Корреспонденция за границу
Копия искового заявления и приложенных к нему документов может быть направлена раньше времени подачи самого иска в суд. Такое заключение сделал ВС в постановлении №925/410/19, текст которого печатает «Закон и Бизнес».
Верховний Суд
Іменем України
Постанова
10 вересня 2019 року м.Київ №925/410/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого — Могил С.К. (доповідач),
суддів: ВОЛКОВИЦЬКА Н.О., СЛУЧ О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравест» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2019 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 13.05.2019 у справі за позовом ТОВ «Укравест» до:
1) Компанії «Цитадель Юкрейн Інвестментс ЛДТ» (Citadel Ukraine Investments LTD);
2) ТОВ «Глобал Сейлз Корпорейшн Ел.Пі» (Global Sales CorporationL.P.), про скасування рішень,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2019 року ТОВ «Укравест» звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до компанії «Цитадель Юкрейн Інвестментс ЛДТ» та ТОВ «Глобал Сейлз Корпорейшн Ел.Пі» про скасування рішень про державну реєстрацію прав та обтяжень.
Ухвалою ГСЧО від 19.04.2019 позовну заяву залишено без руху та установлено строк позивачу для усунення недоліків останньої шляхом подання доказів надіслання копії позовної заяви і доданих до неї документів ТОВ «Глобал Сейлз Корпорейшн Ел.Пі» листом з описом вкладення.
Ухвалою ГСЧО від 13.05.2019 позовну заяву та додані до неї документи повернуто на підставі ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу.
Повертаючи позовну заяву, місцевий господарський суд указав на те, що ТОВ «Укравест», не усунувши недоліків позовної заяви, повернутої йому ухвалою ГСЧО від 4.02.2019 у справі №925/65/19, повторно звернулося у квітні 2019 року до ГСЧО з позовною заявою від 11.04.2019 до тих самих відповідачів, з тим самим предметом і з тих самих підстав, без доказів надіслання листом з описом вкладення відповідачеві — ТОВ «Глобал Сейлз Корпорейшн Ел.Пі» копії позовної заяви і доданих до неї документів, а також не усунуло недоліків указаної позовної заяви у строк, встановлений ухвалою ГСЧО від 19.04.2019 у справі №925/410/19.
Оскаржуючи вказану ухвалу місцевого господарського суду в апеляційному порядку, ТОВ «Укравест» з посиланням на постанову Верховного Суду від 22.02.2019 у справі №910/7308/16 зазначало, що норми Правил надання послуг поштового зв’язку не містять можливості пересилання міжнародних поштових відправлень з описом вкладення у цінний лист — така можливість передбачена лише для внутрішніх поштових відправлень.
Постановою ПАГС від 10.07.2019 ухвалу ГСЧО від 13.05.2019 залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції з посиланням на ст.13 закону «Про поштовий зв’язок», пп.12, 19, 47, 59—61, 69, 70— 73 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів від 5.03.2009 №270, а також норми Положення про митний контроль та митне оформлення міжнародних поштових відправлень, затвердженого наказом Державної митної служби і Державного комітету зв’язку та інформатизації від 27.10.99 №680/108, дійшов висновку, що належним доказом надіслання копії позовної заяви з доданими до неї всіма документами відповідачеві (нерезиденту) є митна декларація відправленої поштової кореспонденції, засвідчена підписом працівника відділення поштового зв’язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення. Крім цього, суд зазначив, що надана позивачем фотокопія фіскального чека не може підтверджувати направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами саме ТОВ «Глобал Сейлз Корпорейшн Ел.Пі», оскільки у графі «кому» зазначено «МЛ11», а не найменування відповідача 2. Зазначення повної адреси, на яку здійснено поштове відправлення, фіскальний чек також не містить. Позовна заява, з якою ТОВ «Укравест» звернулося у квітні 2019 року до ГСЧО у цій справі, датована 11.04.2019, що свідчить про неможливість її направлення відповідачеві 2 згідно з фіскальним чеком від 12.01.2019. Водночас іншим учасникам справи вказана позовна заява була направлена 13.04.2019, що підтверджується відбитком календарного штемпеля відділення поштового зв’язку на описах вкладення у цінний лист.
