли висновку про існування великої ймовірності того, що дитина зазнала сексуального насильства. Суперечності у свідченнях малолітньої могли бути пояснені фактом триваючого процесу, який міг спричинити зміни в її поведінці та позиції. У висновку також зверталася увага на малюнки дівчинки, які свідчили про ймовірність сексуального насильства. Зокрема, вона відмовлялася зображувати батька.

Утім, у травні 2013 року слідчий припинив кримінальне провадження. Висновки останньої експертизи були визнані недостатніми для підтвердження насильства. Також слідчий послався на висновки попередніх експертиз, в яких зазначалося, що дитина плутала реальність із уявою, батько не виявляв ознак сексуального відхилення або агресії, а також те, що мати, можливо, маніпулювала донькою.

Від імені дитини жінка звернулася до Європейського суду з прав людини. Посилаючись на ст.8 («Право на повагу до приватного і сімейного життя») Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вона скаржилася, що органи влади не провели ефективного розслідування. Також заявниця стверджувала: органи влади припинили судове переслідування попри те, що експерти підтвердили насильство над дитиною.

У рішенні від 26.11.2019 у справі «M.M.B. проти Словаччини» ЄСПЛ констатував численні упущення, що здатні підірвати надійність та ефективність розслідування.

По-перше, хоча 7-ма експертиза в НДІ була призначена для усунення розбіжностей у попередніх висновках, слідчий врахував її в останню чергу. Також не було висновку експертів щодо відмінностей між словесним викладом подій дівчинкою та її невербальним висловленням і малюнками. Таким чином, ступінь важливості, яка мала бути надана невербальному спілкуванню, не підлягала жодній оцінці.

По-друге, у висновку за результатами спілкування з батьком дитини експерт дотримувалася думки, що акти сексуального насильства над дітьми можуть мати тільки сексуальну або психіатричну мотивацію. Проте експертиза не стосувалася психіатричних аспектів.

По-третє, Суд дійшов висновку, що причини, які лежать в основі рішення слідчого про припинення кримінального переслідування, не були переконливими. Він обмежився доволі загальними посиланнями без усебічного пояснення, чому вирішив не покладатися на думку експертів НДІ. Адже останні усунули можливі розбіжності в попередніх висновках.

Також ЄСПЛ відзначив, що в листі до свого начальника районний прокурор повідомив: розслідування не привело до однозначного результату. Однак рішення про закриття справи обґрунтовувалося посиланням на положення кримінального процесуального кодексу, які передбачають відсутність жодних сумнівів у тому, що діяння було вчинено.

Також ЄСПЛ відзначив певну пасивність органу соціального захисту, який представляв законні інтереси дівчинки, але навіть не опитав її.

Відповідно, у Страсбурзі дійшли висновку, що спосіб реалізації кримінально-правових механізмів у цій справі не задовольняв процесуальних зобов’язань держави відповідно до ст.8 конвенції. За порушення гарантій ЄСПЛ присудив заявниці €10 тис. як компенсацію за моральну шкоду та €2991 на покриття витрат.