Закон і Бізнес


Тридцать три известных. И три — неизвестных

У кого больше шансов одеть вишневую мантию и что может этому помешать?


№31-32 (1433-1434) 10.08—21.08.2019
ЛЕВ СЕМИШОЦКИЙ
7470

Ко Дню независимости Совет судей должен определиться с рекомендациями для юристов, выразивших желание следующие 9 лет работать в Конституционном Суде. Пока таких кандидатов аж 33, а мест, которые освободятся в сентябре, — только 3. Впрочем, не факт, что все кандидаты получат приглашение на октябрьский съезд судей.


Кандидати в розрізі

На останньому засіданні рада допустила до конкурсу на 3 посади у КС 33 охочих, які подали документи. Число певною мірою магічне, оскільки трапляється як у казках і фразеологізмах, так і в Біблії. Й РСУ не стала порушувати магію.

На цьому етапі перевірялися лише документи та формальна відповідність вимогам до майбутнього судді КС: досягнення 40-річного віку, наявність вищої юридичної освіти та стажу професійної діяльності у сфері права щонайменше 15 років.

Якщо поглянути на зріз професій кандидатів, то виявиться, що дев’ятеро є науковцями, адвокатами, держслужбовцями чи взагалі тимчасово безробітними. Серед них, наприклад, колишній член Вищої ради правосуддя, адвокат Вадим Беляневич. До речі, на відміну від посад у ВРП чи Вищій кваліфікаційній комісії суддів, з’їзд може заповнювати свою квоту в КС, незважаючи на місце роботи кандидата. Утім, логіка підказує, що судді радше проголосують за колегу. Тим більше що вони зацікавлені, аби їхні права та гарантії були надійно захищені на рівні єдиного органу конституційної юрисдикції.

Конкурсну процедуру відбору члени ради випробовують удруге, що дає можливість проводити певні аналогії. Два роки тому претендентів було 19 на одне місце, але рекомендації отримали тільки шестеро, всі — судді. Нагадаємо, що у підсумку найбільше голосів делегатів з’їзду зібрав голова Апеляційного суду Запорізької області Віктор Городовенко.

Цього разу вакансій утричі більше, а серед кандидатів можна навіть побачити ті самі обличчя. Наприклад, знову спробують свої сили головний консультант науково-аналітичного відділу КС Наталія Денисенко та суддя Львівського апеляційного суду Роман Савуляк. Останній навіть був рекомендований для обрання, але набрав тільки 3 голоси «за».

З 24-х служителів Феміди третина представляє апеляційну інстанцію, по 3 — вищі спеціалізовані суди, що ліквідуються, та Верховний Суд (у тому числі екс-голова РСУ Олег Ткачук), один — від ВСУ. За спеціалізацією маємо цілковиту перевагу загальних судів: лише 2 «господарники» та 5 «адміністративників». Щоправда, цей принцип представництва вже давно пробуксовує.

Також свою роль може відіграти гендерний принцип. Наразі у списку значиться 10 жінок, але у мантіях тільки 6 з них. Утім, у КС після того, як складе повноваження Наталя Шаптала, залишиться тільки одна жінка. Тож висока імовірність, що принаймні одна із кандидаток складе їй пару.

Суб’єктивні чинники

Ще два критерії відбору — високі моральні якості та «визнаний рівень компетентності»  — РСУ з’ясовуватиме на етапі аналізу досьє претендентів, що має завершитися до 23 серпня включно. Адже закон «Про судоустрій і статус суддів» вимагає, аби конкурс тривав не довше від 2-х місяців. Тобто за три тижні члени ради мають визначитися, кому давати рекомендації на призначення.

Якщо моральні якості претендентів та доброчесність їхніх декларацій з’ясовуватимуть, зокрема, під час спецперевірки, то рівень компетентності, та ще й «визнаний», є певною мірою суб’єктивним критерієм. Утім, за цим показником представникам первинної ланки судоустрою буде важче скласти конкуренцію колегам з вищих інстанцій. Хоча у цьому випадку не все вирішуватиме посада.

РСУ вочевидь братиме до уваги результати кваліфікаційного оцінювання та участь у конкурсах. І це для деяких претендентів може зіграти як у плюс, так і в мінус. Так, тим, хто взагалі не отримав оцінок свого рівня компетентності, буде складно переконати членів РСУ, що вони відповідають цьому критерію. Проте ті, хто взагалі не проходив цієї процедури, не «збагатилися» негативними висновками громадської ради доброчесності.

Але, напевне, найскладнішим для ради буде рішення щодо рекомендування свого екс-очільника з огляду на той скандал, що виник на червневому засіданні, та його наступну оцінку в рішенні РСУ. Рада має або визнати, що голослівні звинувачення колег у закулісних змовах цілком узгоджуються із високими моральними якостями, або підтвердити ще раз своє ж рішення, в якому висловлювання О.Ткачука визнані неетичними та такими, що підривають авторитет судової влади загалом.

Якщо відштовхуватися від попереднього конкурсу, то РСУ скоротила кількість претендентів утричі. І це логічно, оскільки занадто широкий вибір, швидше за все, призведе до того, що жоден із кандидатів не зможе заручитися підтримкою більшості обраних делегатів. Тим більше за умов, прописаних у законі «Про Конституційний Суд України», але про це згодом.

З огляду на викладене найкращі шанси отримати рекомендації у 10 суддів з апеляційної ланки та двох представників ВС (якщо спецперевірка не виявить якихось скелетів у їхніх шафах). Цього буде достатньо, аби виконати вимоги закону, оскільки РСУ повинна запропонувати з’їзду не менш як 9 кандидатів.

