Фискальная дискреция

Чем отличаются и в чем похожи проблемы админюстиции Украины и Польши?

Вопросы, с которыми сталкиваются польские судьи, являются актуальными и для украинской правовой системы. Правда, если в Польше админюстиция проникается трансфертным ценообразованием, то украинских коллег до сих пор тревожит неисполнение их решений.

Якісні рішення й розумні строки

Міжнародна конференція «Адміністративна юстиція в Польщі та в Україні: порівняльні аспекти» стала результатом співпраці Восьмого апеляційного адміністративного суду, Міжнародної фіскальної асоціації (IFA Ukraine), Всеукраїнської асоціації адміністративних суддів та юридичного факультету Львівського національного університету ім. І.Франка.

Так, член фінансової палати Вищого адміністративного суду Польщі Томаш Коляновський розповів українським колегам про переваги та недоліки комп’ютеризації судових процесів. Так, з 2007 року в Польщі діє спеціальна центральна база — державний інтернет-портал, доступ до якого мають лише сторони. Електронні комунікації між особою та судом дали змогу зменшити кількість запитів і звернень сторін із проханнями надати інформацію про рух справи.

Суддя ВАС Польщі, президент провінційного адміністративного суду в Гданську Збігнев Ромала акцентував увагу на тому, що в їхній країні створено єдиний суд, який розглядає позовні заяви в електронному вигляді, без залучення доказів, а рішення приймається на основі доводів. Якщо це рішення не оскаржується в установленому законом порядку, воно набуває чинності.

Про ефективність судового рішення доповідав суддя КАС, президент Асоціації розвитку суддівського самоврядування України Володимир Кравчук. На його переконання, дієвим є суд, який приймає законні рішення впродовж розумного строку, які реально виконують. І саме через виконання рішень можна оцінювати їх якість.

«Практика покаже, як буде вирішуватися проблема невиконання судових рішень колегіальними органами в умовах відсутності механізму притягнення до відповідальності депутатів місцевих рад. Водночас підвищення ефективності виконання рішень залишається актуальним для суддів і залежить від них», — підсумував В.Кравчук.

Оптимізація чи ухилення?

Як в Україні, так і в Польщі основною категорією справ для адмін’юстиції є податкові спори. Так, суддя фінансової палати ВАС Польщі Кшиштоф Вінярський розповів про новації правового регулювання трансфертного ціноутворення та форми протидії ухиленню від оподаткування.

Так, з 1 січня 2019 року в Польщі склалася така правова ситуація: «якщо будуть установлені або нав’язані умови, що відрізнятимуться від умов, які встановили б між собою непов’язані суб’єкти/сторони, i в результаті цього платник податку показуватиме доходи, нижчі (збитки — вищі) від тих, яких слід було б очікувати в ситуації, коли б вищезгаданих зв’язків не було, податковий орган установлює (вираховує) доходи (збитки) платника без урахування контрольованої операції (транзакції), а у випадку, коли це доцільно, визначає доходи (збитки) платника на підставі розрахунків для відповідної (у контексті операції, що перевіряється) транзакції».

К.Вінярський звернув увагу колег на необхідність розмежовувати діяльність підприємців, яка має на меті зменшення витрат на фінансування поточної діяльності (часто це називається оптимізацією господарської діяльності/оптимізацією витрат), що сама по собі не може призвести до негативних фіскальних наслідків, та діяльність, яка має на меті трансферт активів. У другому випадку досягнення вигідного податкового навантаження мусить бути наслідком правочинів або інших правових подій (між пов’язаними суб’єктами), які в рамках нормального господарського обороту не мають раціонального обґрунтування.

В Україні податкові спори щодо трансфертного ціноутворення наразі не настільки поширені. Як зазначив суддя КАС Ігор Олендер, кількість справ у цій сфері, що переглядалися в касаційній інстанції, є незначною (близько 30 рішень). «Статистика показує, що майже рівною є кількість рішень, прийнятих на користь платників і податкових органів. Результати розгляду цих справ свідчать, що підставами для відмови платникам у задоволенні позову стало передусім неврахування відповідних змін до податкового законодавства», — наголосив І.Олендер.

Судова медіація: і можливо, і необхідно

Судовій медіації в податкових спорах як новому інституту в адміністративному судочинстві присвятив свою доповідь голова Восьмого ААС Олег Заверуха. Теоретична та практична проблема захисту прав і законних інтересів суб’єктів податкових правовідносин належить до найбільш актуальних і складних з огляду на те, що досягнення ефективності у сфері оподаткування не можливе без дотримання балансу інтересів платників і держави в особі відповідних органів.

Проаналізувавши судову практику та статистичні дані, О.Заверуха навів переконливі аргументи на користь того, що застосування інституту медіації в цій категорії справ є не лише можливим, а й необхідним. Зокрема, її перевагами можна вважати економію часу та коштів, уникнення репутаційних утрат учасників спору, розвантаження судів, уникнення витрат людських і матеріальних ресурсів на розгляд справ, коли результати очевидні.

На його переконання, питання вдосконалення правового регулювання захисту прав платників податків в Україні в контексті судової медіації не повинне залишитися поза увагою законодавчої та виконавчої гілок влади, поза увагою наукової спільноти. «Саме теоретичні та нормотворчі напрацювання відкриють передумови до активного та ефективного застосування цього інституту в Україні, що, у свою чергу, сприятиме збалансуванню інтересів держави та інтересів платника, налагодженню та поглибленню взаємної довіри між ними», — підсумував очільник Восьмого ААС.

Адміністративний розсуд

«Питання адміністративного розсуду в податковому провадженні в Польщі є надзвичайно важливим», — твердив суддя ВАС Польщі Словомир Козик. Однією з проблем, що виникли в діяльності адмінсуду, стало юридичне тлумачення та розуміння поняття «адміністративний розсуд». При вирішенні справи суд повинен досліджувати в повному обсязі правомірність прийняття оскаржуваного акта, його відповідність нормам матеріального та процесуального законодавства.

Ця тема викликала широку дискусію. Зокрема, професор кафедри теорії та філософії права ЛНУ ім. І.Франка Оксана Грищук підкреслила, що віддавання питання на відкуп суду в кінцевому підсумку є питанням про права людини, а тому важливо не переступати допустимих меж і тлумачити все через призму прав людини.

Заступник голови Восьмого ААС Віталій Затолочний, продовжуючи тему, підкреслив, що чітка, а в деяких випадках надмірна зарегульованість податкових відносин часто має наслідком довільне розширення власної компетенції контролюючими органами, сприйняття наданих дискреційних повноважень як можливість учиняти дії поза межами правового поля. Попри можливе негативне сприйняття дискреційних повноважень, наданих фіскальним органам, необхідність їх існування та застосування при податковому регулюванні є об’єктивно необхідним при виявленні колізій, прогалин у чинному законодавстві, яке відстає або, навпаки, випереджає розвиток суспільних відносин.