Закон і Бізнес


Доказательства юридической помощи


№27 (1429) 13.07—19.07.2019
23855

Если составление акта выполненных работ не предусмотренно условиями договора, то выставление счета клиенту и его оплата свидетельствуют об их принятии. Такое заключение сделал ВС в постановлении №823/2638/18, текст которого печатает «Закон и Бизнес».


Верховний Суд

Іменем України

Постанова

16 травня 2019 року                       м.Київ                               №823/2638/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача — КРАВЧУКА В.М.,
суддів: АНЦУПОВОЇ Т.О., СТАРОДУБА О.П. —

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Особи 1 на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2019 у справі за позовом Особи 1 до Кропивнянської сільської ради Золотоніського району Черкаської області про визнання протиправним та скасування рішення.

І. РУХ СПРАВИ

1. В липні 2018 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся Особа 1 з позовом до Кропивнянської сільради, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення від 30.05.2018 №31-9/VІІ про відмову в наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

2. Рішенням ЧОАС від 4.09.2018 в задоволенні позову відмовлено.

3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2019 скасовано рішення ЧОАС від 4.09.2018, якою позовні вимоги задоволено.

4. 15.02.2019 Особа 1 подав заяву про ухвалення додаткового судового рішення, просив вирішити питання про стягнення на його користь судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, у розмірі 3762,01 грн. (704,80 грн. — судовий збір за подання позовної заяви, 1057,20 грн. — судовий збір за подавання апеляційної скарги, 2000 грн. —
витрати на правничу допомогу).

5. Додатковою постановою від 18.03.2019 заяву Особи 1 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково, прийнято додаткову постанову, якою стягнуто з Кропивнянської сільради за рахунок бюджетних асигнувань на користь Особи 1 судовий збір, сплачений за подання позовної заяви та апеляційної скарги, в сумі 1762 грн. В іншій частині заяву залишено без задоволення.

6. 11.04.2019 Особа 1 подав касаційну скаргу. Просить скасувати додаткову постанову від 18.03.2019 та направити справу на новий розгляд для ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу.

7. Ухвалою Верховного Суду від 15.04.2019 відкрито касаційне провадження.

8. Відзиву на касаційну скаргу не подано.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Сума витрат на правову допомогу у цій справі становить 2000 грн. та підтверджується договором про надання правової допомоги від 2.07.2018 №07/3, рахунком за наданні послуги від 17.10.2018 №17-10-2, квитанцією від 17.10.2018.

ІІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇЇ

10. Відмовляючи в прийнятті рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відсутні усі необхідні докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а також мають місце розбіжності у наданих документах в частині вартості погодинної оплати. Позивач не надав прайс-листа вартості послуг правової допомоги, акта здавання-прийняття наданих послуг, розрахунку погодинної вартості правової допомоги за певний вид такої допомоги. Згідно з рахунком про надані послуги година відповідної послуги коштує 500 грн., проте в договорі про надання правової допомоги від 2.07.2018, вартість однієї години — 600 грн.

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

11. У касаційній скарзі позивач, не погоджуючись із додатковим рішенням суду апеляційної інстанції в частині відмови у стягненні з позивача на його користь витрат на правову допомогу, вважає, що відповідно до ст. 134 КАС має право на відшкодування витрат на правничу допомогу, адже витрати на професійну правничу допомогу є частиною судових витрат. Зазначена норма містить вичерпний перелік для визначення розміру таких витрат, а саме — детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Вважає, що договір про надання правової допомоги, опис виконаних робіт у формі рахунку та квитанція є достатніми доказами, що підтверджують розмір витрат на правову допомогу.

12. Висновок суду про надання прайс-листа вартості послуг не ґрунтується на законі.

13. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, а не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії. Такий висновок викладено у постановах ВС у справах №816/2096/17, №826/7806/17.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування норм процесуального права та дійшов такого висновку.

15. Відповідно до ст.132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

16. Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються ст.134 КАС. Відповідно до ч.2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

17. Особа 1 зазначив, що зазнав витрат на правову допомогу в сумі 2000 грн., яку йому надавав адвокат С. Вартість правової допомоги підтверджується:

— договором про надання правової допомоги від 2.07.2018 №07/3;

— рахунком за надані послуги від 17.10.2018 №17-10-2  з описом наданих послуг та вартості кожної з них окремо, а також кількості годин, витрачених на кожну із цих послуг;

— квитанцією від 17.10.2018 №0.0.1161077299.1.

