Закон і Бізнес


Ходатайство без полномочий


№38 (1440) 28.09—04.10.2019
23198

Отказ от иска по окончании срока действия договора о предоставлении правовой помощи свидетельствует об использовании адвокатом своих прав вопреки законным интересам лица. Такое заключение сделал ВС в постановлении №708/1134/16-ц, текст которого печатает «Закон и Бизнес».


Верховний Суд

Іменем України

Постанова

24 липня 2019 року                           м.Київ                               №708/1134/16-ц

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого — БІЛОКОНЬ О.В. (суддя-доповідач),
суддів: ОСІЯНА О.М., САКАРИ Н.Ю., ХОПТИ С.Ф., ШИПОВИЧА В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Особи 1 на ухвалу Чигиринського районного суду Черкаської області від 31.10.2016 та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 26.07.2017,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2016 року Особа 1 звернувся до суду з позовом до Особи 2, третя особа — Чигиринська державна нотаріальна контора Черкаської області, про визнання недійсним договору дарування житлового будинку.

Позовна заява мотивована тим, що після смерті його батька — Особи 3 він мав успадкувати за заповітом все належне останньому майно, в тому числі житловий будинок за Адресою 1. Під час оформлення спадщини йому стало відомо, що його баба — Особа 4 у 1997 році подарувала належний їй вказаний вище житловий будинок його сестрі — Особі 2. Оскільки Особа 4 на момент укладення вказаного договору не могла усвідомлювати своїх дій через хронічну хворобу, тому вважає, що цей договір слід визнати недійсним.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Чигиринського райсуду від 31.10.2016 провадження у справі закрито.

Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що представник позивача у судовому засіданні заявив клопотання про відмову від позову та закриття провадження у справі, з яким погодився й позивач, а тому дійшов висновку про його задоволення.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою АСЧО від 26.07.2017 апеляційну скаргу Особи 1 відхилено, а ухвалу Чигиринського райсуду від 31.10.2016 залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що на момент постановлення судом першої інстанції ухвали про закриття провадження у справі припинилися повноваження представника позивача Особи 5 у зв’язку із закінченням строку договору про надання правової допомоги, однак подане ним клопотання про відмову від позову підтримав сам позивач та просив закрити провадження у справі, а тому ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням вимог процесуального законодавства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, Особа 1 просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що відмова представника від позову суперечила його інтересам, а тому суд не мав її приймати. Наслідки відмови від позову не були зрозумілі позивачу, судом не роз’яснювалися належним чином, а його представник в цьому процесі діяв протиправно. Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області, яким установлено протиправність дій його представника, має для суду преюдиційне значення.

Відзив (заперечення) на касаційну скаргу

У вересні 2017 року від Особи 2 надійшли заперечення (відзив) на касаційну скаргу, в яких вона посилається на необґрунтованість доводів скарги та законність ухвалених у справі судових рішень <…>.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

24.05.2016 Особа 1 уклав з адвокатом Особою 5 договір про надання правової допомоги зі строком дії до 30.10.2016.

31.10.2016, після спливу строку дії вказаного договору, у судовому засіданні у суді першої інстанції адвокат Особа 5 заявив клопотання про відмову від позову та закриття провадження у справі. Позивач Особа 1 підтримав клопотання свого представника та погодився на закриття провадження у справі.

Рішенням ДП КДКА від 16.05.2017 адвоката Особу 5 визнано винним у вчиненні дисциплінарного проступку та притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження. Підставою для ухвалення такого рішення стало те, що адвокат представляв інтереси Особи 1 після закінчення строку дії договору про надання правової допомоги та не застосував всі законні засоби ефективного вирішення спору на користь клієнта.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно із положенням ч.2 ст.389 ЦПК підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У ч.1 ст.30 ЦПК 2004 року передбачено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

За змістом ч.1 ст.38 ЦПК 2004 року, сторона, третя особа, особа, яка відповідно до закону захищає права, свободи чи інтереси інших осіб, а також заявники та інші заінтересовані особи в справах окремого провадження (крім справ про усиновлення) можуть брати участь у цивільній справі особисто або через представника.

