Закон і Бізнес


Фильтры кассационного уровня

Допустимы ли малые ограничения ради больших гарантий


Василь Крат переконаний, що більшість спорів про спадкування, де йдеться про пропуск строків, могла б розглядатись у порядку спрощеного провадження.

№28 (1430) 20.07—26.07.2019
ТАМАРА ВОЛИНА
6924

Пытаясь разгрузить Верховный Суд, законодатель ввел ряд фильтров, среди которых так называемые малозначащие дела. Таким делом может быть признано то, где сумма иска не превышает 176 тыс. грн. Но что делать ВС, если для большинства украинцев значимыми являются намного меньшие суммы?


Ненова новела

Свого часу однією з найбільш обговорюваних новел процесуальних кодексів було запровадження механізму малозначних справ, покликаних розвантажити судову систему чи принаймні касаційну інстанцію.

До цієї категорії справ законодавець відніс ті, ціна позову в яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (сьогодні це 176200 грн.), а також справи невеликої складності, визнані судом малозначними. І якщо з першою категорією малозначних справ питань, у принципі, не виникає, то друга — залишається проблематичною. Адже кваліфікація справи як малозначної означає її розгляд у спрощеному судовому порядку, тобто без повідомлення сторін, а також неможливість оскаржити остаточний вердикт у касаційній інстанції. А той факт, що при віднесенні справи до категорії малозначних суд використовує суб’єктивні оціночні поняття та керується власним розсудом, не додає сторонам оптимізму.

Саме тому, незважаючи на майже 2 роки практичного застосування, питання щодо малозначних справ обговорюють чи не на кожному масштабному заході, присвяченому юриспруденції. Не став винятком і ІІ судовий форум Асоціації адвокатів України. Доповідачем із цього питання був суддя Касаційного цивільного суду Василь Крат.

Відкрите питання

Він висловив переконання у тому, що основним призначенням інструменту малозначних справ є розвантаження суду касаційної інстанції. Адже від судової установи такого рівня суспільство очікує швидких та якісних рішень. А при тій кількості справ, яка припадає на кожного володаря мантії з ВС, виправдати подібні очікування неможливо. Так, на момент проведення форуму у провадженні В.Крата перебувало понад тисячу справ та матеріалів. Тож ідею, яку закладав законодавець, запроваджуючи інститут малозначних справ, суддя оцінив вельми позитивно.

Разом з тим він визнав, що суспільство виявилося неготовим до використання ВС такого інструменту. Адже у більшості фізичних та деяких юридичних осіб, що звертаються до Суду без професійної адвокатської підтримки, відмова у відкритті провадження у зв’язку із малозначністю викликає щонайменше подив.

Щоправда, є й такі правники, які добре розуміють перспективи оскарження судового рішення, винесеного у малозначній справі, до касаційної інстанції, проте вони керуються принципом «А ми спробуємо!». Та кількість таких сміливців невелика, і особливих перепон для діяльності ВС вони не створюють. Більше проблем Суд має зі справами, в яких один і той же акт попередніх інстанцій оскаржує спочатку один відповідач, потім другий, третій, четвертий і так далі.

А ось питання про те, чи можуть оскаржуватись у касаційній інстанції неостаточні рішення судів у малозначних справах, дійсно є актуальним. Єдиної практики поки що немає. Тому спікер закликав суддів бути обережними. З одного боку, служителі Феміди мають захищати інтереси осіб, утягнутих в орбіту процесу. З іншого — жорстко припиняти спроби зловживання процесуальними правами, чим у переважній більшості і є подібні оскарження.

Проблемні категорії

Ще однією проблемою, з якою доводиться стикатися судам, є визначення справ, які можуть або не можуть бути кваліфіковані як малозначні. Так, законодавець надав чіткі рекомендації. Зокрема, йдеться про те, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного провадження справи у спорах:

• що виникають із сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя;

• щодо спадкування;

• щодо приватизації державного житлового фонду;

• щодо визнання необґрунтованими активів;

• в яких ціна позову перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (881 тис. грн.).

Разом з тим, зауважив В.Крат, більшість тих же спорів щодо спадкування стосуються поновлення пропущеного строку на прийняття спадщини, а вони  цілком могли б розглядатися в порядку спрощеного провадження.

Цікавою, на думку судді, є і така категорія, як трудові спори. Якщо сума позову визначена та не перевищує межі, встановленої законодавцем, то все просто. Це підтвердив навіть Європейський суд з прав людини, який нещодавно відмовився відкривати провадження у справі, що була визнана малозначною на етапі касаційної інстанції. Виносячи рішення, ЄСПЛ указав, що фільтр за малозначністю у трудових спорах цілком має право на життя.

А от що робити у випадках, коли суму позову встановити неможливо або її взагалі немає (наприклад, коли йдеться про поновлення на робочому місці)? Це питання, вважає В.Крат, суд має вирішувати на свій розсуд.

Ще одна спірна категорія — спори, що стосуються житлових відносин. Адже у цих спорах, зазначив володар мантії, у будь-якому випадку зачіпається фундаментальне право особи — право на житло. Саме тому, переконаний В.Крат, подібні справи не можуть кваліфікуватись як малозначні.

А от спори щодо оплати комунальних послуг — інша річ. Про це, скажімо, свідчить справа №607/9863/17, в якій ВС ухвалив виправити описку, проте провадження не відкрив. Мова йшла про борг за послуги централізованого опалення у розмірі понад 11 тис. грн. Пояснюючи таке рішення, Суд послався на принцип правової визначеності res judicata, відповідно до якого жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов’язкового до виконання рішення суду з однією метою — домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Очевидно, саме таку мету угледів ВС у намаганні пересічного громадянина, для якого 11 тис. грн. могли бути чималою сумою, їх повернути.