ЗЕ-изменения для антикоррупционного суда

Попытка на скорую руку пересмотреть порядок передачи дел в ВАКС может привести к процессуальному коллапсу

После того как Владимир Зеленский поздравил членов Высшего антикоррупционного суда с началом работы, он подписал изменения относительно порядка передачи дел в новое учреждение. К чему это может привести и что делать судам, если ВАКС вернет им нерассмотренные производства?

Перехідні положення. Варіанти №№1 та 2

7.06.2018 Верховна Рада прийняла закон «Про Вищий антикорупційний суд» №2447-VIII. Серед іншого ним було доповнено розд.XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу новим п.20², пп.3 якого визначав, що судовий розгляд кримінальних проваджень щодо злочинів, віднесених цим кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду, який розпочато у судах першої та/або апеляційної інстанцій та не закінчено до дня початку роботи ВАКС, продовжується у цих судах. При цьому такі кримінальні провадження не можуть бути передані до ВАКС.

Однак менш ніж через місяць парламент ухвалив закон «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з прийняттям закону «Про Вищий антикорупційний суд» від 12.07.2018 №2509-VIII, який набрав чинності з 5.08.2018. Ним пп.«х» пп.3 п.2 розд.VI «Прикінцеві та перехідні положення» закону №2447-VIII викладено зовсім в іншій редакції: кримінальні провадження щодо злочинів, віднесених цим кодексом до підсудності ВАКС, розгляд яких у судах першої та апеляційної інстанцій не закінчено до дня початку його роботи, передаються до новоутвореної установи.

Таким чином, на момент початку роботи ВАКС — 5 вересня цього року до цього суду мали бути передані всі провадження, розгляд яких не закінчено у першій та апеляційній інстанціях. Навіть ті, що були направлені до судів загальної юрисдикції до початку роботи НАБУ, а це понад 3500 справ.

Варіант №3: зменшення навантаження

Для вирішення проблеми завантаженості суддів ВАКС, аби ті «могли зосередитися виключно на розгляді справ щодо «топ-корупції», парламент прийняв закон «Про внесення зміни до Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» (проект №1025), який 20.09.2019 підписав Президент.

Тепер пп.«х» пп.3 п.2 розд.VІ «Прикінцеві та перехідні положення» закону №2447-VIII доповнюється умовами підсудності справ ВАКС, а саме — розд.XІ «Перехідні положення» доповнюється п.20² такого змісту:

«Підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим кодексом, як суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції та слідчих суддів поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення в Єдиний реєстр досудових розслідувань внесені:

• з дня початку роботи ВАКС;

• до дня початку роботи ВАКС, якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося НАБУ та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури».

Тобто, за змістом указаної норми, фактично усуваються від розгляду новою установою справи про корупцію, які до початку роботи ВАКС передані до судів іншими органами, крім НАБУ.

Проте є дуже великі сумніви, що цей закон допоможе вирішити ту проблему, про яку зазначив законодавець. Адже його застосування закладе велику процесуальну «міну» в ті провадження, які не розслідувало НАБУ.

Зміни, що запізнилися у часі

Так, відповідно до ч.1 ст.5 КПК процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення. Крім того, ст.58 Конституції закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права: закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Отже, зміни, передбачені законопроектом №1025, не можуть застосовуватися до тих правовідносин, які виникли до набрання чинності відповідним законом.

При цьому велику кількість проваджень, які перебували на розгляді в судах, вже передано на розгляд ВАКС. Таким чином, враховуючи, що на момент направлення таких проваджень діяла норма, яка передбачала розгляд новою установою всіх справ, віднесених до її підсудності, незалежно від органу, який здійснював розслідування і направляв обвинувальний акт до суду, ВАКС зобов’язаний такі справи прийняти до розгляду і немає правових підстав для повернення їх до суду, який здійснював такий розгляд.

Окрім того, законодавець узагалі не визначив, що робити судам, якщо до них повернуться справи з ВАКС: в якому порядку і з якої стадії проводити їхній розгляд?

