Закон і Бізнес


Агрессивная альтернатива

Судьи оказались виновными как в нежелании помочь государству с налогами, так и в неподобающей защите прав предпринимателей


Валентина Данішевська запевнила, що судді роблять все для покращення інвестиційного клімату в Україні.

№27 (1429) 13.07—19.07.2019
Ксения ТАЛАМАНЧУК
5939

Научные работники и судьи пришли к выводу, что государство пытается переложить свое содержание целиком на плечи граждан. Вместо этого некоторые нардепы настаивают на дальнейшем усилении контроля за деятельностью предпринимателей с целью защиты государства от их плохого влияния.


Найчутлівіші сфери

Про те, як зробити так, щоб українському бізнесу було не просто комфортно, а комфортніше, ніж в інших країнах, сперечалися представники всіх гілок влади. І хоча на конференції, яка відбулась у Касаційному адміністративному суді, згоди дійти не вдалося, перспективу для бізнесу окреслили досить чітко.

Відкриваючи захід, Голова Верховного Суду Валентина Данішевська наголосила, що судді адміністративної юрисдикції є одними з тих, від кого безпосередньо залежить економічне зростання в країні. Україна вже не просто потребує зростання, вона потребує економічного прориву, тож саме такі конференції покликані підвищити рівень порозуміння між сторонами процесу, заявила доповідачка. Саме від рішень судів залежить розвиток бізнес-клімату, і насправді одне судове рішення впливає на розвиток економіки сильніше, ніж багато хто здатен собі уявити, навіть захищає населення від зубожіння, підкреслила В.Данішевська.

Також вона стверджує, що після тривалої роботи й консультацій було виявлено сфери, в яких бізнес найменш захищений. До них належить захист корпоративних прав, власності та доречна податкова політика.

Почали ще в 1991-му

Надалі слово взяла голова Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна, яка заявила: скарги та побажання щодо спрощення податкової законодавства є цілком необґрунтованими. Простий бізнес, який здійснює примітивні операції, потребує спрощеного регулювання. Одначе, коли йдеться про великий, то законодавство покликане припинити використання агресивних схем подакового планування, яке почалося ще з 1991 року, запевнила голова комітету.

«Як можна примусити бізнесменів діяти так само прозоро, як, наприклад, в Європі?» — задала риторичне запитання Н.Южаніна. На її думку, український підприємець у будь-якому випадку шукає можливості для порушення закону та ухилення від сплати податків виключно через відсутність правової культури. Тож голова комітету впевнена, що насаджувати високий рівень правової культури можна лише репресивними методами.

Після цього вона запевнила присутніх у тому, що стабільності законодавства очікувати не варто. Адже тільки постійні зміни здатні припинити ухилення від сплати податків та протистояти появі нових схем.

Погодившись із тим, що фіскальні органи дійсно працюють недосконало, Н.Южаніна переконувала суддів у тому, що вони повинні допомагати державі наповнювати бюджет. А рішення, прийняті на користь платників та особливо великих корпорацій, існують лише тому, що судді досі не розібралися в європейській концепції превалювання суті над формою.

Антидержавні зловживання

Виявилося, що, задовольняючи позови платників виключно з процесуальних питань, судді «прикривають» злочинні схеми, стверджувала очільниця податкового комітету. «Я бачу великі зловживання Митним кодексом, коли великі компанії намагаються уникати оподаткування за допомогою судових рішень. Кожен представник бізнесу намагається, закріпивши свою злочинну схему судовим рішенням, поставити її на конвеєр та працювати з надзвичайним для себе прибутком, але ми зробимо все для того, щоб викоренити ці схеми», — запевнила Н.Южаніна.

Тож варто готуватися до впровадження ще більш «прогресивних» змін, особливо в митній сфері. Зокрема, відбувається імплементація цілих частин з митного кодексу Європейського Союзу. Однак, на думку підприємців та адвокатів, які супроводжують діяльність великого бізнесу, це може знищити й без того кволу економіку. Працювати стане економічно невигідно, тож невдовзі ми зможемо отримати не 42% в тіні, а всі 70, стверджують експерти.

