Закон і Бізнес


Пересмотр на исключительных основаниях

Как установление кассационных фильтров влияет на судебную и адвокатскую практику


№30 (1432) 03.08—09.08.2019
Инна БОДНАРЧУК, адвокат OLEH RACHUK Law Firm
1717
1717

После появления в процессуальном законодательстве так называемых кассационных фильтров продолжаются дискуссии относительно их соизмеримости с конституционным правом на доступ к суду. Также время от времени появляются инициативы относительно их сужения или расширения. Рассмотрим, оправдывает ли себя этот институт и на самом ли деле нуждается в законодательных изменениях.


Відмова від доступності

Свого часу Венеціанська комісія ухвалила позитивний висновок щодо проекту змін до Конституції України (в частині правосуддя). Після цього Верховна Рада внесла відповідні зміни до Основного Закону.

Так, п.8 ч.1 ст.129 Конституції регламентує забезпечення права на апеляційний перегляд та касаційне оскарження у визначених законом випадках. Також застережено, що законом можуть бути визначені інші засади судочинства.

До внесення таких змін до Конституції діяла 4-ланкова судова система, коли за відсутності окремих процесуальних форм, у тому числі і касаційних фільтрів, касаційне оскарження було доступним для всіх, унаслідок чого суди касаційної інстанції потерпали від перевантаження. Це призводило до порушення розумних строків розгляду справи в суді касаційної інстанції та, що найголовніше, ускладнювало формування єдиної судової практики.

Певною мірою відбувалося знецінення судового рішення. Це зумовило появу у фізичних осіб і суб’єктів господарювання звички вимагати його перегляду заради процесу. Таким чином, гаявся час на прийняття остаточного рішення та його виконання, що призводило до неефективного захисту порушеного права судовою системою.

Завдяки новаціям було змінено систему судоустрою на триланкову, із визначенням Верховного Суду як найвищого суду в ній та з наділенням його касаційними повноваженнями.

Із уведенням інституту спрощеного позовного провадження вирішуються насамперед такі питання, як тривалість розгляду справ, у яких предмет позовних вимог об’єктивно не є достатньо значимим для розгляду в рамках загального позовного провадження.

Переваги касаційних фільтрів

Запровадження касаційних фільтрів є позитивним з таких міркувань.

Насамперед зменшується строк з моменту подання позовної заяви до набрання рішенням чинності та пред’явлення його до виконання. Також виключаються прецеденти, коли касаційна інстанція скасовує рішення, що набуло законної сили. Особливо це актуально для вердиктів, які на момент розгляду в касаційній інстанції вже перебувають на стадії виконання.

Крім того, здешевлюється процес для держави та зменшується грошове навантаження на клієнтів, а також скорочуються строки та кількість інстанцій, аби звернення до Європейського суду з прав людини стало можливим.

Нарешті, розвантажується вища судова інстанція, що створює передумови для того, щоб вона узагальнювала судову практику.

Вказані новели, а саме — відсутність складних процесуальних процедур для справ, в яких вони не є необхідними для дотримання принципу справедливого і неупередженого судового розгляду, є достатньо ефективними з точки зору оперативності та ефективності захисту цивільних прав осіб. А встановлення виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли воно є дійсно необхідним, допомагає формуванню дієвої судової системи, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов’язкове судове рішення.

Таким чином, такі касаційні фільтри повністю себе виправдовують.

Право на обмеження касаційного перегляду

Що стосується забезпечення права на касаційне оскарження, то ЄСПЛ неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає остаточність судового рішення. Це означає, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов’язкового судового рішення лише через те, що вона прагне нового вирішення справи.

Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду справ мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства. Перегляд справи не повинен замінювати апеляцію, а існування двох різних поглядів на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього правила можливі лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (п.40 рішення ЄСПЛ від 3.04.2008 у справі «Пономарьов проти України»).

Враховуючи позицію Євросуду, що обмеження касаційного перегляду можливі тому, що це право за своєю природою об’єктивно потребує регулювання державою, можна стверджувати, що введення «фільтрів» та процедури допуску до суду касаційної інстанції жодним чином не порушуватиме права на доступ до суду. Адже останнє вже буде реалізоване при зверненні до суду першої та апеляційної інстанцій.

З одного боку, суд касаційної інстанції тепер буде займатися вирішенням тільки найважливіших та найскладніших справ, а з іншого — рішення суду апеляційної інстанції у більшості випадків буде остаточним у справі. Таким чином, розгляд певної категорії спорів буде завершуватися на рівні апеляції, де буде поставлено крапку, що скоротить шлях до остаточного судового рішення. Разом з тим саме на суд апеляційної інстанції лягає більший тягар відповідальності за законність і обґрунтованість прийнятих рішень.

Що стосується навантаження на адвокатів (зважаючи на вимоги щодо представництва у судах), то найважливішим буде саме оцінка перспективи касаційного звернення до Верховного Суду з урахуванням його правових висновків. Це вимагає від адвокатів високого професіоналізму, завдяки якому можна домогтися або, навпаки, уникнути касаційного перегляду. Також нові правила касаційного провадження мають спонукати адвокатів якісно готувати касаційну скаргу.

Відповідно до практики ЄСПЛ, яка є джерелом права (ст.17 закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. З огляду на особливий статус процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо якщо провадження здійснюється після розгляду справи судом першої інстанції, а потім — апеляційної інстанції (рішення у справах «Levages Prestations Services v. France» від 23.10.96; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19.12.97).

Отже, надання суду касаційної інстанції права використовувати такий фільтр допуску справ до перегляду є цілком свідомим і правильним рішенням, що узгоджується зі ст.129 Конституції.

Ознаки «малозначності»

Критеріями для встановлення значності справи, крім розміру позовних вимог, є також важливість справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорія та складність справи, обсяг та характер доказів у ній, те, чи потрібно призначати експертизу, викликати свідків тощо, кількість сторін та інших учасників справи та чи становить розгляд спору значний суспільний інтерес. Таким чином, поняття «малозначність справи» передбачає спрощений порядок її розгляду залежно від розміру і характеру позовних вимог.

Ознаки віднесення справ до малозначних мають бути визначені при застосуванні нового Цивільного процесуального кодексу. Після цього можна буде стверджувати про ефективність цього інституту, забезпечення єдності судової практики з одночасним гарантуванням права на судовий захист.

При цьому використання оціночних чинників, зокрема таких понять, як «суспільний інтерес», «малозначні справи», не свідчить про наявність певних ризиків. Адже з огляду на високий статус Верховного Суду в деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, ураховуючи значущість справи для забезпечення єдності судової практики.

Отже, із часом судова практика підтвердить дієвість нових процесуальних форм щодо забезпечення особі реального захисту.