Фемида — на диете

Кабмин не прибавил судам ни копейки, но сократил резервы на новые оклады

Письмо, в котором судебная система просила почти 14 млрд грн., Правительство, похоже, не получило. Поэтому расходы на судебную систему, заложенные в проекте государственного бюджета на 2020 год, почти не изменились. За небольшими исключениями.

Охорона — у пріоритеті

Отже, з огляду на репрезентований Прем’єром Олексієм Гончаруком «удосконалений» фінансовий розпис країни Державна судова адміністрація залишилася з тими самими 14,6 млрд грн., що й було заплановано від початку на всі органи, які перебувають у сфері її піклування.

Верховний, Конституційний, Вищий антикорупційний суди не отримали жодної додаткової копійки, та останні два й не скаржилися на брак коштів. Дивним виглядає хіба що той факт, що розрахунки для ВС залишилися на попередньому рівні (2,38 млрд грн.). Або в Кабміні не знають про прийдешнє скорочення, або закладають резерви на додаткові витрати, зокрема на виплати суддям вищих установ, які дотепер ліквідовуються.

Поталанило тільки Службі судової охорони: на її утримання додали аж 860 млн грн., довівши річний бюджет служби до 1,88 млрд грн. Але ж якщо десь прибуло, то на чомусь мають зекономити. Дійсно, Уряд, не довго думаючи, скоротив кошти на виплати вихідних допомог, різниці в оплаті праці після проходження суддями кваліфікаційного оцінювання та резерви на збільшення чисельності законників і працівників апарату.

Це виглядало б логічно, якщо врахувати, що вже набув чинності акт, яким із «Прикінцевих та перехідних положень» закону «Про судоустрій і статус суддів» прибрали два дискримінаційних пункти — 22 та 23. Тобто з нового року держава зобов’язалася виплачувати всім суддям однакову зарплату, незалежно від того, чи встигли вони пройти процедуру оцінювання. А тих, хто чекає підтвердження здатності здійснювати правосуддя, за даними Вищої кваліфікаційної комісії суддів, залишилося понад 2000.

Проте, як зазначалося, жоден інший показник у рядках, де записані видатки на оплату праці, у розрізі як головних розпорядників, так і судів, не змінився. Це означає, що збільшення посадових окладів суддів доведеться покривати за рахунок фактично тих самих грошей, які були передбачені для поточного року. А це остаточно з’їсть будь-яку економію фонду оплати праці в кожній конкретній установі. Відповідно, апаратникам годі розраховувати на суттєві доплати у вигляді премій.

На 50% незалежні

У судовій системі оперативно відреагували на нові-старі числа бюджету. Так, очільники ВРП, ВС, РСУ, ДСАУ та НШС направили спільні листи главі держави, Прем’єру, спікеру та головам парламентських комітетів, міністру фінансів, аби звернути увагу на критичну ситуацію, що матиме місце в системі правосуддя після ухвалення такого бюджету.

У цих листах наголошується, що закладені показники не враховують не тільки інфляції, а й низки інших чинників. Наприклад, приріст видатків на судову систему порівняно з поточним роком становив лише трохи більше за 500 млн грн., або 3,6%. При цьому зростання споживчих цін наступного року заплановано на рівні 6%.

Крім того, не взято до уваги заміщення вакантних посад суддів, збільшення розміру прожиткового мінімуму для обрахування суддівської винагороди. Адже ця база зросте для суддів місцевих судів на 20% (до 30 п.м.), а для «апеляційників» на 25% (до 50 п.м.).

До того ж не враховано започаткування ССО своєї діяльності, створення Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та збільшення вартості відправлення поштової кореспонденції. Згадка в листах про ССО, напевне, є зайвою, оскільки, як зазначалося, на службу запланували на 40% більше видатків. Чи вистачить цього — то вже інше питання.

За підрахунками керівників судових органів, для досягнення ефективних показників роботи відповідно до міжнародних стандартів потрібно понад 29 млрд грн. Отже, рівень задоволення потреби граничними обсягами видатків становить 50,2%. І це, наголошується в листах, — найменше число за період із 2011 року. Адже у 2017-му цей показник становив 79,1%, у 2018-му — 77,9, у 2019-му — 69,5%.

Отже, вітчизняній Феміді бракує майже 14,5 млрд грн., з яких 12 млрд — видатки споживання (тобто в основному кошти на оплату праці та комунальні послуги) та 2,5 млрд — розвитку (капітальні вкладення, придбання техніки, обладнання тощо). Якщо згадати, що фінансове забезпечення є однією зі складових незалежності судової влади, то можна дійти висновку, що наступного року вітчизняна Феміда буде незалежною тільки на 50%. Як в умовах фінансової дієти можна покращити якість правосуддя — непогана тема для наукового дослідження докторів філософії в галузі права (недержавного зразка).

До того ж до голоду із суддівськими кадрами вочевидь додасться ще й плинність апаратників. Адже якщо цьогоріч вони ще якось трималися на обіцянках повернути оплату їхньої праці на рівень 2018 року, то тепер, напевне, і слів таких не почують.

Тож добре, що можна буде розраховувати принаймні на належну охорону. Аби працівники не розбіглися…