Старый новый рэкет

Чем создание единого органа по расследованию экономических преступлений поможет бизнесу?

Адвокаты вместе с представителями компаний, страдающих от рейдерства, обсудили возможные пути противостояния давлению со стороны государственных органов. Также предложен ряд законодательных новаций, способных защитить бизнес.

Забагато прав

Протягом минулого року правоохоронці провели близько 100 тис. обшуків, які стосувалися бізнесу та підприємств. За статистикою, абсолютним чемпіоном був Київ, адже в середньому в столиці відбувалося майже 198 обшуків щомісяця. Натомість топ-менеджери стверджують, що учасники кримінального провадження мають настільки безмежне коло прав, що проведення якісного досудового розслідування майже неможливе.

Проте під час засідання комітету з питань захисту бізнесу та права власності Федерації роботодавців України були озвучені інші дані. Зокрема, правники стверджують, що кількість обшуків і зловживань правоохоронців мало чим відрізняється від показників минулих років. Тож, на думку представників ФРУ, закони «Маски-шоу стоп-1» та «Маски-шоу стоп-2» не мали очікуваного ефекту.

Однак з наведеною статистикою категорично не погоджуються розробники законопроектів, зокрема заступник бізнес-омбудсмена Ярослав Грегірчак. Він наголосив, що зазначені акти мали на меті розв’язати досить обмежене коло проблем, а саме — тих, які стосувалися обшуків. Зокрема, якщо спиратися на дані РБО, звернень щодо допущених порушень під час обшуку або ж недопущення адвоката під час проведення слідчих дій майже не стало після прийняття пакета законів «Маски-шоу стоп».

Без підозри та слідства

У свою чергу адвокати засвідчили, що кількість проблем, які виникають під час взаємодії з правоохоронцями, не зменшується. Зокрема, найбільшим тягарем для бізнесу нині є безпідставний арешт майна та коштів підприємства.

Як зазначив адвокат Віталій Павленко, досить поширеною є практика накладання арешту на майно й кошти підприємства навіть за відсутності підозр стосовно керівництва. Тож слідство, яке фактично базується на припущеннях невстановлених осіб, триває роками, тим самим цілковито блокуючи роботу.

Зважаючи на такий стан справ, ФРУ разом із представниками бізнесу та адвокатами розробила ряд пропозицій та законодавчих змін. Однак виявилося, що єдність відсутня навіть між зацікавленими сторонами.

Так, відповідно до пропозицій необхідно повідомляти підприємство про час і дату судового засідання, на котрому буде розглядатися питання щодо накладення арешту на майно та кошти підприємства. Мовляв, відповідні зміни дадуть змогу бізнесу належним чином підготуватися та надати всі необхідні докази на свою користь.

Присутні під час засідання правоохоронці наголошували на тому, що такі зміни допоможуть підприємствам завчасно виводити кошти, тож арештовувати вже не буде чого. Здається, силовики не розуміють, що кошти не є знаряддям злочину в абсолютній більшості випадків, тож безпідставними арештами завдають збитків не тільки власникам підприємств, а й державі в цілому.

Учинити за аналогією

Тож одним із можливих шляхів розв’язання цієї проблеми адвокати вважають установлення строку, на який може бути арештоване майно та кошти. Аналогія — тримання під вартою. Якщо ж протягом визначеного строку правоохоронні органи не нададуть доказів винуватості посадових осіб підприємства в скоєнні злочину, то арешти повинні скасовуватись автоматично.

Утім, не всі присутні погодилися з такою пропозицією. Адже, як стверджує народний депутат Оксана Продан, для правоохоронців немає різниці, порушувати одну норму закону чи 6. На її думку, без наявності політичної волі змін сподіватися не варто.

Крім цього, досі актуальним залишається питання щодо запровадження персональної відповідальності всіх осіб, які перебувають на службі в державних органах. Адвокати наголошують, що за кожним процесуальним або ж процедурним рішенням стоїть конкретна особа. І якщо вона своїм непрофесіоналізмом завдає шкоди громадянам, то повинна відповідати за результати своєї діяльності. Проте чи залишаться службовці вірними державі, зважаючи на відсутність мотивації та низькі зарплати?

Прогресивний досвід

Найкращим варіантом із запропонованих убачається запровадження відповідальності держави за дії її службовців. Зокрема, цікавим видається досвід Естонії, згідно із законодавством якої кошти на рахунках арештовуються автоматично. Зате, якщо під час судового розгляду підприємство доведе свою невинуватість, гроші повертаються на рахунки з нарахуванням відсотків за весь строк дії обмежень.

Хоч як дивно, але деякі адвокати почали заперечувати проти застосування аналогічного підходу в Україні. Адже, на їхню думку, оскільки розслідування кримінальних проваджень тривають роками, відсотки за користування грошима будуть просто величезними. Тож це може завдати більшої шкоди державі, ніж зупинення діяльності підприємств.

Тому деякі адвокати вважають, що краще потерпати від неправомірних дій правоохоронців, аніж вимагати від держави розумної сумірності в правах та обов’язках. Особливо зважаючи на наявність механізму притягнення винних правоохоронців до відповідальності. Хоч і працює він лише на папері.

Потрібен наглядач

Як стверджують у федерації, змінити ситуацію на краще здатний тотальний перегляд системи правоохоронних органів. По-перше, необхідно створити єдиний демілітаризований орган, котрий займатиметься розслідуванням економічних злочинів. Створення такого органу дало би змогу не тільки зекономити кошти платників податків, які розмиваються між різними правоохоронними структурами з однаковими завданнями, а й суттєво спростити життя бізнесу.

Однак за будь-яким державним органом повинен бути нагляд. Зокрема, представники ФРУ й адвокати наголосили на тому, що у складі нової Верховної Ради було б добре запровадити профільний комітет, якому доручити контроль за діяльністю силових органів. Так, генеральний директор ФРУ Руслан Іллічов стверджує: якщо такий комітет буде створено, ми отримаємо інструмент не просто стримування безладу, а й оперативного реагування на проблеми бізнесу, у тому числі шляхом унесення змін до законодавства.

Удосконалене рейдерство

Обговорили під час засідання й головну проблему, з якою стикається бізнес, — неправомірне захоплення активів. Наприклад, у 2017 році в Україні було зареєстровано 414 рейдерських захоплень. І це лише ті «корпоративні конфлікти», які були піддані розголосу.

Бізнесмени здебільшого не воліють називати імен тих, хто намагається «попастися» на чужій ниві. Саме це, на думку Державної агенції з інвестицій та розвитку, дає можливість рейдерам знов і знов повторювати свої схеми. Адже найчастіше рейдерство використовують для того, щоб отримати «відкат». У таких умовах, коли вдається домовитися, підприємці не бажають продовжувати війну.

Проте правники зазначають, що рейдерство з боку як злочинців, так і правоохоронних органів має чітку тенденцію до вдосконалення. Зокрема, якщо раніше частіше використовували «чорних нотаріусів» або ж реєстраторів у комунальних підприємствах, то тепер схеми стають більш складними.

Оскільки розв’язати всі проблеми гамузом не вдасться, то бізнес має багато досить серозних домашніх завдань. Перше з них — навести лад у власних документах.

Так само досить серйозною проблемою є робота в умовах джентльменських угод. Саме вони згодом відкривають дорогу не дуже чесним підприємцям. Утім, адвокати сподіваються, що з часом рівень правової культури підвищиться й будь-які домовленості спочатку будуть погоджуватися з юристами.