Менше від трьох не обирати?

Проте є ще одна перешкода, що може ускладнити призначення суддів КС. Адже у новому законі про КС прописані такі вимоги до процедури голосування, що не передбачають нюансів одночасного заповнення більше від однієї вакансії.

Усе буде добре, якщо з’їзд з першого разу визначиться із переможцями і голоси не розпорошаться між претендентами таким чином, що тільки один здобуде підтримку більшості обраних делегатів. Адже, якщо так станеться, закон передбачає повторне голосування тільки за двох кандидатів, які набрали найбільшу кількість голосів. Причому навіть не уточнюється, чи необхідно включати до бюлетеня абсолютного переможця першого туру.

Не вносить ясності й регламент призначення та звільнення суддів КС, затверджений XIV з᾽їздом у листопаді 2017 року. Більше того, п.2.25 регламенту встановлює, що повторне голосування проводиться у разі, якщо кандидати у кількості, визначеній законом до призначення, не набрали необхідної кількості голосів. Навіть якщо припустити, що мається на увазі не загальна чисельність суддівської квоти у КС — 6 посад, а саме кількість вакансій, які, за законом, мають бути нині заповнені, то голосування може затягнутися надовго. Адже за буквального прочитання цього положення потрібно, аби відразу троє кандидатів набрали необхідну кількість голосів, і ніяк інакше!

Так, з’їзд уже обирав одночасно кількох членів ВРП, але у законі про «Вищу раду правосуддя» аналогічна вимога не застережена. І якщо регламент ще можна виправити безпосередньо на з’їзді, то від законодавчої норми щодо повторного голосування не відхреститися.

І тут є два виходи: або звернутися до нового парламенту, щоб він терміново уточнив цю процедуру, або викреслити із регламенту згадку про «кількість, визначену законом» і голосувати послідовно за заповнення кожної з трьох вакансій. Це значно довше, проте гарантовано легітимно.

Час на агітацію

Після оголошення списку рекомендованих кандидатів у них буде більш як два місяці на проведення «передвиборчої агітації». Напевне, якби претендентів у судді КС могли підтримувати політичні сили, то спрогнозувати переможців було б простіше: достатньо було б заручитися новим політичним брендом поряд із прізвищем у бюлетені. Але Конституція, навпаки, забороняє суддям КС будь-яку причетність до політичної діяльності.

Втім, регламент не забороняє кандидатам агітувати за себе на зборах суддів, а також виступати у ЗМІ для пояснення своїх мотивів участі у конкурсі та бачення подальшого розвитку конституційної юрисдикції в України. А громадські організації чи зацікавлені особи мають право висловлювати їм свою підтримку чи, навпаки, застереження щодо обрання. І це може вплинути на думку як членів РСУ, так і делегатів з’їзду.

Тож до шансів кандидатів одягти вишневі мантії є сенс повернутися, коли їхнє коло дещо скоротиться. Можливо, до іншої магічної цифри — 12.

РСУ запланувала провести співбесіди з кандидатами на посаду судді КС 15 серпня.

 

 

ДОВІДКА

Перелік кандидатів, які допущені РСУ до конкурсу на посади суддів КС

Костянтин Бабенко, суддя Київського апеляційного адміністративного суду;
Вадим Беляневич, адвокат;
Андрій Бойко, тимчасово не працює;
Галина Бурлак, голова Теофіпольського районного суду Хмельницької області;
Ростислав Гєрцик, суддя Донецького апеляційного суду;
Оксана Грищук, професор кафедри теорії та філософії права Львівського національного університету ім.І.Франка;
Наталія Денисенко, головний консультант науково-аналітичного відділу КС;
Ольга Дмитрик, професор кафедри фінансового права Національної юридичної академії ім.Ярослава Мудрого;
Оксана Епель, суддя Шостого апеляційного адміністративного суду;
Єлизавета Євграфова, суддя ВССУ;
Олександр Коровайко, голова Херсонського апеляційного суду;
Микола Короткевич, суддя Верховного Суду України;
Павло Любченко, професор Національної юридичної академії ім.Ярослава Мудрого;
Денис Нев’ядомський, суддя Київського районного суду м.Харкова у відставці;
Олексій Огурцов, суддя Окружного адміністративного суду м.Києва;
Олексій Піддубний, керуючий адвокатським бюро Олексія Піддубного;
Максим Пристромко, фізична особа — підприємець (не має стажу судді);
Олександр Прокопенко, суддя Верховного Суду;
Володимир Рунов, суддя Сумського апеляційного суду;
Роман Савуляк, суддя Львівського апеляційного суду;
Михайло Савчин, професор Ужгородського національного університету;
Ігор Сащенко, суддя Харківського апеляційного суду;
Олена Ситнік, суддя Верховного Суду;
Садіг Тагієв, суддя Апеляційного суду Чернігівської області у відставці;
Олександра Ткач, суддя Тернопільського апеляційного суду;
Олександр Ткаченко, суддя Господарського суду Миколаївської області;
Олег Ткачук, суддя Верховного Суду;
Петро Філюк, голова Волинського апеляційного суду;
Тетяна Хаустова, суддя Слов’янського міськрайонного суду Донецької області;
Юрій Цвіркун, суддя Вищого адміністративного суду;
Валерій Ціленко, голова Господарського суду Полтавської області;
Галина Юровська, суддя ВСС у відставці;
Віктор Яцина, суддя Харківського апеляційного суду.