18. Цим доказам суд апеляційної інстанції оцінку надав, але дійшов висновку, що, оскільки позивач не надав прайс-листа вартості послуг правової допомоги, акта здавання-прийняття наданих послуг, розрахунку погодинної вартості правової допомоги за певний вид такої допомоги, відсутні підстави для стягнення цих витрат.

19. Окрім того, суд апеляційної інстанції послався на правову позицію ВС (постанова від 1.10.2018 у справі №569/17904/17), згідно з якою «на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати у тому числі розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час, витрачений на участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо».

20. За змістом п.1 ч.3 ст.134 КАС, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

21. Відповідно до ч.4 ст.134 КАС для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

22. При цьому ч.5 ст.134 КАС визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути розмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

23. У разі недотримання вимог ч.5 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.134 КАС).

24. Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем у галузі права, як зазначив суд попередньої інстанції. Що стосується часу, витраченого фахівцем у галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії (постанова ВС від 13.12.2018 у справі №816/2096/17).

25. На підтвердження витрат на правову допомогу позивач надав договір про надання правової допомоги від 2.07.2018 №07/3, рахунок за надані послуги від 17.10.2018 №17-10-2  з описом наданих послуг та вартості кожної з них окремо, а також кількості годин, витрачених на кожну з цих послуг, квитанцію від 17.10.2018 №0.0.1161077299.1 на суму 2000 грн.

26. Відповідно до договору про надання правової допомоги від 2.07.2018:

— якщо інше не встановлено додатковою угодою до договору, гонорар адвоката складається з розрахунку часу, витраченого на виконання цього договору, враховуючи вартість однієї години — 600 грн. (п.4.1);

— оплата здійснюється упродовж 10 днів за виставленим рахунком, в якому зазначаються вчинені дії та час, витрачений адвокатом. Інші платежі. У разі незгоди з виставленим рахунком клієнт у 10-денний строк направляє адвокату вмотивовані заперечення.

27. Суд апеляційної інстанції не зазначив, чому ці документи не можуть бути підтвердженням оплати витрат на правову допомогу. Що стосується акта виконаних робіт, то його складення не передбачено умовами договору, а виставлення рахунку клієнту та його оплата свідчать про їх прийняття.

28. Також рахунок за надані послуги від 17.10.2018 №17-10-2 містить інформацію про час, витрачений на вчинення необхідних дій (всього 4 год.), конкретизовано обсяг наданих послуг (складення апеляційної скарги, вивчення рішення суду першої інстанції, вивчення судової практики у подібних справах), вартість кожної з них окремо.

29. Таким чином, необґрунтованою є вимога щодо прайс-листа та акта виконаних робіт (послуг) за умови, що надані документи дозволяють установити зміст наданих послуг та їхню вартість.

30. Що стосується тверджень суду про розбіжність вартості послуг, указаної в п.4.1 договору (600 грн.) та у фактично виставленому рахунку (500 грн.), то дійсно така має місце. Проте Суд вважає, що обґрунтованих сумнівів у вартості наданих послуг немає. До того ж збільшення їх вартості не відбулось, а навпаки.

31. Відповідно до ч.1 ст.351 КАС підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

32. Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку про необхідність задоволення касаційної скарги, скасування оскаржуваної додаткової постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2019 в частині вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та ухвалення в цій частині нового рішення — про задоволення заяви.

33. За подання касаційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 1409,60 грн. (квитанція від 9.04.2019), який слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись стст.343, 349, 353, 355, 356 КАС, ВС

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Особи 1 задовольнити.

2. Додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2019 в частині залишення без задоволення заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу скасувати.

3. В цій частині ухвалити нову додаткову постанову:

стягнути з Кропивнянської сільської ради Золотоніського району Черкаської області  за рахунок бюджетних асигнувань на користь Особи 1 витрати на правову допомогу в сумі 2000 грн.

4. Стягнути з Кропивнянської сільської ради Золотоніського району Черкаської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Особи 1 судові витрати у розмірі 1409 грн. 60 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною й оскарженню не підлягає.