Не погоджуючись з постановою апеляційного та ухвалою (про повернення позовної заяви) місцевого господарського суду, позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі ВС з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу передати повністю на новий розгляд до суду першої інстанції.
На обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що:
— постанова суду апеляційної інстанції суперечить сама собі, оскільки при поданні апеляційної скарги як доказ її направлення відповідачу 2 було надано квитанцію про відправлення апеляційної скарги, проте суд залишив останню без руху;
— опис вкладення та вантажна митна декларація є абсолютно різними документами;
— повної адреси фіскальний чек не може містити, адже у ньому кількість букв, які вписуються в графі «куди» та графі «кому» є обмеженою, а повна адреса відповідача 2 є значною за розміром;
— відповідачу 2 позивач вже тричі надсилав однакову позовну заяву з однаковими додатками, підтвердження чого є в матеріалах справи №925/65/19;
— у постанові ВС від 22.02.2019 у справі №910/7308/16 міститься висновок про те, що з аналізу ст.13 закону «Про поштовий зв’язок», п.2 Правил надання послуг поштового зв’язку вбачається, що квитанція або касовий чек (в яких зазначено найменування оператора та об’єкта поштового зв’язку, які надають послуги, дату та вид послуги, її вартість, адресат) є доказами надіслання відповідного міжнародного поштового відправлення.
Ухвалою КГС від 16.08.2019 відкрито провадження за касаційною скаргою, призначено її до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 4.09.2019.
До КГС не надходило відзиву на касаційну скаргу у встановлений в ухвалі від 16.08.2019 строк.
Переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного та ухвалу місцевого господарського суду, колегія суддів КГС дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Судами обох інстанцій встановлено, що учасник справи, поштове відправлення на адресу якого було здійснено без оформлення опису вкладення — ТОВ «Глобал Сейлз Корпорейшн Ел.Пі» — є нерезидентом України (адреса: 44 Мейн Стрит, Дуглас, Саут Ланкашир , МЛ11 0К’ЮДАБЛЮ, Шотландія).
За приписами ч.1 ст.172 ГПК, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов’язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
У свою чергу, порядок надання послуг поштового зв’язку, права та обов’язки операторів поштового зв’язку і користувачів послуг поштового зв’язку та відносини між ними врегульовані законом «Про поштовий зв’язок», Правилами надання послуг поштового зв’язку.
Так, відповідно до п.2 правил поштові відправлення поділяються на дві групи: (1) внутрішні (пересилаються в межах України) та (2) міжнародні (пересилаються за межі України, надходять до України, переміщуються через територію України транзитом). До внутрішніх поштових відправлень належать листи — прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю; до міжнародних поштових відправлень, зокрема, листи — прості, рекомендовані (п.8 правил).
При цьому, за змістом пп.19, 59—61 правил, можливість надсилання оператором поштового зв’язку листів з описом вкладення передбачена тільки для внутрішніх поштових відправлень.
Отже, міжнародні поштові відправлення (у тому числі листи) виділено в окрему групу, щодо якої чинними в Україні правилами надання послуг поштового зв’язку не передбачено можливості надсилання кореспонденції з описом вкладення, що унеможливлює виконання позивачем вимог ч.1 ст.172 ГПК.
Одночасно ст.13 закону «Про поштовий зв’язок» встановлено, що у договорі про надання послуг поштового зв’язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов’язково зазначаються найменування оператора та об’єкта поштового зв’язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. Договір про надання послуги поштового зв’язку вважається укладеним після оплати користувачем вартості цієї послуги, якщо інше не передбачене відповідними договорами.
Отже, з аналізу ст.13 закону «Про поштовий зв’язок», п.2 правил вбачається, що квитанція або касовий чек (в яких зазначено найменування оператора та об’єкта поштового зв’язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість, адресат) є доказами надіслання відповідного міжнародного поштового відправлення.
Аналогічний висновок викладено у постанові КГС від 22.02.2019 у справі №910/7308/16.
Дійсно, як зазначив суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові, пп.69, 70 правил передбачено, що фізичні особи подають для пересилання міжнародні посилки, міжнародні відправлення з оголошеною цінністю, відправлення «EMS», дрібні пакети відкритими. Для пересилання дрібних пакетів, мішків «М», міжнародних посилок, міжнародних відправлень з оголошеною цінністю, відправлень «EMS» відправник у встановленому порядку заповнює митні декларації у кількості, що визначена країною призначення у керівництві з приймання міжнародних поштових відправлень.