Водночас у хиткому становищі опинилися й ті провадження, які не розслідувало НАБУ, проте вони не були направлені до ВАКС. Адже пп.«х» пп.3 п.2 розд.VI «Прикінцеві та перехідні положення» закону №2447-VIII (в редакції закону №2509-VIII) визначав, що справи мають бути передані на розгляд ВАКС з моменту початку його роботи. Тобто така дія, як передання справ, була пов’язана з моментом початку роботи ВАКС, а не проведення судових засідань чи розглядом відповідних клопотань.

Отже, навіть якщо такі справи не були до цього часу направлені до ВАКС, то вони обов’язково мають бути передані на розгляд саме цього суду, оскільки такий обов’язок виник з моменту початку його роботи — 5.09.2019. В іншому випадку в учасників таких проваджень будуть вагомі підстави стверджувати, що вказані справи розглянуті неуповноваженим судом.

Неконституційна вибірковість

Окремої уваги заслуговує питання конституційності змін, які передбачає проект №1025. Адже фактично законодавець, не вносячи змін до спеціальної норми, яка визначає підсудність справ ВАКС, установив окремі випадки, коли вона буде застосовуватися. Такий підхід містить дискримінаційну складову і може призвести до визнання вказаної норми неконституційною, як недавно сталося із ч.5 ст.176 КПК щодо безальтернативності тримання під вартою окремих підозрюваних чи підсудних.

Отже, наведений аналіз змін дає змогу зробити висновок, що будь-які реформи та законодавчі ініціативи мають бути ретельно продумані, підготовлені із залученням фахівців та практиків у відповідній сфері, а також узгоджені з нормами чинного законодавства. Адже намагання щось змінити нашвидкуруч може призвести до процесуального колапсу і закласти «міни», які вибухнуть каскадом у найнесприятливіший момент.

 

КОМЕНТАР

Що змінилося в юрисдикції ВАКС?

Олена ТАНАСЕВИЧ,
голова Вищого антикорупційного суду:

— 22.09.2019 набули чинності зміни до закону «Про Вищий антикорупційний суд» (щодо початку його роботи). Тож у національному законодавстві нарешті з’явилася правова визначеність у розмежуванні юрисдикції щодо корупційних злочинів між Вищим антикорупційним та місцевими загальними судами.

Відтепер до підсудності ВАКС віднесено ті кримінальні провадження щодо корупційних злочинів, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань починаючи з 5.09.2019. Також юрисдикція ВАКС поширюється на кримінальні провадження, досудове розслідування яких проводило Національне антикорупційне бюро, а закінчували прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури незалежно від дати внесення відомостей до ЄРДР.

Решта критеріїв для визначення підсудності залишилася без змін. Зокрема, до компетенції суду віднесено 22 склади злочинів, передбачених стст.191, 206², 209, 210, 211, 262, 308, 312, 313, 320, 354, 357, 364, 364¹, 365², 366¹, 368—369² Кримінального кодексу, за обов’язкової наявності хоча б однієї з таких умов:

скоєння цих злочинів спеціальним суб’єктом (народним депутатом, Прем’єр-міністром, членом Кабміну, головою Фонду держмайна або його заступниками, головою Національного банку або його заступниками, державним службовцем категорії «А», депутатом обласної ради, суддею, прокурором, керівником суб’єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50%, тощо);

розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на час скоєння злочину (наприклад, станом на 1.01.2019 це 960,5 тис. грн.);

злочин, передбачений ст.369, ч.1 ст.369² КК, а саме — надання неправомірної вигоди або зловживання впливом, скоєно щодо перелічених службових осіб.

Важливість цих змін складно переоцінити. Адже, коли йдеться про притягнення особи до кримінальної відповідальності, яка передбачає найсуттєвіші обмеження прав та свобод людини, процедура судового розгляду повинна бути чіткою та зрозумілою. Такою, що не допускає подвійного тлумачення.