Закон і Бізнес


Штраф без сообщения


№39 (1441) 05.10—11.10.2019
33241

Государственный исполнитель должен не только направить должнику копию постановления об открытии исполнительного производства, но и установить факт ее получения. Такое заключение сделал ВС в постановлении №554/13475/15-ц, текст которого печатает «Закон и Бизнес».


Верховний Суд

Іменем України

Постанова

31 липня 2019 року                            м.Київ                              №554/13475/15-ц

Верховний Суд у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого — ІГНАТЕНКА В.М. (суддя-доповідач),
суддів: ЖДАНОВОЇ В.С., КАРПЕНКО С.О., СТРІЛЬЧУКА В.А., ТІТОВА М.Ю. —

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк» «Приватбанк» на ухвалу Октябрського районного суду м.Полтави від 25.03.2016 та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 6.06.2016,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог

У березні 2016 року ПАТ «КБ «Приватбанк» (назву змінено на Акціонерне товариство «КБ «Приватбанк») звернулося зі скаргою на дії державного виконавця київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції (реорганізовано в київський відділ ДВС м.Полтави Головного територіального управління юстиції в Полтавській області) щодо винесення постанови про накладення штрафу на Полтавське ГРУ ПАТ «КБ «Приватбанк» у межах виконавчого провадження №50016336. ПАТ «КБ «Приватбанк» просить визнати неправомірними дії державного виконавця Київського відділу ДВС Полтавського МУЮ в частині винесення зазначеної постанови про накладення штрафу та скасувати постанову про накладення штрафу.

Скарга мотивована тим, що 2.03.2016 на адресу банку надійшла постанова про накладення штрафу у зв’язку з невиконанням у наданий державним виконавцем строк рішення Октябрського райсуду від 17.11.2015 про зобов’язання ПАТ «КБ «Приватбанк» повернути кошти в сумі 19569,29 грн. на користь Особи 1. Проте ПАТ «КБ «Приватбанк» не отримував постанови про відкриття виконавчого провадження, а сама постанова про накладення штрафу не відповідає нормативно встановленим вимогам. Держвиконавець не пересвідчився в отриманні постанови про відкриття виконавчого провадження банком, а банк не міг дотриматися встановленого держвиконавцем строку для добровільного виконання рішення суду, адже не знав про даний строк.

Короткий зміст судових рішень

Ухвалою Октябрського райсуду від 25.03.2016 відмовлено в задоволенні скарги ПАТ «КБ «Приватбанк» на зазначені дії та постанову держвиконавця Київського відділу ДВС Полтавського МУЮ.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що держвиконавець не зобов’язаний перевіряти отримання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження. Банку було відомо про постановлення рішення суду, яке перебуває на примусовому виконанні, проте банк його добровільно не виконав і після накладення штрафу держвиконавцем.

Ухвалою АСПО від 6.06.2016 апеляційну скаргу ПАТ «КБ «Приватбанк» на ухвалу Октябрського райсуду від 25.03.2016 відхилено, ухвалу Октябрського райсуду від 25.03.2016 залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що зазначення в постанові про відкриття виконавчого провадження та в постанові про накладення штрафу скороченої назви боржника, а не повної, не впливає суттєво на зміст і чинність постанови держвиконавця про відкриття виконавчого провадження та постанови про накладення штрафу. У статутних документах боржника зазначено як повну, так і скорочену назву банку. У постанові держвиконавця зазначено порядок і строк її оскарження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2016 року ПАТ «КБ «Приватбанк», не погодившись з ухвалою Октябрського райсуду від 25.03.2016 та ухвалою АСПО від 6.06.2016, подало касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені ухвали та повернути справу на новий розгляд до суду першої інстанції <…>.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що ПАТ «КБ «Приватбанк» не отримувало постанову про відкриття виконавчого провадження. Держвиконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження. Про відкриття виконавчого провадження банк дізнався з постанови про накладення штрафу, яка надійшла йому 2.03.2016. Закон «Про виконавче провадження» передбачає накладення штрафу в разі невиконання дій, зазначених у рішенні суду, у строк, визначений держвиконавцем, без поважних причин. Без отримання постанови про відкриття виконавчого провадження банк не міг знати про строк, установлений держвиконавцем для добровільного виконання рішення суду. Постанова про накладення штрафу є виконавчим документом, щодо оформлення якого передбачені вимоги, яким оскаржувана постанова не відповідає. Зазначеним доводам суди попередньої інстанції не дали належної оцінки, деякі аргументи заявника не були досліджені судами <…>.

Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судами

Особа 1 звернувся до київського відділу ДВС Полтавського МУЮ для виконання рішення про зобов’язання ПАТ «КБ «Приватбанк» в особі Полтавського ГРУ ПАТ «КБ «Приватбанк» повернути Особі 1 кошти в сумі 19569,29 грн., які розміщені на рахунку в цій банківській установі.

2.02.2016 заява стягувача й виконавчий документ були зареєстровані та передані держвиконавцю. У той же день держвиконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №50016336. У постанові боржнику запропоновано виконати рішення суду в добровільному порядку у строк до 9.02.2016.

Оскільки банк рішення суду самостійно не виконав, постановою держвиконавця від 24.02.2016 на боржника накладено штраф у сумі 1020,00 грн.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до ч.4 ст.82 закону «Про виконавче провадження» в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, рішення, дії чи бездіяльність держвиконавця або іншої посадової особи ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, — до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст.25 закону «Про виконавче провадження» держвиконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до 7 днів з моменту винесення постанови та зазначає, що в разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення зі стягненням з боржника виконавчого збору й витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим законом. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Згідно із ч.1 ст.31 закону «Про виконавче провадження» копії постанов держвиконавця та інші документи виконавчого провадження, що держвиконавець зобов’язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до ст.47 цього закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник уважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до чч.1 і 2 ст.75 закону «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов’язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх учинення, держвиконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, установленого ч.2 ст.25 цього закону, для самостійного виконання рішення. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин держвиконавець накладає на боржника штраф відповідно до ст.89 цього закону й не пізніше ніж через 5 робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Згідно із ч.1 ст.89 закону «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений держвиконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, держвиконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника — юридичну особу в розмірі від 40 до 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Відповідно до змісту наведених норм сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є достатньою підставою, з якою законодавець пов’язує накладення штрафу на боржника.

Боржник повинен бути належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження. Підставою для накладення штрафу є невиконання без поважних причин у встановлений держвиконавцем строк рішення суду.

Таким чином, держвиконавець повинен не лише направити боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження, а й встановити факт отримання боржником копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення суду.

У разі з’ясування факту неодержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження держвиконавець не вправі накладати штраф на боржника за невиконання рішення у визначений у постанові про відкриття виконавчого провадження строк.

З огляду на зазначене суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що закон надає право держвиконавцю накладати штраф у разі невиконання в добровільному порядку рішення суду у строк, визначений у постанові про відкриття виконавчого провадження, якщо боржник не отримував копії даної постанови.

З огляду на те що матеріали справи не містять доказів отримання заявником копії постанови про відкриття виконавчого провадження, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а скарга заявника — задоволенню.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до чч.1 і 2 ст.412 ЦПК підставами для скасування судових рішень повністю або частково й ухвалення нового у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку про те, що ухвала Октябрського райсуду від 25.03.2016 та ухвала АСПО від 6.06.2016 постановлені з порушенням норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних рішень.

Оскаржувані рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення скарги заявника.

Щодо судових витрат

Відповідно до пп.«в» п.4 ч.1 ст.416 ЦПК суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв’язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції.

У ч.13 ст.141 ЦПК передбачено: якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд скасовує оскаржувані судові рішення та ухвалює нове рішення, а заявником сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 1378,00 грн., а також судовий збір за подання касаційної скарги у сумі 1378,00 грн., то він підлягає стягненню з київського відділу ДВС м.Полтави Головного ТУЮ в Полтавській області.

Керуючись стст.141, 400, 409, 412, 416, 419 ЦПК, ВС

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПАТ «КБ «Приватбанк» задовольнити частково.

Ухвалу Октябрського районного суду м.Полтави від 25.03.2016 та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 6.06.2016 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким скаргу на дії держвиконавця київського відділу ДВС Полтавського МУЮ щодо винесення постанови про накладення штрафу на Полтавське ГРУ ПАТ «КБ «Приватбанк» у межах виконавчого провадження №50016336 задовольнити.

Визнати неправомірними дії держвиконавця київського відділу ДВС Полтавського МУЮ щодо винесення постанови про накладення штрафу на Полтавське ГРУ ПАТ «КБ «Приватбанк» у межах виконавчого провадження №50016336.

Скасувати постанову держвиконавця київського відділу ДВС Полтавського МУЮ про накладення штрафу на Полтавське ГРУ ПАТ «КБ «Приватбанк» у межах виконавчого провадження №50016336.

Стягнути з Київського відділу ДВС м.Полтава Головного ТУЮ в Полтавській області на користь АТ «КБ «Приватбанк» судовий збір у розмірі 2756,00 грн.