Закон і Бізнес


Шанс от Конституции

КС решит, смогут ли «пожизненники» рассчитывать на смягчение наказание


На думку скаржників, на прийняття рішення про заміну довічного позбавлення волі певним строком може впливати поведінка в’язня.

№29 (1431) 27.07—02.08.2019
АННА ЛЫНДИНА
9292

Отменить лишение свободы до конца жизни может только Президент актом о помиловании и суд, если дело пересматривают по вновь выявленным обстоятельствам. Других вариантов у вечных узников нет, хотя преодолеть такой тупик можно, найдя нарушение прав человека.


Крива дія

Заяви відразу трьох скаржників судді Конституційного Суду вирішили об’єднати в одне провадження. Так, Дмитро Крупко, Володимир Костін, Олександр Мельниченко, провівши у колоніях понад 15 років, намагалися змінити своє становище, подаючи клопотання про застосування статті Конституції як норми прямої дії.

Справді, ст.28 Основного Закону проголошує, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню. Суди ж відповідали їм приблизно таке: відбування довічного позбавлення волі спрямоване на реабілітацію в’язня і не може розцінюватись як катування.

Під час одного з апеляційних переглядів справи суд зауважив, що ч.1 ст.82 Кримінального кодексу «довічників» не стосується, хоча у ній це не застерігається (ця норма передбачає, що особам, які відбувають покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м’яким покаранням. У цих випадках більш м’яке покарання призначається в межах строків, установлених у «Загальній частині» кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутий строк покарання, призначений вироком). Отже, суди, які мають керуватися лише законом і діяти в його межах, відмовили у перегляді питання скаржників.

Також норми кодексу передбачають скасування довічного позбавлення волі актом Президента про помилування. Тільки ніхто достеменно не знає, що слід написати главі держави, аби вийти на волю. Цей механізм відповідає і Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і практиці Європейського суду з прав людини, але нагадує лотерею. Для участі в ній людина повинна відсидіти 20 років, а потім що півроку випробовувати своє щастя. Так, один із в’язнів вже 6 разів намагався потрапити до списків помилуваних.

Одним словом, ситуація з довічним позбавленням волі складається не надто приємна. Те, чи справді такий вирок є остаточним і чи правильно загальні суди трактують ч.1 ст.82 КК, з’ясовує перший сенат КС. Якщо ж норму визнають неконституційною, механізм звільнення від покарання та заміни його більш м’яким переглянуть.

Сталість чи перспектива?

Отже, суб’єкти подання скарги вважають, що відсутність механізму звільнення від довічного позбавлення волі порушує Конституцію. І на відкритій частині засідання пролунали підтвердження цієї позиції.

Суддя-доповідач у справі Сергій Головатий навів тези доповіді Європейського комітету із запобігання катуванням та нелюдському чи принизливому поводженню або покаранню від 2018 року, в якій було констатовано, що наявний в Україні механізм не дає змоги звільнення від покарання. Проте довічне позбавлення волі має бути зменшуваним і для цього має існувати реалістична перспектива.

Так, слід подбати, щоб статті Конституції застосовувались як норми прямої дії, зокрема, ст.28 має тлумачитись у світлі ст.3 конвенції. А там вже будуть залучені страсбурзькі рішення, якими давно вже подолано цю проблему.

Наприклад, суди посилалися на рішення у справах «Кафракіс проти Кіпру» та «Вінтер та інші проти Сполученого Королівства». Зокрема, у п.119 другого рішення зазначається, що в контексті довічного ув’язнення ст.3 конвенції має тлумачитись як вимога щодо скорочення покарання під час перегляду. Це дасть змогу національній юстиції вирішити питання про те, чи є суттєві зміни у поведінці довічно засудженого і чи було досягнуто такого прогресу у виправленні, коли тривале тримання в ізоляції не може бути виправдане пенологічними обставинами.

Насправді усвідомлення неможливості змінити свою долю можна назвати тортурами, тому, якщо не допоможе КС, скаржники можуть розраховувати на перемогу в Євросуді. Ще більше пригнічує таке становище тих, кого засудили несправедливо. Також було б непогано поставити крапку у «вимогах» до помилування.

Рішення Суду у цій справі може бути прийняте у найкращих європейських традиціях дотримання прав людей. Якщо вони, звісно, відповідають букві та духу нашої Конституції.

 

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Тамара ГАЙДАМАЧЕНКО,
адвокат, представник суб’єкта подання конституційної скарги:

— Справа мого клієнта пройшла всі інстанції, й ніхто не помітив, що вилучені у нього речі відрізняються за кольором від тих, які були передані на експертизу. Скоро буде 20 років його ув’язнення. По суті, людина відбуває покарання за те, чого не вчиняла.

Я думаю, що Конституційний Суд все-таки пристане на позицію європейської спільноти, адже час змінився і сьогодні вже перша інстанція, а саме — суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області, прийняла безпрецедентне рішення: замінила довічне позбавлення волі на 20 років ув’язнення за умови належної поведінки засудженого (рішення від 30.05.2019 у справі №585/492/19).