Смотрим только на арифметику!
Анализ достоверности сформированных налогоплательщиком показателей отчетности, а также своевременности и полноты уплаты налогов во время камеральной проверки не осуществляется. Такое заключение сделал ВС в постановлении №826/19473/14, текст которого печатает «Закон и Бизнес».
Верховний Суд
Іменем України
Постанова
28 травня 2019 року м.Київ №826/19473/14
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача — ОЛЕНДЕРА І.Я.,
суддів: ГОНЧАРОВОЇ І.А., ХАНОВОЇ Р.Ф.,
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІпроектреконструкція» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 27.02.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2015 у справі за позовом ДП «ДНД ПВІ «НДІпроектреконструкція» до Державної податкової інспекції в Печерському районі, Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ДП «ДНД ПВІ «НДІпроектреконструкція» звернулося до суду з позовом до ДПІ в Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.11.2014:
№0016791504, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10% за затримку сплати грошового зобов’язання щодо податку на додану вартість у сумі 237508,80 грн.;
№0016801504, яким застосовано штраф у розмірі 20% за затримку сплати грошового зобов’язання щодо податку на додану вартість у сумі 598082,65 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що несвоєчасність сплати податків до бюджету не може бути предметом камеральної перевірки, а є предметом документальної перевірки, у зв’язку із чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які прийняті на підставі акта камеральної перевірки, є протиправними та підлягають скасуванню.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою ОАСК від 27.02.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2015, у задоволення позову підприємства відмовлено в повному обсязі.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що факт своєчасності сплати грошового зобов’язання може бути встановлено під час проведення камеральної перевірки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову ОАСК від 27.02.2015, ухвалу КААС від 23.04.2015 та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог підприємства в повному обсязі.
6. Касаційний розгляд справи проведено в судовому засіданні, відповідно до ст.344 Кодексу адміністративного судочинства.
Стислий виклад обставин справи
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для застосування до позивача штрафу за затримку сплати грошового зобов’язання щодо ПДВ згідно з оскаржуваними ППР, з приводу правомірності яких виник спір у цій справі, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті від 24.11.2014, оформленому за результатами камеральної перевірки своєчасності сплати податків до бюджету, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог п.50.1 ст.50 та п.57.1 ст.57 Податкового кодексу, що полягало в порушенні строків сплати самостійно визначених грошових зобов’язань щодо ПДВ.
На підставі вказаного акта та відповідно до ст.126 ПК контролюючим органом прийнято оскаржувані ППР.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального права, вказує на їх неправильне застосування, зазначає, що у контролюючого органу відсутні законодавчі підстави для перевірки своєчасності сплати податкових зобов’язань під час проведення камеральної перевірки, своєчасність сплати податків до бюджету може бути перевірено виключно під час документальних перевірок з використанням первинних документів, що засвідчують факт сплати податкових зобов’язань.
9. Від контролюючого органу відзиву (заперечень) на касаційну скаргу не було <…>.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, установлених у п.75.1 статті 75 ПК, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.
При цьому будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Наведене свідчить про обов’язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу.
Отже, камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об’єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування в платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.
12. Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення всіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).
Разом з тим, зважаючи на вимоги наведених норм права, убачається відсутність у відповідача повноважень під час проведення камеральної перевірки досліджувати своєчасність сплати податкових зобов’язань, оскільки камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності, у зв’язку із чим перевірка будь-яких інших відомостей перебуває поза межами даної перевірки. Аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності, а також своєчасність та повнота сплати податків під час камеральної перевірки не здійснюється.
Водночас своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків може бути перевірена контролюючим органом в разі здійснення документальних перевірок у порядку, передбаченому в стст.77, 78 ПК.
13. Необхідно зазначити, що, враховуючи внесені зміни до ПК, законом «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 №1797-VIII питання своєчасності нарахування та сплати податків та зборів можуть бути предметом камеральної перевірки з 1.01.2017.
Оцінка доводів учасників справи й висновків судів першої та апеляційної інстанцій
14. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права (ч.1 ст.341 КАС).
15. Зважаючи на вимоги наведених норм права, убачається відсутність у контролюючого органу у 2014 році повноважень під час проведення камеральної перевірки досліджувати своєчасність сплати позивачем податків, оскільки своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків може бути перевірена контролюючим органом під час здійснення документальних перевірок у порядку, передбаченому в стст.77, 78 ПК.
У даному випадку відповідач, здійснюючи дослідження питань своєчасності сплати позивачем самостійно визначених сум податкових (грошових) зобов’язань, вийшов за межі предмета камеральної перевірки, у зв’язку із чим прийняті за результатами такої перевірки ППР є протиправними.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
16. Судами першої та апеляційної інстанцій правильно та в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.
17. З урахуванням установлених у цій справі обставин та правового регулювання спірних правовідносин колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ДП «ДНД ПВІ «НДІпроектреконструкція».
18. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, ВС приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних рішень, суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права (неправильне тлумачення), що призвело до безпідставної відмови позивачу в задоволенні позовних вимог про скасування ППР, а тому касаційна скарга ДП «ДНД ПВІ «НДІпроектреконструкція» на постанову ОАСК від 27.02.2015 та ухвалу КААС від 23.04.2015 підлягає задоволенню.
19. Відповідно до п.3 ч.1 ст.349 КАС суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково й ухвалити нове у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
20. Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (ч.1 ст.351 КАС). Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (ч.3 ст.351 КАС).
21. За приписами ч.1 ст.139 КАС, суд при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до адміністративного суду позивачем було сплачено судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 487,20 грн., за подання апеляційної скарги — у розмірі 2436,00 грн., за подання касаційної скарги — 3410,41 грн.
Керуючись стст.139, 341, 344, 349, 351, 355, 356, 359 КАС, ВС
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІпроектреконструкція» задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 27.02.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2015 скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ДП «ДНД ПВІ «НДІпроектреконструкція».
Визнати протиправними та скасувати ППР ДПІ в Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві від 24.11.2014 №0016791504 та від 24.11.2014 №0016801504.
Стягнути на користь ДП «ДНД ПВІ «НДІпроектреконструкція» судові витрати на сплату судового збору в розмірі 6333,61 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ в Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.