«Ми не можемо перестрибнути через досвід Європи та з країни, де в 1991 році несплата податків становила 70%, перетворитися на квітучу та прогресивну», — наголосила Н.Южаніна. Велику частину своєї промови жінка присвятила згадуванню 1990-х, коли бізнес дорівнював поняттю «комерс». Утім, вона вважає, що нічого з того часу не змінилося. Якщо тоді кожен підприємець займався, чим міг, і це було питанням виживання, то тепер настав час розвивати економіку. Певно, цієї поважної мети досягнуть шляхом збільшення податкового тягаря та перевірок.

Державний рекет

Із запропонованою концепцією «якщо бізнесмен, то апріорі винен» не погодилися судді. Зокрема, В.Данішевська заявила, що, перебуваючи в середині політичного та законодавчого процесу, ми навіть не здатні до кінця оцінити, що відбувається в податковій сфері, але нам у цьому допомагають дослідники. Спостерігаємо за тим, як Україна просувається в рейтингу в дослідженні Doing Business, який робить Світовий банк. Але ми й досі на більш слабких позиціях, аніж наші сусіди. Вже не кажучи про країни Балтії, адже і Казахстан, і Грузія, і Білорусь виявляються значно перспективнішими з погляду розвитку та започаткування бізнесу.

Не погодився з Н.Южаніною і заступник міністра юстиції, уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Іван Ліщина. Зокрема, він повідомив, що через постійне ускладнення податкового законодавства переважно страждають малі підприємці, які жодного стосунку до тіньового ринку та транснаціональних схем не мають.

Що ж до рішень ЄСПЛ за зверненнями великого бізнесу, то вони є та стосуються передусім відсутності взаємодії між судовою та виконавчою гілками влади. Зокрема, існує багато справ, коли безкарність митників припиняється в суді, але наступного місяця щодо тієї ж компанії порушення повторюються.

Вишенькою на торті стала доповідь керівника проекту ЄС «Право-Justice» Довидаса Віткаускаса, який нагадав: історично правоохоронці та органи виконавчої влади займалися рекетом щодо бізнесу. І суди рідко ставали надійним захистом від цього. Тож від підприємців є серйозні сподівання на належний захист їхніх прав, а також створення адекватних умов для своєї діяльності, наголосив доповідач.

Не залишитися би без штанів

Загалом присутні на заході представники ЄС обстоювали думку щодо необхідності створення прозорого та зрозумілого законодавства, а також прозорої системи адміністрування податків. Що ж до роботи адмінсудів, то Д.Віткаускас закликав суддів уніфікувати правову думку, як це роблять в Європі. Адже застосування законодавства повинне бути зрозумілим і передбачуваним. У всіх державах світу законодавство є складним і швидкозмінним, тож саме на судах адміністративної юрисдикції лежить обов’язок зробити процес правозастосування простим, запевнив він.

Більшість запрошених доповідачів були одностайні щодо потреби в чіткому розмежуванні прав органів виконавчої влади, а також створенні механізму захисту платників податків. Мовляв, вимоги українського бізнесу є зрозумілими, а реформування системи державного управління вкрай необхідним. Зокрема, неможливо говорити про об’єктивність перевірок податківців, якщо вони сприймаються наче сесія у викладачів вузів.

Цікаво, що про рівень заробітної плати, яка у вітчизняних податківців ледь сягає $200, в ЄС добре відомо. Зокрема, потенційні інвестори відмовляються вкладати кошти в українську економіку через неможливість об’єктивно відобразити рівень корупції у власних звітах. І доки Україна не спростить звітування та адміністрування податків та не перетворить фіскальні й митні органи на сервісні установи, мріяти про інвестиції не варто.

Як зазначила В.Данішевська, рівень загальної довіри до судів, який сягає 12%, відверто лякає інвесторів. На жаль, промов європейських партнерів представниця законодавчого органу не почула, оскільки полишила конференцію через надмірну зайнятість.

Про агресивну податкову політику України відомо далеко за її межами. І про ставлення до бізнесу. Тож, якщо держава не припинить свавілля своїх службовців та не запровадить персональної відповідальності за тиск на підприємців, варто очікувати подальшої тінізації бізнесу. А також загального економічного спаду, про що дуже багато говорили не тільки присутні на конференції європейські партнери, а й вітчизняні науковці.

На думку експертів, жоден бізнесмен не буде виконувати закон, який залишає його без штанів. Із залу відповіли: бізнес згоден виконувати українські закони, адже відсотків на 70 вони є адекватними. Турбує свавілля чиновників. Усім зрозуміло, що вони дуже хочуть їсти, проте сьогодні важко всім.