Згідно із ч.1 ст.40 ЦПК 2004 року представником у суді може бути адвокат або інша особа, яка досягла 18 років, має цивільну процесуальну дієздатність і належно посвідчені повноваження на здійснення представництва в суді, за винятком осіб, визначених у ст.41 цього кодексу.

Згідно із ч.4 ст.42 ЦПК 2004 року повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватись ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором. До ордера обов’язково додається витяг із договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.

Як вбачається із матеріалів справи, інтереси позивача у суді першої інстанції представляв Особа 5 на підставі укладеного між ними 24.05.2016 договору про надання правової допомоги, відповідно до п.3.1 якого цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 30.10.2016.

Однак 31.10.2016, тобто після закінчення строку дії зазначеного договору, в судовому засіданні під час розгляду цієї справи Особа 5 заявив клопотання про відмову від позову та закриття провадження у справі.

Згідно з чч.1—3, 5 ст.174 ЦПК 2004 року позивач може відмовитися від позову протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову позивача від позову викладено в адресованих суду письмових заявах, ці заяви приєднуються до справи. До ухвалення судового рішення у зв’язку з відмовою позивача від позову суд роз’яснює наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Суд не приймає відмову позивача від позову у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Суд першої інстанції на зміст ст.174 ЦПК 2004 року та зазначені фактичні обставини уваги не звернув, не перевірив повноважень адвоката позивача, зокрема не перевірив строку дії договору про надання правової допомоги, який вже сплив на час постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали, а тому суд помилково допустив до участі у справі у судовому засіданні 31.10.2016 Особу 5, який станом на 31.10.2016 не мав відповідних повноважень представляти інтереси позивача та заявляти від його імені відповідні клопотання, а тому дійшов помилкового висновку про закриття провадження у справі.

Суд апеляційної інстанції, вказуючи на те, що позивач підтримав заявлене його представником клопотання про відмову від позову і це може бути підставою для задоволення такого клопотання, не звернув уваги на те, що його представник із самого початку не мав права брати участь у судовому засіданні 31.10.2016 та заявляти будь-які клопотання від імені Особи 1. При цьому позивач особисто клопотання про відмову від позову у суді першої інстанції не заявляв.

При цьому суд апеляційної інстанції помилково вважав, що встановлені рішенням ДП КДКА від 16.05.2017 порушення адвокатом Особою 5 правил адвокатської етики не впливають на законність ухвали суду першої інстанції, оскільки підставою для ухвалення такого рішення стало те, що адвокат представляв інтереси Особи 1 після закінчення строку дії договору про надання правової допомоги та не застосував всі законні засоби ефективного вирішення спору на користь клієнта, чим порушив положення ст.14 правил адвокатської діяльності та п.2 ст.8 ПАЕ. Тобто Особу 5 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності з підстав невиконання ним своїх обов’язків саме щодо розгляду цієї справи і цей доказ також міг бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.21 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокату забороняється використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта. Подаючи заяву про закриття провадження у зв’язку з відмовою від позову, адвокат Особа 5 позбавив Особу 1 права повторно звернутися до суду із аналогічним позовом (ст.206 ЦПК 2004 року).

Таким чином, відмова адвоката позивача Особи 5 від позову після закінчення строку дії договору про надання правової допомоги за наявності інших механізмів, які не позбавляли б права позивача пред’явити аналогічний позов до суду, зокрема залишення позову без розгляду, свідчить про використання адвокатом своїх прав всупереч правам та законним інтересам Особи 1, а тому суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про задоволення заявленого адвокатом позивача клопотання про відмову у позові.

У ч.3 ст. 411 ЦПК передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Підставою для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали чи постанови, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

З урахуванням наведеного оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню.

Керуючись стст.400, 411, 416 ЦПК, ВС

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Особи 1 задовольнити.

Ухвалу Чигиринського районного суду Черкаської області від 31.10.2016 та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 26.07.2017 скасувати, а справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.