Эра генерального

Прокуроры больше будут зарабатывать и быстрее получать доступ к профессии

Рекомендованный для принятия за основу законопроект №1032, по словам Генерального прокурора Руслана Рябошапки, станет революционным реформированием правосудия. Кстати, профессия прокурора и судьи в будущем вообще станет единой.

Відкрита каста

У Комітеті Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності було лише одне питання порядку денного — «перезавантаження» органів прокуратури. Йшлося про рекомендації щодо прийняття за основу законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури».

На засідання завітали всі причетні на чолі з Генпрокурором. Доповідь щодо законодавчої ініціативи виголосив представник Президента в Конституційному Суді Федір Веніславський.

Нинішній інститут прокуратури він порівняв із закритою кастою, в якій неможливо отримати керівну посаду правознавцям «іззовні». Промовець відзначив, що процедура відбору тут має бути аналогічною із конкурсом на посади в КС.

Упродовж доповіді Ф.Веніславський зупинився на одній з ключових новел документа — тимчасовому зупиненні діяльності Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. Остання показала свою малоефективність, тож притягненням прокурорів до відповідальності займатиметься безпосередньо Р.Рябошапка.

Такої долі комісія заслужила через те, що займається звільненням одного прокурора аж 1,5 року. Можливо, її також запідозрили в недієвості, адже з її боку ніколи не було нарікань на діяльність колишнього очільника ГПУ. Так чи інакше, а нову КДКП та Раду прокурорів обиратиме вже оновлена прокуратура.

У Р.Рябошапки з’явиться свій офіс, спрямований на зменшення бюрократичного апарату та націлений на більш оперативне реагування. Зважаючи на список доданих йому повноважень, це ой як знадобиться. Адже, крім зазначеного, новий закон дасть йому право організовувати та ліквідувати регіональні прокуратури.

При обговоренні прийдешньої реформи прокуратури в правових колах з’являлися пропозиції щодо зменшення працівників її органів з 15000 до 10000. Та, позаяк серед них не всі обіймають прокурорські посади, присутні погодилися, що скорочення буде невиправданим.

Проте Р.Рябошапка запевнив, що нині головне управління налічує близько 2000 працівників. На його думку, це занадто великий штат, можна сміливо відправити 1500 працівників на допомогу регіонам. Адміністративний персонал, імовірно, чекає гірша доля, оскільки новий Генпрокурор уважає, що для його офісу 80 водіїв та 15 прибиральниць — забагато.

Менше вчишся — більше отримуєш

Прокурорська робота, за словами керівника ГПУ, є наближеною до суддівської, тому отримувати за неї 15 тис. грн. — не сумірно. Через це планується винагороджувати прокурорів не 12, а 15 прожитковими мінімумами. Аби районний прокурор отримував стільки ж, скільки районний суддя, а в подальшому ці професії взагалі прямували до «консолідації».

Для того щоб отримати чин прокурора, зовсім необов’язково проходити довгий шлях навчання в Національній академії прокуратури. Р.Рябошапка вважає, що «на виході» юристи мають не той продукт, тому пропонує зробити підготовку прокурорів максимально прикладною, з піврічним стажуванням.

Отже, НАПУ вже не буде академією як такою, але все одно не перетвориться на тренінговий центр. Яку назву матиме прокурорська альма-матер, поки що не вирішили. Як зауважив Р.Рябошапка, «це питання смаку».

«Цивільний» шлях

Іще один факел прокурорської реформи — ліквідація військових прокуратур. Генпрокурор запевнив, що кримінальні провадження, що належать до їх відання, не забудуться, адже в «Перехідних положеннях» проекту вказується, хто продовжуватиме ними займатися.

Державні обвинувачі, які стануть на місця колишніх військових прокурорів, працюватимуть у двох напрямках: на лінії розмежування, та у справах, що стосуються національної безпеки, пов’язаних, приміром, з «Укроборонпромом». При цьому першим мають забезпечити всі соціальні гарантії.

Нині на Донбасі працюють звичайні прокурори без соцпакету, а в Житомирі військовий прокурор має всі гарантії. Таку несправедливість новий закон якраз і виправить.

Утім, є одне дороге «але». Щоб ліквідувати військову прокуратуру, потрібно звільнити всіх її працівників. За словами компетентної особи з Міністерства фінансів, «прощання» з кожним обійдеться бюджету приблизно в мільйон гривень, а ліквідація в цілому коштуватиме близько 700 млн. Через цю бюрократичну пастку військових прокурорів не можна просто взяти й перевести до новоствореної прокуратури чи, наприклад, Державного бюро розслідувань без таких виплат. Разом з тим добре, коли країна пропонує військовослужбовцям гарантії, які перевищують відпускні для ключових осіб системи правосуддя.

Зрештою, увесь описаний підхід до реформування Р.Рябошапка назвав революційним. Тому запропонував народним депутатам не відкладати розгляд законопроекту в довгу шухляду, щоб на всі погодження та затвердження не витрачати 4 роки. Можливо, тому наступного ж дня комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді прийняти документ за основу та в цілому з подальшим техніко-юридичним доопрацюванням і врахуванням пропозицій.

 

ПРЯМА МОВА

Федір ВЕНІСЛАВСЬКИЙ,
народний депутат, представник Президента в Конституційному Суді:

— Метою законопроекту є створення передумов для побудови ефективної моделі прокуратури. Пропонується змінити структуру органів прокуратури. Передбачається створення офісу Генерального прокурора, який буде забезпечувати його діяльність. Це приведе до спрощеного управління.

Також пропонується передбачити у структурі прокуратури обласні та регіональні прокуратури, причому Генпрокурор дістане змогу їх реорганізовувати, ліквідовувати та приймати рішення про створення нових таких структурних підрозділів.

До 1.09.2019 зупиняється діяльність КДКП. Установлюється, що Генпрокурор затверджує проведення добору на заміщення вакантних посад в органах прокуратури, визначає осіб, які займають адміністративні посади в офісі ГПУ, та посади керівників обласних прокуратур, порядок розгляду дисциплінарних скарг.

Денис МОНАСТИРСЬКИЙ,
народний депутат, голова комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності:

— Я бачив, яким чином пройшла минула реформа прокуратури. Змінились імена, але нічого не змінилось у суті її роботи. Реформу почали зі зміни рядових працівників. Думаю, такої помилки ми не маємо допустити.

Реформа такого рівня передусім має починатися згори: з вимог до Генпрокурора, реформування Генеральної та регіональних прокуратур. Найменше питань має бути до рядових прокурорів. Тому що сьогодні це та основа, на якій лежить тягар роботи. В основному питання виникають до керівних структур.

Я був свідком того, як звільнили багатьох рядових працівників, а недоброчесні прокурори перевелися в обласні та Генеральну прокуратур. Це викликало обурення і в громадськості, і всередині системи.

Таких підходів не має бути. Рядові прокурори повинні стати найбільш захищеною категорією.