У разі подання для пересилання фізичною особою в міжнародних поштових відправленнях товарів, сукупна вартість яких перевищує суму, визначену законодавством, приймання здійснюється у порядку та на умовах, встановлених законодавством для юридичних осіб.
За змістом пп.71, 72, 73 Правил надання послуг поштового зв’язку, юридичні особи для пересилання реєстрованих міжнародних поштових відправлень складають список таких відправлень незалежно від їх кількості, який оформляється у порядку, передбаченому для внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю. У разі подання для пересилання міжнародних поштових відправлень, на які складається митна декларація, підписи, якими засвідчується список, повинні відповідати підписам у митній декларації. Юридичні особи подають для пересилання міжнародні посилки, міжнародні поштові відправлення з оголошеною цінністю, відправлення «EMS» з товарним вкладенням, дрібні пакети закритими. На міжнародні поштові відправлення, для декларування вкладення яких відповідно до законодавства використовувалася вантажна митна декларація, посадовими особами митних органів можуть накладатися засоби ідентифікації. Під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток календарного штемпеля.
Разом з тим відповідно до п.8 правил до міжнародних поштових відправлень належать: поштові картки — прості, рекомендовані; листи — прості, рекомендовані; поштові відправлення з оголошеною цінністю; бандеролі — прості, рекомендовані; відправлення для сліпих — прості, рекомендовані; дрібні пакети — рекомендовані; мішки «М» — рекомендовані; посилки — без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю; відправлення «EMS»; згруповані поштові відправлення з позначкою «Консигнація».
Таким чином, вказаний пункт правил встановлює перелік того, що саме належить до міжнародних поштових відправлень, а пп.70, 72 правил не передбачають необхідності оформлення митної декларації до такої категорії міжнародних поштових відправлень, як «листи», у зв’язку з чим висновок суду апеляційної інстанції про те, що належним доказом надіслання копії позовної заяви з доданими до неї всіма документами відповідачеві (нерезиденту) є митна декларація відправленої поштової кореспонденції, є помилковим.
Крім цього, посилаючись на п.71 правил, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що вказаний пункт був виключений згідно з постановою Кабінету Міністрів від 18.12.2018 №1107 (яка набрала чинності 28.12.2018).
Також ВС вважає передчасними висновки суду апеляційної інстанції про те, що позовна заява, з якою ТОВ «Укравест» звернулося у квітні 2019 року до ГСЧО у цій справі, датована 11.04.2019, а іншим учасникам справи була направлена 13.04.2019, що свідчить про неможливість її направлення відповідачеві 2 згідно з фіскальним чеком від 12.01.2019.
Положення ч.1 ст.172 ГПК висувають вимоги до позивача або особи, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів до подання позовної заяви, і не містять норм про те, що це має бути здійснено одночасно з поданням позову або надсиланням всім іншим учасникам справи.
Той факт, що позивач або особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, може направити копію позовної заяви та доданих до неї документів раніше від часу направлення її копії та відповідних документів іншим учасникам справи та раніше від часу подання самого позову до суду, не може тлумачитись як порушення ч.1 ст.172 ГПК.
У ч.4 ст.304 ГПК передбачено, що у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.4 ст.310 ГПК справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Згідно з чч.1 та 2 ст.2 ГПК завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов’язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Враховуючи викладене та беручи до уваги, що ухвалою ГСЧО від 19.04.2019 інших недоліків, окрім відсутності опису вкладення на підтвердження направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів ТОВ «Глобал Сейлз Корпорейшн Ел.Пі», не встановлено, з огляду на неправильне застосування судами ст.172 ГПК, а також неврахування апеляційним господарським судом положень п.8 правил у їх взаємозв’язку з пп.70, 72 колегія суддів дійшла висновку про скасування оскаржуваних рішень, у зв’язку з чим касаційна скарга підлягає задоволенню, а справа — направленню на розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись стст.300, 301, 304, 308, 310, 314, 315—317 ГПК, ВС
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ «Укравест» задовольнити.
Постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2019 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 13.05.2019 скасувати.
Справу передати на розгляд до Господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.